- •Розділ 3. Моделювання та верифікація матеріально-інформаційних процесів гвс
- •3.1. Специфікація предметної області інтегрованого виробництва
- •3.2. Базовий апарат сіткових моделей дискретних виробничих процесів
- •3.2.1. Основні визначення та правила роботи сіток Петрі
- •1. Теоретико-множинне визначення сіток Петрі.
- •2. Графічне представлення сіток Петрі
- •3. Матричне подання.
- •4. Правила роботи сітки Петрі.
- •3.2.2. Властивості сіток Петрі
- •1. Обмеженість сітки.
- •2. Збереженість сітки.
- •3. Живучість сітки.
- •3.3. Модифікації сіткових моделей дискретних виробничих процесів
- •3.3.1. Призначення класів сіткових моделей дискретних виробничих процесів
- •1. Кольоровi сітки.
- •2. Часові сітки.
- •3. Предикатнi (прiоритетнi) сітки.
- •4. Інгібіторні сітки Петрі.
- •5. Ієрархічні сітки Петрі.
- •3.3.2 Кольорові сітки Петрі
- •3.3.3. Ієрархічні кольорові сітки Петрі
- •3.4. Засоби верифікації та аналізу властивостей сіткових моделей
- •3.4.1. Дослідження дерева досяжності
- •3.4.2. Дослідження матричного подання сітки Петрі
- •3.4.3. Редукційний аналіз структури і динаміки роботи сітки Петрі
- •3.4.4. Методи аналізу модифікацій сіток Петрі
- •3.5. Методика сіткового моделювання процесів функціонування гвс
- •1. Визначення схем руху предметів виробництва по обробних ресурсах і виділення типових операцій і процесів.
- •2. Структуризація повного опису функціонування системи.
- •3. Формування опису матеріальних потоків і станів виробничих ресурсів.
- •4. Параметризація моделі згідно з визначеними технологіями виготовлення і допустимими схемами руху матеріальних потоків.
- •5. Визначення початкового стану системи.
- •Контрольні запитання
3.3.3. Ієрархічні кольорові сітки Петрі
Перш, ніж визначити ієрархічну кольорову сітку Петрі введемо наступні поняття.
Визначення 3.1. Перехід tI у КСП N = (P, T, , F, H, , , 0) називається джерелом, якщо
pP: F(p, tI) = 0,
тобто у перехід tI не входить ні однієї дуги.
Визначення 3.2. Перехід tS у КСП N називається стоком, якщо
pP: H(tS, p) = 0,
тобто з переходу tS не виходить ні одна дуга.
Визначення 3.3. КСП N, що зображується зв’язним графом щонайменше з одним джерелом і з одним стоком, називається блоком.
Визначення 3.4. Зв’язувальною сіткою NS щодо блока N називають таку КСП, що утворюється з блока N додаванням до нього позиції p0, яка називається нульовою позицією, і дуг, що ведуть з p0 в усі джерела і з усіх стоків в p0. Таким чином, зв’язуюча сітка NS немає жодного джерела tI і жодного стоку tS.
Приклад блока з джерелом t4, t6 і стоками t5 , t7 і відповідна цьому блоку зв’язуюча сітка зображені на рис. 3.11.
Визначення 3.5. Нульовим маркуванням зв’язувальної сітки NS блока N називають таке маркування 0(p0, ), де в нульовій позиції p0 є по одному маркеру всіх кольорів, а всі інші позиції порожні; відповідне їй маркування блока називають “порожнім”, тобто
p N, : (p, ) = 0;
p NS, p0 NS : (p0, ) = 1.
Визначення 3.6. Блок N називається коректно сформованим, якщо:
- його зв’язувальна сітка NS при початковому нульовому маркуванні 0(p0, ) безпечна в цілому (по всіх кольорах), тобто
p NS, : (p, ) 1;
- будь-яка послідовність спрацьованих переходів, яка реалізована в блоці з порожнього початкового маркування 0(p0, ), закінчується порожнім маркуванням тільки за умови, якщо кількість спрацювань переходів tI і tS однакова;
- як початкові маркування поч(p, ) використовуються лише такі, для яких мають місце співвідношення:
;
.
Рис.
3.11. Приклади зображення сіток:
а – сітка у вигляді блоку; б – зв’язувальна сітка
Звичайно передбачається, що ніякі два переходи в сітці Петрі не можуть спрацьовувати одночасно.
На відміну від цього, для деяких переходів не тільки допускається одночасне спрацьовування, але, навпаки, забороняється неодночасне спрацьовування. Такі переходи утворюють перехід-зв’язку.
Визначення
3.7. Переходом-зв’язкою
називають підмножину переходів
,
при якій з будь-якої їх вхідної позиції
дуга веде тільки в один з переходів, що
знаходяться у зв’язці.
Спрацьовування
переходу-зв’язки
може відбутися тільки тоді, коли порушені
усі вхідні в нього переходи.
У сітці
Петрі переходи-зв’язки завжди можна
замінити простими переходами. Приклад
сітки Петрі з переходами-зв’язками
та їх заміною простими переходами
показаний на рис. 3.12.
а) б)
Рис. 3.12. Сітка Петрі з переходами-зв’язками (а) і простими переходами (б)
За допомогою переходів-зв’язок легко відображати зв’язки між алгоритмами, підалгоритмами та операторами.
Використовуючи наведені поняття, дамо визначення ієрархічної кольорової сітки Петрі (ІКСП).
Визначення
3.8. Ієрархічною кольоровою
сіткою Петрі називається набір
,
який складається з кінцевої множини
коректно сформованих блоків
,
що частково впорядковано у відповідності
з відношення
.
Відношення
між блоками графічно представляється
деревом, кореню якого відповідає старша
сітка N0,
що може і не бути коректно сформованим
блоком (рис. 3.13, а).
Рис. 3.13. Ієрархічна кольорова сітка Петрі:
а – дерево відношення; б – зображення сітки
Для будь-яких двох сіток Nи і Nv, що відповідають початковій і кінцевій вершинам дуги дерева відношення сітки N*, присутня особлива позиція dv Nи, що називається дублером блока Nv.
Позиція-дублер блока Nv в ІКСП зображається подвійним кругом із символом dv. Блок Nv дублюється позицією-дублером dv, що належить тільки сітці Nи. Таким чином, індекси дублера і дублюючого ним блока завжди збігаються. Між вхідними (вихідними) переходами дублера і джерелами (стоками) дублюючого ним блока має місце взаємнооднозначна відповідність. При цьому кожен вхідній (вихідний) перехід дублера і співставлене йому джерело (стік) у дублюючому блоці входять в один перехід-зв’язку.
У старшій ІКСП, показаній на рис. 3.13, б, містяться дублери d1 і d2 блоків N1 і N2, у блоці N1 – дублери d1 і d4 блоків N3 і N4, у блоці N2 – дублер d5 блока N5, у блоці N3 – дублер d6 блока N6.
У ІКСП існують наступні переходи-зв’язки:
причому
вхідному переходу
дублера d1
в старшій сітці N0
співставлене джерело
в блоці N1,
а вихідному переходу
– стік
,
вхідному переходу
дублера d3
в блоці N1
співставлене джерело
в блоці N3,
а вихідному переходу
– стік
і т.д.
Визначення 3.9. Початкові маркування блоків Ni і старшої сітки N0 в ІКСП N = {Ni} погоджені наступним чином:
- якщо всі позиції дублюючого блока порожні, то в дублері маркер відсутній, тобто
;
- якщо не всі позиції дублюючого блоку порожні, то в дублері знаходиться маркер того ж кольору, що й у дублюючому блоці і, крім цього,
.
Для алгоритмів управління ГВС позиції-дублери ІКСП означають наступне: кожному дублеру відповідає підалгоритм, що є алгоритмом, опис якого задається дублюючим блоком. Якщо в дублюючому блоці міститься свій дублер, то йому також відповідає підалгоритм, але вже більш низького рівня складності, і так доти, поки якому-небудь дублеру не буде відповідати оператор. Співвідношення алгоритмів за складністю визначається деревом відношень: рівень складності підалгоритму тим вищий, чим ближче до кореня дерева знаходиться сітка, яка містить дублер, що відповідає цьому підалгоритму.
Як підалгоритми алгоритму управління ГВС можна виділити алгоритми управління АТСС, роботом-штабелером, автономним транспортним модулем тощо.
Таким чином, ієрархічна сітка Петрі дозволяє у явному вигляді відбивати ієрархію операторів в алгоритмах управління ГВС і використовувати її при описі алгоритмів.
З метою модифікації застосуємо до ІКСП дві операції: заміщення дублера блоком і заміщення вузла дублером.
Операція заміщення дублера блоком полягає в наступному: сітка з дублером, що заміщається, поєднується з дублюючим блоком шляхом заміни відповідних переходів-зв’язок еквівалентними їм простими переходами; з отриманої сітки віддаляється позиція-дублер разом з інцидентними з нею дугами.
Приклад виконання цієї операції наведений на рис. 3.14. Ієрархічна сітка (рис. 3.14, а) після об’єднання сітки, що містить дублер d1, з дублюючим блоком N1 перетворюється в сітку, зображену на рис. 3.14, б. Після видалення позиції d1 та інцидентних їй дуг отримаємо сітку, показану на рис. 3.14, в.
В результаті послідовного заміщення дублерів (у довільному порядку) з вихідної ІКСП виходить проста сітка. Зміст операції заміщення дублера полягає в тому, що, маючи множину операторів у підалгоритмах у вигляді окремих блоків і застосовуючи суперпозицію, можна побудувати алгоритм управління ГВС у вигляді простої сітки Петрі.
Операція заміщення локалізованого вузла є оберненою до операції заміщення дублера і дозволяє з простої сітки Петрі отримати ієрархічну.
а) б) в)
Рис. 3.14. Ієрархічна сітка (а) і приклад операцій заміщення дублера (б) і вузла (в)
