Значення, завдання, інформаційна база аналізу трудових ресурсів.
Успішне функціонування економіки підприємства залежить від рівня його забезпеченості економічними або виробничими ресурсами.
Завдання аналізу ефективності використання трудових ресурсів:
З’ясування забезпечення робочих місць, підрозділів підприємства трудовими ресурсами.
Вивчення показників руху трудових ресурсів.
Оцінка використання трудових ресурсів в процесі виробництва(робочий час).
Вивчення ефективності використання коштів на оплату праці.
Виявлення резервів більш повного та ефективного використання трудових ресурсів.
Об’єкти аналізу.
Чисельність персоналу, його кваліфікація, освітній рівень.
Рух робочої сили.
Втрати робочого часу.
Кількість виробленої продукції.
Етапи аналізу.
Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
Аналіз використання робочого часу.
Вивчення продуктивності праці та трудомісткості продукції.
Оцінка витрат на заробітну плату.
Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного бухгалтерського обліку (за інформацією на рахунках 65, 66 тощо). Прогнозний аналіз ефективності використання трудових ресурсів застосовується при оцінці відповідних альтернативних управлінських рішень.
Методика аналізу використання трудових ресурсів.
Першим етапом аналізу використання трудових ресурсів підприємства є оцінка забезпеченості підприємства та його підрозділів трудовими ресурсами та руху робочої сили. Основними об'єктами даного етапу є: склад і структура персоналу, забезпеченість підприємства робітниками, адміністративно-управлінським персоналом, спеціалістами (освітній рівень, кваліфікація, професійний склад), рух робочої сили підприємства.
Поряд з кількісним вивчається і якісний склад трудових ресурсів, який характеризується загальноосвітнім, професійно-кваліфікаційним рівнями, статево-віковою і внутрішньовиробничою структурами.
Велика увага приділяється аналізу забезпеченості підприємства кваліфікованими кадрами, та надлишку або нестачі працівників у розрізі провідних виробничих підрозділів за професіями та спеціальностями. Періодичний аналіз професійного складу працівників має важливе значення для поліпшення виробничого процесу, дозволяє проводити оперативні заходи, спрямовані на поліпшення професійного складу працівників підприємства.
Важливим об'єктом аналізу є рух робочої сили. Передумовою зростання продуктивності праці та ефективності виробництва є стабільність складу персоналу. Зміна в складі працюючих за віком, стажем роботи та освітою відбувається внаслідок руху робочої сили.
Напруженість у забезпеченості підприємства трудовими ресурсами може бути зменшена за рахунок: зростання продуктивності праці робітників інтенсифікації виробництва, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, запровадження нової, більш продуктивної техніки, удосконалення технології та організації виробництва. У процесі аналізу повинні бути виявлені резерви скорочення потреби у трудових ресурсах у результаті проведення перерахованих заходів.