Кіровоградський

базовий медичний коледж

імені Й.Є. Мухіна

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з фармакогнозії

зі спеціальності 5.110201 “Фармація”

(заочна форма навчання)

м. Кіровоград

Викладач: Уколова Т.І.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..4

1. ПРОГРАММА З ФАРМАКОГНОЗІЇ…………………………………….5

2. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………………….9

3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ

РОБОТИ………………………………………………………………………10

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ

КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ……………………………………………………11

5. КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА № 1…………………………………………..12

6. КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА № 2…………………………………………..18

7. КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА № 3…………………………………………..27

8. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ДИФЕРЕНЦІЙОВАННОГО ЗАЛІКУ ………52

Вступ

« Лікар лікує, природа – зціляє»

Гіппократ

Фармакогнозія ( від грецького фармакон – ліки, отрута, гнозіс – вивчення, знання)– наука, що вивчає ЛР, ЛРС та деякі продукти первинного перероблення рослинного та тваринного походження.

Основні поняття та терміни:

Лікарська рослина (ЛР) – це рослина, що містить БАР та використовують для заготівлі лікарської рослинної сировини з лікувальною метою.

Лікарська рослинна сировина ( ЛРС) – цілі ЛР або їхні частини, які використовуються у висушеному вигляді ( рідше у свіжому) як ЛЗ або для отримання ЛП, фітопрепаратів, дозволенні до використання відповідними документами.

Біологічно активні речовини (БАР) – це речовини, що впливають на біологічні процеси в організмі людини або тварини.

Лікарський засіб ( ЛЗ) – це засіб, який має відповідний фармакологічний ефект, використовується з лікувальною, профілактичною та діагностичною метою.

Лікарська форма (ЛФ) – це надання лікарському засобу або ЛРС зручного для застосування вигляду, при якому досягається необхідний лікувальний ефект.

Основними завданням фармакогнозієї як науки є вивчення лікарських рослин як джерела БАР, визначення хімічного складу рослин, вплив чинників навколишнього

середовища на процеси біосинтезу та накопичення діючих речовин в рослинах.

“Фармакогнозія” — одна з професійних навчальних дисциплін у системі підготовки фармацевтів. Вона передбачає вивчення лікарських рослин, лікарської рослинної сировини та продуктів переробки рослинного й частково тваринного походження. Попри успіхи синтетичної хімії лікарські рослини використовуються досить широко.

Пояснювальна записка

Програма складається з двох частин: загальної та спеціальної. У загальній частині розкрито історичну послідовність становлення сировинної бази, подано матеріал з питань заготівлі, сушіння, пакування, маркірування, зберігання та аналізу лікарської рослинної сировини.

У спеціальній частині розглядаються лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які систематизовані за класами хімічної будови біологічно активних речовин.

На заочному відділенні фармакогнозія викладається в ІІІ-V семестрах. Заняття ведуться згідно тематичних планів, які наведені в даних методичних вказівках. Методичні вказівки складено з урахуванням специфіки заочного навчання. Вони передбачають систематичну самостійну роботу над теоретичним матеріалом згідно з наведеною робочою програмою.

В кінці ІІІ семестру – залік, після ІV і V – диференційований залік ( з оцінкою ). Питання до кожного диференційованого заліку наведені в методичних вказівках.

Іспит з фармакології складається в кінці VI семестру. До екзамену допускаються студенти після прослуховування повного курсу лекцій, зарахування всіх практичних занять, двох контрольних робіт і здачі всіх заліків. Іспит включає теоретичну частину. Теоретичні питання , які винесені на іспит, наведені в методичних вказівках.

Фармацевт після вивчення курсу фармакогнозії повинен знати:

• основні поняття фармакогнозії;

• основні етапи розвитку фармакогнозії;

• характеристику сировинної бази ЛР (дикорослих, культивованих);

• організації заготівлі ЛРС, основні заготівельні організації та їх функції;

• систему раціонального використання, охорони і відтворення ресурсів ЛР;

• загальні правила заготівлі ЛРС, способи сушіння, пакування, маркірування, транспортування та зберігання;

• систему стандартизації ЛРС;

• основні відомості про поширення і місце зростання ЛР, що застосовуються в науковій медицині;

• методики проведення аналізу цілої та подрібненої лікарської рослинної сировини, зборів;

• документальне оформлення результатів аналізу ЛРС, юридичне значення фармакогностичного аналізу;

• морфолого-анатомічні ознаки ЛР і ЛРС, дозволених до застосування в медичній практиці, можливі домішки;

• основні групи БАР природного походження та їх фізико-хімічні властивості;

• основні способи і форми застосування ЛРС у медицині та фармацевтичній практиці;

• правила техніки безпеки під час роботи з ЛР і ЛРС.

Фармацевт, який засвоїв фармакогнозії, повинен вміти:

• проводити інформаційно-організаційну роботу з планової заготівлі ЛРС;

• культивувати ЛР на присадибній ділянці;

• визначати за морфологічними ознаками лікарські рослини у живому вигляді та гербарних зразках;

• визначати ідентичність ЛРС різних морфологічних груп у цільному, різаному та порошкованому вигляді;

• користуватись аналітично-нормативною документацією;

• уміти заготовляти, сушити, стандартизувати та зберігати ЛРС;

• розпізнавати домішки ботанічно близьких рослин при заготівлі, прийманні та аналізу сировини.