26. Омонімія як тип мовної універсалії. Лексичні омоніми та суміжні явища (омофони, омоформи, омографи). Пароніми як особливий клас слів за співвіднесеністю форми і значення.

Омонімія - тип мовної універсалії загальних відношень між мовними одиницями того самого рівня, при якому тотожність фонеми не пов’язана з вираженням спільного подібного поняття.

Лексичні омоніми- це слова, що належать до тієї самої частини мови, мають тотожну звукову будову у всіх граматичних формах, або в переважній їх більшості, але при цьому виражають такі лексичні значення. Які не ають між собою жодного зв’язку і не пов’язані асоціативно.

Лексичні омоніми поділяються на 2 типи – повні і неповні.

Повні – збігаються у всіх граматичних формах.(Кіш – кошик, кіш – табір).

Неповні – збігаються за звуковою будовою. Але в окремих формах можуть звучати по-різному.(Луки – лук)

Паронімами - звуться слова, близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням: кампанія — компанія, гідрат — гідрант, вести — везти, розбещений — розпещений.

Омоформи – тотожні за звуковою будовою граматичні форми слів, що належать до різних частин мови, і в поч. формі не збігаються.

Омофони — слова, що мають однакове звучання, але різні за значенням і графічним зображенням: греби — гриби, кленок — клинок, сеньйор — синьйор, віла — вілла.

Омографи — слова, що збігаються в написанні, але різняться вимовою, зокрема наголосом. Тобто це явище суто граматичного збігу: áтлас— «збірка географічних карт» — атлáс — «блискуча шовкова тканина».

27. Типи лексичних омонімів. Омоніми в словниках української мови.

Повні лексичні омоніми — це слова, що належать до однієї частини мови і збігаються в звучанні у всій системі форм. ( лимонка — «груша» і лимонка — «ручна граната» є омонімічними в усіх відмінках і в обох числах. Такого типу омонімів найбільше серед іменників та дієслів: займатися — «спалахувати» і займатися — «робити щось», курити — «порошити» і курити — «палити», точити — «гострити» («Сніг не скрипів під ногами, а вищав, наче об нього мечі точили».— Г. Тютюнник), точити — «проїдати, гризти» («Повсюди чад, а ворог лютий Пекельні бенкети справля, Гнітить скрізь сили неокуті і точить мозок, наче тля!» — М. Старицький) і точити— «цідити» («Тут з діда-прадіда, із віку в вік Збирали мед, з беріз точили сік».— І. Нехода). 

До неповних лексичних омонімівналежать слова, що збігаються в звучанні тільки в частині форм. Напр.: слово кадри — «особовий склад (установи, військової частини)» і слово кадри — «сцени, епізоди з кінофільму» збігаються лише тоді, коли друге слово вжите у множині, бо перше її не має; у дієслів пасти і попадати омонімічні лише форми доконаного виду — попасти, а в дієслів прати і запирати омонімічною є форма відпирати.

1974 р. було видано перший російської лексикографічної практиці «Словник омонімів російської», складений Про. З. Ахмановой (надалі Словник Ахмановой). У словник включено понад 2000 словникових статей, містять пари (чи групи) омонімів. У статті дано:

1) вказівку однієї з з трьох основних типів освіти та її види: похідна омонімія слів з вираженої морфологічній структурою, споконвічно різні слова, разошедшаяся полісемія;

2) граматичні інформацію про словах,

3) стилістичні характеристики,

4) етимологічні дані;

5) переклад кожного з омонимичных слів трьома мовами: анг лийский, французький, німецький:

6) приклади вживання омонімів в словосполученнях чи пропозиціях.

Словник доповнюють «Покажчик віднесеності омонімів до раз особистим типам омонімії» і двоє Додатка. У Додатку 1 дано словник так званої функціональної омонімії (типу: Хворі ввійшли до кабінету і У брата хворі ноги), т. е. таких слів, омонимизация яких виникає за її функціонуванні у мові. У Додатку II наведено словник омографов. У Словнику Ахма нової зібрано великий цікавий матеріал, вперше дано переклад омонимичных слів іншими мовами, зроблено спробу розмежувати . явища власне омонімії і функціональної омонімії тощо. буд.

Усе це робить даний словник цінним посібником, особливо , студентів перекладацьких факультетів.

У 1976 р. до Тбілісі видано «Словник омонімів російської», складений М. П. Колесниконым (під ред. М М. Шанского). у якому чотири тисячі слів-омонімів. Явище омонімії М. П. Колесников розуміє досить розширено і включає у омонімічний склад все слова «з різними лексичним і/або граматичним значенням, але з (тотожний) на писанням і/або вимовою», т. е. лексичні омоніми, омоформы, омофоны і омографы. У словнику виділено різні групи абсолютних і відносних омонімів, у складі яких враховано омонімія знаменних і службових слів. Усі наведені слова обладнані тлумаченням значення, этимологическими позначками, наголосами. Прикладів їх споживання з тексту чи словосполученнях загалом немає. Відсутні і стилістичні поноси.

У 1978 р. вийшло 2-ге видання цього словника, що значно відрізняється від попереднього. З словника виключені омо форми типу косою (тв. пад. суш. ж. р.) і косою (прил. чоловік. р.), але введено чимало нових слов-омонимов. Уточнены тлумачення значень слів, проставлені наголоси в омографах, дано стилістичні поноси. Нове видання словника (як, втім, і словник 1976 р.) буде дуже корисно всім, хто активно освоює і творчо використовує лексичні багатства російської.