64. Що таке психодіагностична ситуація. Дайте характеристику двох класів психодіагностичних ситуацій (ск та се).

ПСИХОДІАГНОСТИЧНА СИТУАЦІЯ - це соціально-психологічний контекст, в якому проходить діагностичне обстеження. Будь-яке діагностичне обстеження знаходиться під впливом як безпосередніх ситуаційних факторів, що виникають у спілкування діагноста та досліджуваного, так і під впливом більш широких соціальних рамок, в яких відбувається дослідження. Наприклад, то, в якому ступені діагност справляється із завданням встановлення контакту, впливає на достовірність результатів діагностики не менше, ніж загальна установка досліджуваного по відношенню до участі в обстеженні, яка основана на його інтерпретації цілей та завдань обстеження, на його відношенні до психологічних методів та процедур.

Відрізняють два типи діагностичної ситуації: ситуація клієнта (обстеження проводиться за запитом клієнта і в його інтересах) і ситуація експертизи (обстеження за ініціативою та в інтересах певної організації або соціально інституту: освіти, охорони здоров’я, правопорядку і т.п.).

66.Дайте характеристику психодіагностичних ситуацій за в.Дружиніним.

Сучасний російський психолог В. Дружинін називає чотири варіанти психодіагностичних ситуацій: добровільна участь у обстеженні і самостійний вибір подальшої поведінки (психологічна консультація); примусова участь у обстеженні із самостійним вибором подальшої поведінки (обстеження певних категорій осіб при розробленні тестів); примусова участь у обстеженні і нав'язана поведінка після обстеження (тестування для визначення відповідності вимогам посади); добровільна участь у обстеженні із нав'язаним вибором подальшої поведінки (професійний відбір). Психодіагностичне обстеження актуалізує у досліджуваного відчуття дискомфорту, що його піддають експертизі, тому психолог має подбати про його мінімізацію.

67.Назвіть чотири типи емпіричних психодіагностичних ситуацій, які зустрічаються на практиці та охарактеризуйте їх (консультація, примусове обстеження, відбір, атестація).

Примусове обстеження, що не волоче стороннього втручання в долю випробуваного, дуже схоже за своїми ознаками з ситуацією проведення типових шкільних класних і домашніх робіт. Школярі не має права відмовитися від їх виконання, проте серйозного впливу на їх майбутнє поточна оцінка не має. Вони самі можуть приймати рішення на основі оцінки результатів виконання роботи про своє подальшу поведінку. У примусовому дослідженні випробовувані можуть відрізнятися: серед них можуть опинитися і внутрішньо вмотивовані, і байдужі, і негативно налаштовані до експерименту. Зовнішня мотивація актуалізується, але відповідальності за результати випробуваний не несе.

Ситуації цього типу зустрічаються найбільш часто. До них відноситься, зокрема, професійний відбір, психологічний відбір до навчальних закладів і т. Д. Обстежуваний, як правило, сам приймає рішення про вибір профілю підготовки або навчання. Можливі випадки впливу батьків, зовнішнього примусу і т. Д., Однак нормативної є ситуація, коли особи, які проводять діагностику та відбір, не примушують випробуваного до участі в обстеженні. Рішення (розгляд з позицій нормативної моделі) про майбутню долю обстежуваного приймається не для себе самих, а іншими особами (приймальною комісією, комісією професійного відбору, відділом кадрів і т. Д.). Після виконання завдання випробуваний вже не може вплинути на результат ситуації.

Безліч діагностичних ситуацій, що виникають у повсякденній роботі психолога і зустрічаються в повсякденному житті. Всі вони характеризуються високим рівнем соціального контролю за поведінкою випробуваного, примусом його до участі в обстеженні. Рішення про долю обстежуваного приймається крім його бажань. До таких ситуацій відноситься атестація керівних і інженерно-технічних кадрів. Примусова експертиза, зокрема судова, також вважається ситуацією IV типу. Прикладом подібного роду ситуацій є розстановка кадрів на промисловому підприємстві (якщо рішення приймається без участі працівника), професійний підбір і розподіл осіб, призваних на строкову службу до лав Збройних Сил.