- •Предмет і завдання курсу. Поняття філософії історії.
- •Філософія історії та історія.
- •2) Ф.І. Є частиною філ. Науки , яка спеціалізується на пізнанні найбільш загальних законів руху людства в просторі і часі.
- •Місце філософії історії в системі гуманітарних наук.
- •Місце філософії історії в системі філософських наук.
- •Субстанційна та номінальна філософія історії.
- •Основні складові філософії історії.
- •Етапи розвитку філософсько-історичної думки. Функції філософії історії.
- •Основні проблеми (питання) філософії історії як самостійної частини філософської науки.
- •10. Елементи філософії історії у класичному даосизмі. Лао-цзи: вчення про «дао». Трактат “Дао де Цзин”.
- •12.Елементи філософії історії у “Ведах” та “Упанішадах”.
- •13) Елементи філософії історії у вченнях ортодоксальні школи індійської філософії. Міманса і веданта.
- •14. Елементи філософії історії у вченнях шкіл ньяя та вайшешика
- •22. Філософсько-історична концепція Сима Цяня.
- •23. Основні питання (проблеми) філософії історії і філософська концепція Блаженного Августина.
- •24. Історико-філософські складові християнської історіософії хіі – хііі ст. Й. Флорський.
- •25. Історіософські новації епохи Відродження.
- •26. Натуралістичне розуміння історії в раціоналістичному світоуявленні.
- •27. Філософія історії Дж. Віко як перший досвід цілісного розуміння еволюції людського суспільства.
- •28. Проблема свободи волі та самодіяльне людське начало в історії (Фома Аквінський).
- •29. Людина як мета історії у філософії гуманістів.
- •Розробка філософії історії як теорії історичного прогресу (м.А.Кондорсе).
- •Створення узагальнюючої картини історії у її цілісності (г.Гегель).
- •Суспільство як предмет історії в позитивістській філософії історії.
- •Філософія історії у французькому позитивізмі. О.Конт.
- •45. Тлумачення історії як поглиблення процесу комунікації (к.Ясперс).
- •Постмодерністська полеміка з філософією історії Нового часу.
- •Технократичні моделі історії.
- •Філософсько-історична думка в Україні хіх – початку хх ст.
- •49. Універсально-історична концепція м.Луніна.
- •Теоретичні проблеми історії в працях а.Рославського-Петровського.
- •Національно-орієнтована концепція всесвітньої історії м.Петрова.
- •Методологія соціальних наук б.Кістяківського
- •53. .Філософсько-історичні погляди м.Костомарова та в.Антоновича.
- •54. Філософія історії м. Грушевського.
- •55. Філософія історії в. Липинського.
- •56. Сутність історії як тотожність законів, що діють в різних суспільствах
- •57. Натуралістичні тлумачення єдності та багатоманітності історії.
- •58. Географічний детермінізм про роль природних відмінностей в історичній долі суспільств.
- •59. Філософсько-історична концепція й.Гердера.
- •68) Історія як співіснування у часі і просторі різноманітних, виособлених культур та цивілізацій. П.Сорокін.
- •69) Заперечення існування єдиної логіки та етапів всесвітнього історичного розвитку у сучасній філософії історії.
- •70. Історія як процес поглиблення комунікації між народами на засадах абсолютних цінностей (к.Ясперс)
- •71. Сучасні моделі «світу світів» як можливого майбутнього єднання людства.
- •72. Природні фактори історичного розвитку людства.
- •73. Екологічні аспекти суспільного розвитку.
- •74. Демографічні фактори розвитку людства.
- •82. Гегелівська концепція спрямованості історії.
- •83. Соціальні утопії про майбутнє досконале суспільство.
- •97. Проблема атомізації суспільства та повстання мас як проблема історії XX ст. (х.Ортега-і-Гассет, к.Яспере, х.Арендт та ін.)
- •98. М.Бердяєв: прорив історії в понадісторію
- •99. Концепція трьох цивілізаційних хвиль суспільної історії: причини виникнення, еволюція, основні положення.
- •100. Світ-Системний напрям у сучасній філософії історії та його російська течія.
- •101. «Витоки» та «мета» історії в релігійному екзистенціалізмі
- •102.Проблема свободи історичного вибору та і сторичної відповідальності в філософії історії хх століття.
- •110. Синтетична (інтегральна) цивілізаційна циклічно-висхідна періодизація світової суспільної історії.
- •111. Синтетична (інтегральна) цивілізаційна циклічно-висхідна концепція про форми переходу від одного якісного ступеня функціонування цивілізації до іншого.
Предмет і завдання курсу. Поняття філософії історії.
Філософія історії(За Тицьким) - 1) Ф. І. є філософською дисципліною, котра досліджує найбільш загальні закони руху людства в просторі і часі і трактує загальні підходи цих законів.
2) Ф.І. є частиною філ. науки , яка спеціалізується на пізнанні найбільш загальних законів руху людства в просторі і часі.
ІНШІ ВИЗНАЧЕННЯ:
Ф.І. як розділ філософії пов'язаний переважно з умоглядною інтерпретацією історичного процесу та історичного пізнання.
Ф.І. (за Черній, Чекаль) - сфера ф знання про загальність і сутність історичного процесу і про іманентну логіку розвитку суспільства.
(за Бенін і Десяткіна) - це сучасна відносно самостійна галузь ф. знання, котра присвячена осмисленню якісної своєрідності, розвитку сусп-ва, його відмінності від природи
Предмет дисципліни - історія людства в її цілісності; закономірності самого руху людства в просторі і часі та еволюція теоретичного усвідомлення цих закономірностей мислителями та вченими.
завдання - досягти системного розуміння і критичного усвідомлення студента сутності та основних етапів історії людства, закономірностей та особливостей внутрішнього саморозвитку людства як виду живої природи, об'єктивних і суб'єктивних факторів історичного процесу в їх осібності та взаємодії, основних засад ф.і. як спец дисципліни, методів і форм, еволюції філософсько історичної думки на різних етапах.
Мета дисципліни - формування у студенства системного знання розуміння сутності ф.і. як однієї з гум. наук, внутрішню її структуру та внутрішні зміни її розвитку, формування у студентів філософського мислення.
Філософія історії та історія.
ІСТОРІЯ — 1) довільний процес розвитку в природі та суспільстві;
2) реальний процес розвитку суспільства в цілому, його історичних типів, окремих цивілізацій, етносів, країн, а також форм, сфер, явищ та інших виявів життєдіяльності суспільства;
3) наука, що досліджує минуле суспільства з метою конкретнішого розуміння його сучасного та визначення перспектив розвитку у майбутньому і постає як одна з провідних форм самосвідомості людства.
В реалізації й осягненні іманентного зв'язку між означеними вище значеннями І., ключову роль відіграє філософія, яка розглядає І. не лише і не стільки як предметну сферу, що існує відокремлено від суб'єкта, а й у її взаємозв'язках з людиною, своєрідність яких зумовлюється особливостями І. та перебігу її процесів на певному етапі — з одного боку; унікальністю того чи того індивіда — його культури, долі, світогляду, екзистенціалів, здібностей тощо — з іншого. У єдності своїх онтологічних і гносеологічних характеристик І. постає як багатовимірний феномен, різноманітні вияви якого неоднаково фіксуються й акцентуються у діяльності, відносинах, поведінці, спілкуванні та свідомості різних людей. У підсумку І. сприймається як цілісність і водночас як конкретне та невичерпне розмаїття історичних реалій, утворене, відтворене та відображене окремим індивідуальним горизонтом історичної життєдіяльності та історичної свідомості кожної людини, а також їх сукупністю як інтегральним полем їх перетину. Подібно до філософії та соціології І. також досліджує людське суспільство як своєрідну цілісність, вивчає творчість людей в усіх галузях їх життєдіяльності, є однією з найважливіших форм самоусвідомлення людством самого себе. Водночас, якщо філософія розглядає суспільство в єдності його динамічних та структурних, діахронічних та синхронічних характеристик, а соціологія зосереджується на структурних, синхронічних, то І. як наука акцентує увагу на діахронічних, динамічних характеристиках суспільства як цілого. Історія — інтегративний процес розвитку і зміни не лише людських індивідів, а й мезоіндивідів (напр. етносів) та макроіндивідів (скажімо, цивілізацій). При цьому кожна цивілізація подає себе за весь культурний світ чи принаймні його центр.
Філософія історії(За Тицьким) - 1) Ф. І. є філософською дисципліною, котра досліджує найбільш загальні закони руху людства в просторі і часі і трактує загальні підходи цих законів.
