Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

Хіміко-біологічний факультет

Кафедра екології та охорони природи

Дипломна робота

на тему:

Техногенний вплив на довкілля підприємств машинобудівної галузі м. Чернігова (На прикладі ЧАД)

Виконав: студент V курсу, групи 55

напряму підготовки (спеціальності)

7.040106. Екологія та охорона навколишнього

Сушко Івана

Науковий керівник:

д.т.н., проф. кафедри екології та охорони природи Старчак В.Г.

Рецензент__________________

Чернігів – 2016 року

Зміст

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1 5

ТЕХНОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ 5

ВАТ «Чернігівавтодеталь ЧАД» є представником ЄНВ(екологічно небезпечних виробництв) у м. Чернігів. 5

1.1. Інгредієнте забруднення 5

1.2. Енергетичне забруднення 6

РОЗДІЛ 2 8

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПОВІТРЯ У РАЙОНІ РОЗТАШУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА 8

2.1. Основні джерела забруднення 9

2.2. Техногенний вплив на довкілля 14

РОЗДІЛ 3 17

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЗАБРУДНЮВАЧІВ У ВИПАДКАХ ЧАД 17

РОЗДІЛ 4 23

КАТЕГОРІЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ОХОРОН ЗАБРУДНЕННЯ 23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК

ВСТУП

На машинобудівних і приладобудівних підприємствах джерелами викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря є технологічне обладнання й агрегати, що застосовуються у виробництві заготовок, у ковальсько-пресових, термічних, гальванічних, механоскладальних, зварювальних, лакофарбових і ливарних цехах. Частка підприємств машинобудування в загальному обсязі викидів шкідливих речовин в атмосферу не перевищує 3%. Передусім, це відхідні гази чавуноливарного та сталеливарного виробництва. На 1 т чавуну припадає 10–12 кг пилу і 150 кг чадного газу, а на 1 т сталі, відповідно, 6–8 і 50 кг [1-4].

Внаслідок роботи технологічного устаткування в атмосферу надходять масла, пари, аміак, ціаністий водень, аерозолі, фториди, металевий та абразивний пил, уайт-спірит, сірководень, діоксид сірки, оксиди азоту й інші шкідливі речовини[5-8].

На підприємствах машинобудування накопичується значна кількість твердих відходів, зокрема: амортизаційний брухт, як результат заміни зношених деталей і модернізації обладнання; відходи від виробництва прокату; відходи лиття; відходи від механічної обробки заготівок на верстатах[6-10].

Тому дослідження техногенного впливу на довкілля підприємств машинобудівної галузі м. Чернігова є актуальним.

Об’єкт дослідження: процеси забруднення повітряного басейну м. Чернігова

Предмет дослідження: техногенний вплив машинобудівної галузі наприкладі ЧАД.

Мета роботи: дослідити особливості техногенного впливу на довкілля м. Чернігова машинобудівної галузі, на прикладі ЧАД.

Завдання роботи:

1. Описати основні аспекти техногенного забруднення повітряного басейну.

2. Розглянути екологічний стан повітря у районі розташування ЧАД підприємства ВАТ «Автодеталь».

3. Охарактеризувати основні джерела забруднення.

4. Визначити категорію небезпеки джерел забруднення атмосферного повітря.

РОЗДІЛ 1

ТЕХНОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ

ВАТ «Чернігівавтодеталь ЧАД» є представником ЄНВ(екологічно небезпечних виробництв) у м. Чернігів.

ВАТ «Чернігівавтодеталь» розвиваеться на базі великих виробничих об’єднань, що включають заготівельні, ковальсько-пресові, ливарні, опоряджувальні цехи, цехи термічної, механічної, гальванічної обробки металів та інші виробничі дільниці.

1.1. Інгредієнте забруднення

Інгредієнтне забруднення - це потрапляння в біосферу речовин, якісно і кількісно не притаманних їй. Ці речовини можуть бути газо- та пароподібними, рідкими і твердими.

Інгредієнтне забруднення довкілля вивчали за сумарним коефіцієнтом небезпеки (КН), індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА)

Динаміка викидів забруднюючих речовин (ЗР) в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у регіоні та м. Чернігові свідчить про стабільність їх надходження.

Таблиця 1.1

Динаміка викидів ЗР в атмосферне повітря, тис. т

а. від стаціонарних джерел забруднення
Місто Чернігів	2011		2012		2013		2014		2015
	23,041		21,357		21,060		20,027		20,002
б. найбільш поширених ЗР (SO2, пил)
Місто Чернігів	2011		2012		2013		2014		2015
	SO2,	пил	SO2,	пил	SO2,	пил	SO2,	пил	SO2,	пил
	13,721	4,573	2,369	4,337	12,269	4,100	11,560	4,057	11,01	4,510

Серед населених пунктів регіону найбільшого антропогенно-техногенного навантаження зазнала атмосфера м. Чернігова –270т/км², 71.05кг у розрахунку на душу населення.

Рівень забруднення атмосферного повітря в м. Чернігів, в цілому за значеннями ІЗА, характеризується як допустимий.

Проте, забрудненість атмосфери зросла в десятки разів відносно початку 20-го століття, як наслідок міста одержали < на 10...20% сонячної енергії, більше на 10...15% опадів, посилюваність захворювання легень. Опади часто дають кислотні дощі, що призводить не тільки до загибелі флори та фауни, а й до руйнування архітектурних пам’яток, технічних споруд, виникають техногенні аварії – що призводить до загибелі людей. Більше 30% населення України проживає в містах, де С3р > 1ГДКсд...10ГДК.

ІЗА визначаемо за формулою:

ІЗА=n/i=1(Сі/ГДКсді)/n

За [24.25] прийнята така градація ступеня небезпеки забруднення повітря:

Безпечний <100

Слабо небезпечний 100...200

Помірно небезпечний 200...450

Небезпечний 450...800

Дуже небезпечний 7800

Авторами [26] запропонована оцінка забруднення (в балах) на основі ІЗА (таб.1.1.)

Інтецальна оцінка техногенного забруднення атмосферного повітря

РівеньТ3	Допустимий	Середній	Високий	Дуже вис.	Надзв. Високий
Балл	1-2	3-5	6-8	9	10
ІЗА	<100	100...200	200...450	450...800	7800

1.2. Енергетичне забруднення

Енергетичне забруднення - це дія на людину з навколишнього середовища різного виду випромінювань: електромагнітного, радіаційного, шумового, які мають як природне, так і штучне походження.

Одним із найбільш поширених проявів випромінювання є шум та вібрація – одна з форм фізичного забруднення природного середовища, до якого організм пристосуватись не в змозі. Шуми шкідливо впливають на здоров’я людей, знижують їх працездатність, викликають нервові розлади, появу і прогресування виразкової хвороби шлунку, гіпертонію та інші захворювання.

Технологічна вібрація діє на весь організм, локальна (місцева) вібрація діє на окремі частини тіла . При тривалій дії вібрації виникають зміни в опорно-руховій, серцево-судинній та нервовій системах.

Біологічна дія вібрацій у діапазоні частот f<15 Гц проявляється в порушенні вестибулярного апарату, в зміщенні органів. Вібраційні коливання до 25 Гц викликають кістково-суглобні зміни. Вібрація в діапазоні f=50…250 Гц шкідливо впливає на серцево-судинну та нервову системи. Часто викликає вібраційну хворобу (болі в суглобах, підвищена чутливість до охолодження, судоми). Страждає нервова система, виникають головні болі, порушення обміну речовин, залоз внутрішньої секреції.

Основні нормуємі параметри вібрації: середньоквадратичні величини рівнів віброшвидкості (V, м/с; LV, дБ), віброприскорення (м/с²) та віброзміщення (м) в октавних смугах з середньогеометричними частотами (ДСТУ 2300-93):

LV=20.lg(V/V0),

де V – фактична віброшвидкість, м/с; V0 – порогове значення, V0=5.10-8 м/с, 1 м/с – викликає больовий синдром. Порогові значення віброприскорення – 3.10-4 м/с², віброзміщення – 8.10-12 м. Певну екологічну небезпеку складае ЕМП. Вони виникають при генеруванні, передачі, використанні ЕМ – коливань.

Основні джерела ЕМП поділяються на 1. точечні – радіо – і телецентри 2. вузлові - 3. магнітні – ЛЕП, антенни.

Нормування ЕМП (Табл.1.2.)

Клас небезпеки	Назва	RƩ		Ні, 2008 Грн/т	Лд50
		За ГДК
1	Надзвичайна небезпека	<2	<1.3	780	15
2	Висока небезпека	2...16	1.3...3.3	30.5	150
3	Помірна небезпека	16...30	3.3...10	6.8	5000
4	Малонебезпечні	>30	>10	2.7	75000
Нетоксічні	-	-	-	0.27	-

Ступінь і характер впливу ЕМП на організм людини визначаеться ƛ, ƒ інтенсивністю випромінювання режимом (безперервної, переривчатою тривалістю, індивідуальна властивість людини, наявністтю зовнішних небезбечних :іонів випромінювання .

ЄМП більш небезпечне ніж ЄП. ЄП обумовлює наведення потоків на предметах ізольованих від землі .ЄМП задіяного діапазону 60кГц...300кГц здійснюють на людину тепловий вплив і локальний нагрів тканин ,окремих органів, клітин.