28. Критерії розмежування значень лексичних омонімів та багатозначних слів.

Розмежування явищ омонімії і полісемії і полісемії має важливе значення для рпису значення слова у словнику.

Для того щоб розмежувати з одного боку лекс. омоніми з іншого полісемію для того самого слова існує кілька критеріїв:

-семантичний критерій – підбирання слів синонімів, які увиразнюють кожне конкретне значення.(розтопити лід, розтопити в грубці, розтопити цукор – виділені є синонімами).

-словотвірний – підбирання спільнокореневих слів до імовірних слів омонімів. Якщо їх не буде, це буде означати, що аналізовані контексти – омоніми.( ВИДАВАТИ ГАЗЕТУ -видавництво , самвидав, видавати, перевидання // ВИДАВАТИ НА РУКИ– дати, дідати – подані слова омоніми).

-синтаксичний критерій – потрібно проаналізувати слова у складі тих самиз синтаксичних конструкцій.(Поїхати на далеку ПІВНІЧ //Вікна кімнати виходять на ПІВНІЧ – омоніми не можутьвживатись у однакових контекстах).

Існують і інші критерії розмежування омонімії, але це є лише розрухою трьох основних.

29. Визначення синонімів. Навести різні визначення, які наявні в науковій літературі, у підручниках та посібниках, і пояснити, як у кожному з них відображено основні ознаки синонімів.

Синоніми – слова, що належать до тієї самої частини мови, виступають назвами того самого загального поняття, виражають те саме основне значення, але відрізняються за своєю будовою, за значеннєвими відтінками семантичними компонентами денотативного характеру і сем. компонентами емоційними, образними, експресивними, стилістичними, а також сполучуваність із іншими словами, що й зумовлено відмінністю в значеннєвих відтінках.

Синоніми – слова однієї і тієї самої частини мови, що мають значення, що цілком, або частково збігаються(визначення можна поширити не тільки на слова, а й на морфеми, фразеологізми й синт. конструкції).

Синоніми – слова, що означають назву того самого поняття, спільні за своїм основним Л.ЗН, але різняться значеннєвими відтінками, або емоц. – експресив. забарвленням.(синоніми не виражають те саме поняття). (Горизонт – обрій, круговід, крайнеба, небосхил – виражають однакове значення).

Синоніми – слова, що звучать порізному, але мають спільне основне Л.зн. (за підр. І. Ющука).(зрозуміти, збагнути, розтолопати, дібрати).

Уряду синонімів на першому місці виступає слово домінанта, яке має 3 основні ознаки:

-семантично нейтральне;

-вільне за сполучуваністю і найменш закріплене;

-стилістично нейтральне.

30. Пояснити суть явищ варіантності слова, дублетності, лексичної синонімії. У чому полягають їх спільні та відмінні риси.

Варіантність лексичних одиниць — це різні модифікації того самого слова,

що різняться фонетичним складом чи формотворчими афіксами.

У зв’язку з природним розвитком мови виникає велика кількість варіантних реа-

лізацій на позначення окремого поняття у мові. Проте надмірна

варіантність у лексичній системі призводить до того, що мовні

варіанти семантично розподібнюються або зникають як над-

лишкові форми. І якщо одна частина варіантів остаточно зали-

шається у діалектах, то інша закріплюється в літературній мові

на правах дублетних або синонімічних форм. З огляду на те,

що українська літературна мова постійно розвивається, попо-

внюється новими варіантними засобами на позначення різних

реалій життя, окреслена проблема не втрачає своєї актуальності й сьогодні.

Дублети — різні форми того самого слова, що з'являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних (приставних) приголосних або голосних: імення — ймення, іти — йти, учитель — вчитель, уже — вже, узяти — взяти, імла — мла, іржа — ржа.

Лексичні синоніми – слова, що належать до тієї самої частини мови, виступають назвами того самого загального поняття, виражають те саме основне значення, але відрізняються за своєю будовою, за значеннєвими відтінками семантичними компонентами денотативного характеру і сем. компонентами емоційними, образними, експресивними, стилістичними, а також сполучуваність із іншими словами, що й зумовлено відмінністю в значеннєвих відтінках.