2. Закон України «Про освіту», його значення для школи і педагогічних працівників

В Законі України "Про освіту" містяться ті основні принципи і положення, на основі яких визначається стратегія і тактика реалізації законодавчо-закріплених ідей розвитку освіти в Україні.

Ці положення адресуються одночасно і суспільству, і самій системі освіти, і особистості, забезпечуючи як "зовнішні" соціально-педагогічні умови розвитку системи освіти, так і "внутрішні" власне педагогічні умови її повноцінної життєдіяльності.

Відзначимо ці положення: гуманістичний характер освіти; пріоритет загальнолюдських цінностей; вільний розвиток особистості; загальна доступність освіти; безплатність загальної освіти; всебічний захист того, хто навчається; особливе значення в управлінні, функціонуванні і розвитку школи має збереження єдності державно-національного, культурного і освітнього простору; свобода і плюралізм в освіті; відкритість освіти; демократичний, державно-громадський характер управління освітою; світський характер освіти в державних, муніципальних освітніх закладах; здобуття освіти рідною мовою; зв'язок освіти з національними і регіональними культурами і традиціями; наступність освітніх програм; варіативність освіти; розмежування компетенції суб'єктів системи.

Центральною ланкою системи освіти в Україні є загальна середня освіта, до складу якої входять: середні загальноосвітні школи, школи з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї, вечірні школи, освітні заклади інтернатного типу, спеціальні школи для дітей з вадами у фізичному і психічному розвитку, позашкільні навчальні заклади.

Головним завданням загальноосвітніх навчальних закладів є: створення сприятливих умов для розумового, морального, естетичного і фізичного розвитку особистості; формування наукового світогляду; засвоєння учнями системи наукових знань про природу, суспільство, людину, її працю, прийомів самостійної діяльності.

3. Національна доктрина розвитку освіти україни в XXI столітті

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті – є державним документом, який визначає стратегію і основні напрями її розвитку у 21 ст.

Головна мета: створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості.

Пріоритетами державної політики є особистісна орієнтація освіти, удосконалення системи неперервної освіти впродовж життя, створення ринку освітніх послуг, інтеграція української освіти в європейській та світовий простір та ін.

Освіта спрямована на втілення в життя української національної ідеї.

Однаковий доступ до освіти забезпечується – безоплатністю навчання і виховання, дотації, держави на утримання дітей у дошкільних закладах, охоплення всіх дітей різними формами медичного догляду і безоплатної підготовки до школи, створення системи підтримки молодих сімей, відповідальністю сім’ї, органів місцевого самоврядування за порушення прав дитини щодо обов’язкового навчання, створення системи допомоги батькам у догляді, навчанні й вихованні дітей з особливостями психофізичного розвитку, безоплатністю професійної освіти на конкурсній основі, розширення можливостей отримання вищої освіти через впровадження індивідуального кредитування та ін.

Єдність освіти і науки є провідним принципом державної освітньої політики.

Нова система управління сферою освіти утверджується як державно-громадська.

Модернізація управління галуззю передбачає – впровадження нової етики управління – партнерської, відмова від декларативного спілкування та дріб’язкової опіки, зміну форм і методів контролю, націленість на допоміжний, випереджувальний контроль, удосконалення процедури ліцензування, атестації та акредитації закладів освіти та ін.

Основними джерелами фінансового забезпечення освіти є кошти державного та місцевих бюджетів, кошти юридичних та фізичних осіб, громадських організацій і фондів, кошти галузей народного господарства, плата за додаткові освітні послуги, що надаються закладами освіти, економічна діяльність закладів освіти тощо.

Держава забезпечує умови для підвищення престижу і соціального статусу педагогічних працівників. Працівникам системи освіти гарантується належний рівень пенсійного забезпечення.

Держава сприяє розгортанню наукових досліджень та нових практичних розробок з проблем стану здоров’я і організації медичної допомоги дітям.

Освіта забезпечує вільне володіння державною, рідною, й кількома іноземними мовами.

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційних технологій.

Українська освіта є відкритим соціальним інститутом.

У народних традиціях, святах, іграх, декоративно-прикладному мистецтві, піснях, легендах, переказах, думах, прислів'ях, казках знаходимо неоціненний скарб педагогічної мудрості народу, згусток віками накопичуваного досвіду І складає основу народної педагогіки.

Педагогіка, створена народом, визначається своєю демократичністю, що обумовлює: традиційна майнова рівноправність доньки І сина в українській родині, сім'ї в Україні відзначалися міцністю, шанобливим ставленням до старших та між батьками; великий вплив громадської думки та церкви.

У вихованні дітей найбільша увага приділяється ранньому періоду розвитку: привчати до здорового способу життя, використовувати оздоровчі сили природи (сонце, вода, повітря), поклавши в основу її виховання фізичне здоров'я як передумову розвитку розуму і почуттів