1. Зміст, предмет та об’єкти економічного аналізу.

2. Види економічного аналізу

3. Функції та принципи економічного аналізу

4. Методика економічного аналізу.

5. Класифікація методичних прийомів та способів економічного аналізу.

6. Методичний прийом порівняння в аналітичних дослідженнях

7. Використання абсолютних, відносних та середніх величин в економічному аналізі.

8. Побудова рядів динаміки для потреб економіки.

9. Прийом групування інформації в економічному аналізі.

10. Методика факторного аналізу.

11. Моделювання факторних систем. Спосіб елімінування.

12. Інформаційно - методичне забезпечення економічного аналізу.

13. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробництва продукції(робіт, послуг).

14. Аналіз асортиментно – структурних зрушень виробництва продукції.

15. Аналіз якості продукції.

16. Аналіз ритмічності виробництва.

17. Значення, завдання, інформаційна база аналізу трудових ресурсів.

18. Методика аналізу використання трудових ресурсів.

19. Аналіз використання робочого часу.

20. Аналіз наявності та ефективного використання основних засобів:

21. Аналіз забезпечення і використання матеріальних ресурсів.

22. Аналіз витрат на виробництво продукції. : витрати на 1 грн. товарної продукції

23. Аналіз витрат за статтями калькуляції. Визначення резервів зниження собівартості.

24. Оцінка рентабельності діяльності підприємства.

25. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

26. Аналіз формування, розподілу та використання чистого прибутку

27. Аналіз фінансового стану підприємства.

28. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.

29. Аналіз активів та пасивів підприємства.

30. Аналіз реалізації продукції та виконання договірних зобов’язань .

1. Зміст, предмет та об’єкти економічного аналізу.

Аналіз (від грецького analisis - розкладання об'єкту, що вивчається, на частини, на властиві цьому об'єкту складові) в загальному розумінні цього терміну є одним із методів пізнання явищ, предметів і процесів у природі та суспільстві.

Економічний аналіз - це система спеціальних знань для дослідження зміни та розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв'язку та взаємообумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними.

Зміст економічного аналізу становить комплексне та взаємопов'язане дослідження процесів і явиш, господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів,

Зміст економічного аналізу визначають його завдання:

1. Підвищення науково - економічної обґрунтованості цільових програм, бізнес - планів, нормативних планів, прогнозів і нормативів.

2. Об’єктивне та всебічне дослідження та оцінка виконання планів і дотримання нормативів.

3. Визначення економічної ефективності використання ресурсного потенціалу.

4. Об’єктивна та всебічна оцінка роботи підприємства і його підрозділів за певні проміжки часу.

5. Виявлення і вимірювання внутрішніх резервів.

6. Обґрунтування оптимальності управлінських рішень.

Сукупним об'єктом аналізу є господарська діяльність підприємства. При цьому економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність (як технологічний, організаційний процес), а економічні результати господарювання (як наслідок економічних процесів).

Таким чином, об'єктами економічного аналізу є економічні результати діяльності господарюючого суб'єкта, фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, фінансові результати, обсяг виробництва та продажу, собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, характер їх використання.

2. Види економічного аналізу

1. За суб’єктами буває: внутрішній і зовнішній. Внутрішній економічний аналіз спрямований па комплексне дослідження економічного розвитку суб'єкта господарювання, структурних підрозділів для забезпечення найбільш повного використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем. Він базується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній) і може здійснюватися як спеціалізованим підрозділом (бюро, відділом економічного аналізу), так і всіма економічними службами з великою кількістю залучених зацікавлених осіб.

Зовнішній економічний аналіз передбачає надання оцінки місця господарюючого суб'єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо. Зовнішній аналіз здійснюється на основі інформації, що визначає базові параметри об'єкта дослідження, які дозволяють ефективно регулювати його економічні відносини за загальнонаціональними інтересами та є достатніми у гарантіях ділового партнерства.

2. За часом дослідження буває: попередній, оперативний, ретроспективний.

Попередній економічний аналіз - це дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан. Цей аналіз проводиться до початку будь-яких господарських операцій і пов'язаний з прогнозуванням, перспективним і поточним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів управлінських рішень.

Оперативний економічний аналіз полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування наявними ресурсами. Оперативний аналіз виступає системою щоденного спостереження й оцінки відхилень фактичного стану досліджуваного об'єкта від регламентованих показників, з'ясування причин і передбачення можливих наслідків таких відхилень, підготовки варіантів управлінських рішень залежно від параметрів відхилень і необхідності втручання керівників різних рівнів, розробки механізмів швидкого втручання у господарські процеси для забезпечення безперервного та ефективного функціонування господарюючого суб'єкта.

Ретроспективний аналіз полягає у системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства чи інших об'єктів за результатами їх розвитку за певний аналітичний період. Ретроспективний економічний аналіз має й певні недоліки: 1) зниження дієвості через відірваність у часі від господарських процесів та вжитих заходів; 2) орієнтація на систематизовану інформацію, яка зазнає певної статистичної обробки, що зменшує достовірність висновків та пропозицій.