Завдання для підготовки до пмк з курсу

“Музейна та архівна справа”

1. Предмет, об’єкт і методи архівознавства. Архівознавство як комплексна система знань.

2. Зв’язок архівознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.

3. Джерельна база та історіографія архівознавства.

4. Класифікація писемних архівознавчих джерел.

5. Початок архівів в Україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі.

6. Архіви литовсько-польскої доби (ХV ст. – перша половина ХVІІ ст.).

7. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина ХVII-ХVIII ст.).

8. Архіви та архівна справа в Україні кінця ХVIII-ХIХ ст.

9. Архіви України в контексті проектів архівних реформ у Росії ХIХ- початку ХХ ст.

10. Архіви та архівна справа доби Української революції (1917-1920 рр.).

11. Архівна справа в Україні за часів радянської влади (1920-1930-х рр.).

12. Діяльність архівних установ у період Другої світової війни.

13. Архівна справа в Україні (1945-1991 рр.).

14. Розвиток архівної справи в незалежній Україні.

15. Основні види архівної системи.

16. Система архівних установ України.

17. Національний архівний фонд України: склад, структура, правові засади.

18. Право власності на документи НАФ. Класифікація НАФ за аспектами власності.

19. Архівна україніка. Український комплекс.

20. Архівна україніка. Зарубіжний комплекс.

21. Організація роботи державних архівів.

22. Поняття про довідковий аппарат архівів. Типо-видова структура довідкового апарату архівів.

23. Каталог. Путівники. Анотовані реєстри описів. Покажчики. Архівні огляди.

24. Інформатизація архівної справи: поняття, мета, завдання.

25. Основні шляхи інформатизації архівної справи: світовий досвід.

26. Інформатизація архівної справи в Україні.

27. Потреби в архівній інформації та группи ії спожівачів.

28. Основні напрями і форми використання архівної інформації.

29. Архівна евристика.

30. Структура архівів та архівні системи зарубіжних країн.

31. Правові засади зарубіжної архівістики. Проблеми доступу до архівної інформації

32. Архівознавча періодика.

33. Порядок користування документами Національного архівного фонду України в державних архівах України.

34. Музеєзнавство: предмет та завдання курсу.

Музеєзнавство (музеологія) – це наукова дисципліна, що вивчає історію та закономірності розвитку музеїв, їхні суспільні функції, питання теорії і методики музейної справи, тобто внутрішню організацію, систему наукового комплектування музейних фондів, документування й зберігання колекцій, а також методики побудови музейних експозицій, виставок, різних видів і форм науково-освітньої діяльності музеїв.

Об'єкт музеєзнавства – музей і музейна справа як суспільне явище в усіх їхніх проявах.

Предмет музеєзнавства – принципи, технології та процеси нагромадження, збереження і презентації інформації музейними установами, а також процеси виникнення, розвитку і суспільного функціонування музею.

Соціальні функції музеїв виявляються в комплектуванні першоджерел, безпосередньо зв'язаному з вивченням природи і суспільства; у науковому документуванні, дослідженні і збереженні музейних предметів; у створенні експозицій і виставок як характерних форм наукової популяризації; у науково-просвітницькій та гуманістично-виховній діяльності.

Комунікативні функції музеїв виявляються через вивчення соціально-психологічних, емоційних, мотиваційних, гуманістично-світоглядних, патріотичних та педагогічних питань впливу музею на відвідувача.

Музеєзнавство послуговується сучасною науковою методологією. У теорії та практиці музеєзнавства активно використовуються методи гуманітарних та природничих наук (методи спеціальних і допоміжних історичних дисциплін, педагогіки, психології, соціології; рентгенографія, спектрографія та ін. методи природничих наук; методи польового дослідження, безпосереднього спостереження; експериментальні методи, у т. ч. історичний експеримент; метод моделювання тощо). У той же час, інтегровані в структуру музеєзнавства і пристосовані до вирішення його завдань, ці методи використовуються у площині, не властивій іншим наукам, і, таким чином, здобувають нову якість як суто вузькодисциплінарні методи музеєзнавства.