Блок питань № 4

Плюралізм - (від лат. множинний) - демократичний політичний принцип, який означає визнання людьми права на існування усієї множини існуючих у суспільстві цінностей, інтересів, уподобань, думок, позицій і, відповідно, політичних сил та інституцій, партій, що їх виражають і відстоюють. Плюралізм - це визнання права й поважання свободи висловлювати різні думки й уподобання допоки вони не суперечать принципам гуманізму, ідеалам прав людини й соціальній стабільності. Сповідування принципу плюралізму передбачає визнання й інших принципів демократизму - толерантності, компромісу. Альтернативою плюралізму є властивий тоталітарному суспільству ідеологічний та організаційний монізм.

У сучасних умовах у результаті здійснюваних економічних перетворень в Україні утвердилась капіталістична система економічних відносин. В розвинутих країнах капіталізм пройшов декілька етапів свого розвитку. Тому природно виникає запитання: який саме капіталізм побудований в Україні? Відповідь на це запитання має кардинальне значення для визначення соціально-економічної природи існуючих тут відносин власності.

Аналіз статистичних даних показує, що на сьогодні в Україні сформувалася приблизно така структура організаційних форм господарської діяльності, яка характерна для більшості розвинутих капіталістичних країн. Про це можна судити, виходячи з таких статистичних даних. Наприклад, у США на сьогодні нараховується близько 16 млн так званих ділових одиниць або бізнесів. З них одиничних фірм приблизно 11 млн., партнерств - близько 1,6 млн і корпорацій - 3 млн.

За своєю сутністю більшість індивідуальних підприємств і партнерств представляють дрібнобуржуазний сектор. У США вони мають виторг менше 50 тис. дол за рік. Це трохи більше, ніж прожитковий мінімум так званих середньокласових сімей. Дані підприємства складають майже 70% всіх "ділових одиниць". Але зайнято в них невелика кількість працівників - близько 8%.

Домінуючим є корпоративний сектор. За соціально-економічною природою корпорації можна поділити на дві форми: немонополістичні корпорації і монополістичні корпорації. Цей сектор є провідним. У США на його частку припадає близько 19% від ділових одиниць, на які припадає майже 80% всіх доходів.

Немонополістичні корпорації - це невеликі акціонерні товариства. Вони нерідко виступають як сімейні фірми. В США, наприклад, приблизно три чверті корпорацій отримують надходження від продажів 500 тис. дол. за рік. Такий порівняно скромний дохід показує, що більшість корпорацій розпоряджаються капіталами, що відносяться до немонополістичної буржуазії. Вони хоч і відносяться до класу капіталістів, але привласнюють відносно невелику масу додаткової вартості. Це , як правило, представники сфери торгівлі та обслуговування.

Корпоративна монополістична власність представлена крупними монополістичними об'єднаннями. їх небагато, але вони посідають домінуюче становище в економіці. В США з 3 млн корпорацій лише 3 тис. з них - це монополії, але вони привласнюють 40% доходів від продажів. Отже, невеликий прошарок буржуазії, яка володіє цими корпораціями, складає монополістичну буржуазію.

Аналогічна структура підприємств за своєю соціально-економічною природою формується і в Україні. Так, на початок 2006 р. тут нараховувалось 1070,7 тис. зареєстрованих підприємств. З них акціонерні товариства становили 34571, в тому числі: корпорації - 798 і концерни - 397. Отже, на сьогодні корпоративна монополістична власність в Україні представлена 1195 підприємствами. Інші акціонерні товариства можна розглядати як немонополістичну корпоративну власність. Якщо від загальної чисельності підприємств відняти кількість акціонерних товариств, то отримаємо 1022,1 тис. Ці підприємства можна вважати дрібнобуржуазною власністю.

Таким чином, за своєю організаційно-економічною структурою в Україні формується приблизно таке економічне середовище, яке характерне для капіталістичної системи. Це одна з істотних рис, які характеризують сучасну природу розвитку національної економіки.

Однак зовнішня схожість організаційних структур виробництва ще не означає, що природа господарської діяльності за своїми соціально-економічними наслідками в розвинутих капіталістичних країнах і в Україні однакова. Як відомо, ядро економічної системи складають відносини власності. У розвинутих країнах сформувався плюралізм форм власності. Саме останній визначає поведінку кожного господарюючого суб'єкта і має своїм соціально-економічним наслідком як зростання національного багатства, так і підвищення народного добробуту. Підвищення доходів усіх членів суспільства перетворюється у вирішальний фактор нагромадження капіталу і прибутку.

Згідно з прийнятим Верховною Радою України законодавством про власність та розвитком підприємництва в сучасних умовах формується нова система відносин власності: