20.Напрямки викор води у теплоенергетиці

1. Підготовка води для теплоенергетики включає:

підготовку підживлювальної і живильної води для водогрійних і парових котлів;

обробку пароконденсатного тракту;

підготовку води для теплових мереж;

обробку води в системах холодного і гарячого водопостачання;

обробку води оборотних систем водопостачання;

спеціальні види обробки води (знезалізнення, пом'якшення, видалення розчинених газів, захист металів від корозії, корекція рН та ін.)

2. Джерела води для теплоенергетики

міський (селищний) водопровід;

поверхневі води (річки і озера);

підземні води (свердловини);

морська вода.

21. Визначення потреб водних рес для ТЕС

Див пит. 20 22. Гідроенергетика як учасник ВГК  Гідроенергетика є однією з основних галузей ВГК і найбільшим водокористувачем. ГЕС, як правило, використовують повністю стік маловодних років і більшу частину середніх і багатоводних років. За будь-якого розвитку ТЕС і АЕС енергетичний комплекс не зможе нормально функцію вати без ГЕС, які є майже єдиним джерелом оперативно керованої потужності на протязі доби. На півдні України (а також в інших регіонах колишнього СРСР) практично всі гідровузли з ГЕС мають комплексне призначення, забезпечуючи розвиток зрошення і обводнення земель, а також гарантоване водопостачання промисловості і населення. Наприклад, Південно-Український енергокомплекс має: АЕС (потужністю 4000 МВт), ГЕС (потужністю 1820 МВт), ГЕС-ГАЕС (потужністю 400 МВт) і багато насосних станцій різного призначення. В нових районах, що освоюються, ГЕС є основою розвитку багатьох галузей народного господарства і підйому економіки всього регіону. На їх базі створюють потужні територіальні промислові комплекси (ТПК). Наприклад, Саяно-Шушенська ГЕС в Росії (потужністю 6,5 млн. кВт) дозволила створити ТПК з більше ніж 100 промисловими підприємствами. Потужні ТПК створені на базі Братської, Усть-Ілімської, Богучанської, Нурекської і інших ГЕС. Необхідно вказати і на негативні сторони ГЕС. При створенні великих водосховищ змінюється гідрологічний режим водотоків, екологія довкілля, порушуються місця нересту риби, проходить значне затоплення цінних земельних угідь.

23. Класифікація ГЕС ГЕС, будівля якої є частиною греблі, називається русловою (наприклад, Кременчуцька, Київська ГЕС).

Якщо будівля розташована окремо, біля основи греблі на протилежному від водосховища боці, то така ГЕС називається пригреблевою (наприклад, ДніпроГЕС).

ГЕС, до якої вода подається трубами, називається дериваційною (наприклад, Інгурський каскад на Кавказі).

Гідроакумулювальні електростанції (ГАЕС) з оборотними гідроагрегатами (що працюють як генератори струму або водяні помпи) в години малого споживання електроенергії перекачують воду з водосховища у верхній басейн, а в години пікових навантажень виробляють енергію як звичайні ГЕС (наприклад, Київська ГЕС,Дністровська ГАЕС).

ГЕС з використанням енергії припливів називають припливними (наприклад, ГЕС у Франції на ріці Ранс). Гідроелектричні станції залежно від потужності поділяють на такі:

потужні — виробляють від 25 МВт до 250 МВт і вище;

середні — до 25 МВт;

малі гідроелектростанції — до 5 МВт (в деяких країнах (в тому числі й Україні) малими визнаються гідроелектростанції із потужністю до 10 МВт. (примітка: встановлено Законом України «Про електроенергетику»)) Гідроелектростанції також діляться в залежності від максимального використання напору води:

високонапірні — понад 60 м;

середньонапірні — від 25 м;

низьконапірні — від 3 до 25 м.

24. Руслові та дериваційні ГЕС руслові і пригреблеві ГЕС:Це найпоширеніші види гідроелектричних станцій. Натиск води в них створюється за допомогою установки мостом, повністю перегородка річки, або що піднімає рівень води в ній на необхідну позначку. Такі гідроелектростанції будують на багатоводних рівнинних річках, а також на гірських річках, у місцях, де русло річки вужче, стиснуте.

дериваційні гідроелектростанції.:Такі електростанції будують у тих місцях, де великий ухил річки. Необхідна концентрація води в ГЕС такого типу створюється за допомогою деривації. Вода відводиться з річкового русла через спеціальні водовідведення. Водоводи спрямлені, і їхній ухил значно менший, ніж середній ухил річки. У підсумку вода підводиться безпосередньо до будівлі ГЕС. Дериваційні ГЕС можуть бути різного виду — безнапірні або з напірної деривації. У випадку напірної деривації, прокладається водовід із великим подовжнім ухилом. В іншому випадку на початку деривації на річці створюється вища гребля, і створюється водосховище — така схема ще називається змішаної деривації, тому що використовуються обидва методи створення необхідної концентрації води.

25. Гідроакумулюючі та припливні ГЕС гідроакумулюючі електростанції.:Такі ГАЕС здатні акумулювати вироблювану електроенергію, і пускати її в хід у моменти пікових навантажень. Принцип роботи таких електростанцій наступний: в певні моменти (часи не пікового навантаження), агрегати ГАЕС працюють як насоси, і закачують воду в спеціально обладнані верхні басейни. Коли виникає потреба, вода з них поступає в напірний трубопровід і, відповідно, приводить в дію додаткові турбіни.

У гідроелектричні станції, в залежності від їх призначення, також можуть входити додаткові споруди, такі як шлюзи або суднопідйомники, що сприяють навігації по водоймі, рибопропускні, водозабірні споруди, що використовуються для іригації і багато іншого.

Цінність гідроелектричної станції полягає в тому, що для виробництва електричної енергії вони використовують поновлювані джерела енергії. З огляду на те, що потреби в додатковому паливі для ГЕС немає, кінцева вартість одержуваної електроенергії значно нижче, ніж при використанні інших видів електростанцій.

27.Рибне господ як учасник ВГП

Рибне господарство як учасник ВГК належить до водокористувачів, крім ставкового риборозведення, і з усіх галузей економіки найбільш тісно зв’язане з водними ресурсами і особливо потребує чистої води. Для нормального розвитку і успішного відтворення різних порід риб необхідно, щоб у воді містилась достатня кількість розчинного кисню і не було шкідливих домішок. Крім того, потрібно підтримувати необхідні глибини і температуру води, що особливо важливо в період нересту риб і розвитку молодняку, а також забезпечувати рибу достатньою кількістю їжі.

На розвиток рибного господарства негативно впливає:

• забруднення водойм недостатньо очищеними і неочищеними стічними-водами, а також отрутохімікатами та добривами;

• надмірне заростання водойм болотною рослинністю, яка погіршує умови життя риби і експлуатації водойм;

• несприятливий гідрологічний або газовий режим водойми в результаті порушення подачі в неї води;

• обміління ділянок річок, які служать нерестилищем для деяких видів риб;

• замулення водойм;

• забір води для інших учасників ВГК (ТЕС, зрошення, шлюзування, водопостачання і ін.);

• наявність на водних об'єктах лісосплаву та водного транспорту;

• несприятливі умови, які виникають на шляхах міграції риб до нерестилищ і на шляху зворотного скату молодняку. що зумовлено наявністю гребель;

• недостатні глибини водойм і наявність на дні пеньків, деревини, каміння, які забруднюють нормальний відлов риби;

• порушення встановлених правил лову риб, браконьєрство;

• відсутність спеціальних рибозахисних і рибозагороджувальних пристроїв на насосних станціях, водозаборах;

• дефіцит водних ресурсів в окремих річкових басейнах, особливо в гирлах річок, що пов’язане з великим забором води для галузей господарства;

• недоліки в рибному господарстві (недовикористання кормової бази природних водойм, незадовільний технічний стан ставкового фонду, неза-безпеченість водою, рибопосадовим матеріалом та кормами).

28. Вимоги рибного господ до водних рес. Для успішного вирішення проблеми рибного господарства необхідно:

• виділення рибного господарства в число найважливіших учасників ВГК;

• припинення будь-якого забруднення водойм і водотоків;

• обмежене використання добрив, отрутохімікатів у водоохоронній зоні водотоків та водойм;

• реконструкція старих і будівництво нових рибопропускних споруд на річках, які мають важливе рибопромислове значення, а також установка рибозахисних та рибозагороджувальних пристроїв на насосних станціях, водозаборах;

• створення сприятливих умов для розміщення і розмноження пінних видів риб у пониззях великих річок за рахунок періодичних попусків води із вище розташованих водосховищ для обводнення нерестилищ, очистки дна річок від затопленої деревини, заборона мольового сплаву лісу;

• підвищення рибогосподарської ефективності існуючих і проектованих водосховищ;

• подальший розвиток спеціалізованих рибогосподарських господарств, у тому числі з використанням підігрітих вод від теплових і атомних електростанцій;

• розширення робіт по акліматизації та переміщенню деяких видів риб в інші водойми з метою підвищення їх загальної рибопродуктивності (білий амур, товстолобик, американський буффало і ін.).

29.Водний транспорт як учасник ВГК Водний транспорт як учасник ВГК відноситься до водокористувачів. Особливих вимог до якості води він не пред’являє. Але разом з тим є джерелом забруднення і засмічення водних об’єктів господарсько-фекальними водами, сухим сміттям, харчовими відходами, відпрацьованим маслом, промасленими ганчірками, нафтопродуктами та іншими відходами, які скидаються із суден.

Водні об'єкти, які використовуються для перевезення по них вантажів і пасажирів, називаються водними шляхами.

Водні шляхи по відношенню до материка поділяються на внутрішні(річки, внутрішні канали і водосховища) і зовнішні (моря, океани і морські канали).

Внутрішні водні шляхи - це в основному річки, тому їх часто називають річковими. Внутрішні водні шляхи складаються із:

1) річок - в природному стані, з зарегульованим стоком і шлюзованих;

2) каналів - відкритих і шлюзованих;

3) озер і водосховищ;

4) водних систем, які включають в себе річки і канали в різному стані, озера і водосховища.

Під судноплавними річками, які знаходяться в природному стані, розуміють річки, неперегороджені греблями, на яких судноплавні умови створюються поглибленням дна, випрямленням, спорудами і судноплавною обстановкою.

Під шлюзованими судноплавними річками розуміють річки, які перегороджені греблями з судноплавними спорудами, гідроелектростанціями і водозаборами. На таких річках за допомогою греблі створюються водосховища або підперті б'єфи, в яких судноплавні умови забезпечуються за рахунок збільшення глибин внаслідок підпору і проведення шляхових робіт.

У залежності від інтенсивності руху і габаритів суден водні шляхи поділяються на 4 категорії: 1 - супермагістралі; II - магістралі; III - шляхимісцевогозначення; IV - під’їзнішляхи.

За тривалістю навігації водні шляхи бувають цілорічної і періодичноїдії; за наявністюспоруд діляться на вільні і шлюзовані; за способомперевезення - на судноплавні і сплавні.

Для створення необхідних глибин і забезпечення безпеки судноплавства проводять днопоглиблювальні роботи, очистку русел і берегів, випрямленім русла, а також спеціальне регулювання стоку річок шляхом попусків води із спеціальних водосховищ, які створюються у їх верхів'ях.

За наявності греблі, що перегороджує річку, шлюзування суден здійснюється через одно-, багатокамерні та шахтні шлюзи.

Розрахунок шлюзування полягає у визначенні тривалості наповнення чи спорожнення шлюзу, його габаритів та кількості води, яка витрачається для проведення шлюзування.

30. Вимоги водного транспорту до вод рес

Для створення необхідних глибин і забезпечення безпеки судноплавства проводять днопоглиблювальні роботи, очистку русел і берегів, випрямленім русла, а також спеціальне регулювання стоку річок шляхом попусків води із спеціальних водосховищ, які створюються у їх верхів'ях.

За наявності греблі, що перегороджує річку, шлюзування суден здійснюється через одно-, багатокамерні та шахтні шлюзи.

Розрахунок шлюзування полягає у визначенні тривалості наповнення чи спорожнення шлюзу, його габаритів та кількості води, яка витрачається для проведення шлюзування.

31.С/г як учасник ВГК В с/г найбільше викор води для зрошення, забезпеч водою тваринних ферм і комплексів , машино тракторних парків, невеликих пр. підприємств.

32.Напрямки викор води в с/г

Див пит. 31.

33.Витрати води для зрошення Кількість води, яка необхідна для зрошення залежить від наступних факторів : кліматичної зони та нестачі природної вологи, вирощування с/г культур, площі зрошення , виду та способу подачі води на поля. Зрошення с/г культур може здійснюватися 5 способами

1) метод суцільного затоплення( вирощення рису) 2) полив по смугам або борознам

3) подача води способом дощування спеціальними машинами

4)крапельне зрошення- в системі трубопроводів які подають воду у вигляді крапель. Найчастіше викор у садівництві і виноградництві 5) підґрунтове зрошення

34.Оцінка якості поливної води

Вміст у воді ЗР поинен бути таким , який не забруднював грунт і не накопичував шкідливі компоненти, рослини і с/г продукцію, а також підземні води.

Залежно від типу грунту, йогомеханіч складу та ін властивостей існують рекомендації щодо вмісту уводі для зрошення солей та ін ЗР 35. Ззошення стіч водами.

Ряд переваг: 1) економія пр. води за рахунок заміни її стіч 2)зменшується скид ст. вод у пр. водойми за рахунок подачі ст. вод на поля

3) пр. очищ ст. вод за рахунок грунтових мікроорг

4)при зрошенні ст. водами ті ЗР , які в них містяться , зокрема орг. Реч, азотні , фосфорні сполуки, ряд мікроелем моутьбути удобрюючи ми для грунту і збільшувати врожайність с/г культур

Негативні особливості: 1) ризик забруднення атмосфери грунту, підземних вод і продукції ЗР, що містяться у ст. водах 2)згідно з нормами зрошувати ст. водами можна лише технічні і кормові культури

3)при викор стіч вод для зрошення необхідні сан-захисні зони, які обмежують міграцію забруднень за межі полів зрошення 36. Схема землеробських полів зрошення

1-потік ст. вод,2-оч споруди,3-ємність для накоп очищ ст. вод,4- землеробські поля зрошення, 5-СЗЗ Поля зрошення повинні бути віддалені від нас пунктів, водних об*єктів, доріг, заповідних територій на необхідну відстанью Мають розташовуватись на рівних ділянках,на грунтах із середнім гранулометричним складом таглибоким заглибленням підземних вод.

38. Види землеробських полів зрошення I Поля зрошення - ділянки ґрунту, на яких одночасно з очищенням стічних вод відбувається їх утилізація як джерела вологи і утворення органічних добрив для вирощування рослин. II Поля зрошення- земельні ділянки для ґрунтового знешкодження стічних вод, одночасно використовувані під посіви сільськогосподарських культур.

39.Обмеження щодо використання зрошення ст. водами

1) викор водо економні способи зрошення( крапельне , підґрунтове) 2) знижувати непродуктивні витрати води на шляху до зрошувальних масивів

3) визначати оптимальні кількості терміну і норм поливу с/г культур для недопущення не ріц викор води

4) по можливості використ для зрошення відпрацьовані або ст. води.

5) здійснювати ретельний аналіз поливної води

6) дотримуватись необхідних технологій вирощування с/г культур на зрошувальних землях, із застосув оптимальних доз добрив і отруто-хімікатів з метою зниження їх потрапляння в дренажні оди і пр. водойми.