2.1.Правила внутрішнього трудового розпорядку

Правила внутрішнього трудового розпорядку – комплекс правил, які включають в себе такі розділи:

1)порядок взаємовідносин працівника та роботодавця, взаємовідносини між працівниками.

До елементів внутрішнього трудового розпорядку належить:

1)основні трудові права та обов’язки працівників і роботодавця;

2)режим робочого часу;

3)порядок застосування заходів заохочення;

4)порядок притягнення працівників до відповідальності.

Що до першого елементу Правил внутрішнього трудового розпорядку, основні трудові права та обов’язки працівників і роботодавця. В цьому розділі визначають основні права працівників, до яких можна віднести:

1)моральні якості, тобто чесність, добросовісність, відповідальність, якісність у виконанні поставлених перед ним завдань;

2) працівник повинен тримати своє місце в порядку та в справному стані, берегти власність товариства, ефективно використовувати обладнання.

Коло прав та обов’язків, які кожен працівник виконує за своєю спеціальністю, кваліфікацією, визначається посадовими інструкціями затвердженими на кожному підприємстві у встановленому порядку.

Основні обов’язки адміністрації:

1. Правильно організовувати роботу працівників, кожного по своїй спеціальності;

2. Забезпечувати правильне застосування діючих умов оплати, неухильно дотримуватися Законодавста про працю та З.У. «Про охорону праці» [З.У. «Про охорону праці»];

3. Забезпечувати суворе дотримання трудової дисципліни;

4. Сприяти створенню у трудовому колективі ділової, творчої та активної обстановки працівників.

Наступним елементом є режим робочого часу.

Згідно з КЗпП України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40годин на тиждень. При укладанні договору роботодавця з працівником може встановлюватись нема норма тривалості робочого часу [ст. 50 КЗпПУ].

Режим роботи встановлюється на основі балансу робочого часу режимом праці та відпочинку на робочий день.

Адміністрація може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках.

Всім працівникам надаються щорічні відпустки, а черговість відпусток встановлюється графіком.

Що до заходів заохочення, адміністрація може застосовувати до працівників, які успішно та сумлінно виконують свої обов’язки надають в першу чергу перевагу та пільги в галузі соціально-культурного обслуговування(премії, путівки в санаторії, при проходженні практики на телерадіокомпанії у якості заохочення можуть надаватися квитки на концерт, запрошення на зібрання та переваги у просуванні по роботі).

Відповідальність працівників є важливим елементом Правил внутрішнього трудового розпорядку, оскільки порушення трудової дисципліни, тобто не виконання або неналежне виконання покладених на працівника обов’язків тягне за собою прийняття заходів дисциплінарного або громадського впливу.

Дисциплінарна відповідальність – відповідальність працівників і службовців за порушення трудової дисципліни, які виявляються у накладенні стягнень адміністрацією підприємства чи установи.

Заходи дисциплінарного стягнення:

1) Догана – один з видів дисциплінарного стягнення, який застосовується до працівників за порушення трудової дисципліни, яких необхідно дотримуватися підчас виконання трудових обов’язків;

2) Звільнення – розірвання будь-яких відносин між роботодавцем і працівником за неналежне виконання або не виконання працівником своїх обов’язків, неодноразовий прогул, за явку на робоче місце в нетверезому стані;

3) Депреміювання – позбавлення працівника премії повністю або частково.

Кожне порушення трудової дисципліни розглядається в індивідуальному порядку до кожного з працівників та застосовується відповідальність за окреме правопорушення