Зміст
Вступ ................................................................................................................................3
Розділ I. Діяльність підприємства.................................................................................4
1. Поняття юридичної особи ....................................................................................4
1. Адвокатська та юридична консультативна діяльність ......................................8
Розділ II. Індивідуальне завдання по практиці: притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності ................................................................................15
Висновки .......................................................................................................................21
Список використаних джерел .....................................................................................22
Додатки .........................................................................................................................23
Вступ
Для проходження виробничої практики мною було вибрано ТОВ ’’Консалтинг Груп Альтернатива’’. Практика проходила з 23.05.2016 до 05.06.2016. Керіником практики був директор підприємства Володимир Сільваші.
Метою проходження практики на даному підпирємстві була реалізація знання нормативно правових актів і вироблення навичок складання різних цивільно-правових договорів, позовних заяв, трудових договорів та інших локальних документів, і навіть збір матеріалів для написання бакаврської роботи.
Об'єктом дослідження виступає діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю ’’Консалтинг Груп Альтернатива’’.
Під час проходження практики я ставив перед собою такі цілі:
- вивчення структури, порядку управління юридичної особи з огляду на специфіку видів своєї діяльності, вивчення процедури реєстрації юридичної особи;
- вивчення нормативно-правових актів, які регулюють діяльність юридичної особи;
- вироблення навичок у складанні цивільно-правових договорів, протоколів розбіжностей, віданні переговорів;
- вивчення законодавства, регулюючого трудові відносини у організації;
- вироблення навичок у складанні трудових договорів, посадових інструкцій
та інших;
- детальне ознайомлення з необхідними законами та кодексами;
- вивчення природи судових проваджень у цивільних та господаських справах;
- структура та зміст позовної заяви;
- підготовка юриста до розглюду справи в суді.
Розділ I. Діяльність підприємства
1. Поняття юридичної особи
Товариство з обмежено відповідальністю ’’Консалтинг Груп Альтернатива’’ діє відповідно до Господарського та Цивільного кодексів України, Кодексу законів про працю та інших нормативно-правових актів.
Предметом діяльності даного ТОВ є надання юридичних послуг,а саме ведення документації підприємств, консультативна діяльність, предствницто інтересів.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
У ЦК юридична особа визначається через термін "організація", під яким розуміють певне соціальне утворення, тобто систему істотних соціальних взаємозв'язків, через які люди (або їх групи) об'єднуються для досягнення поставлених цілей в єдине структурне і функціонально диференційоване соціальне ціле. Але не всі організації є юридичними особами. Так, відповідно до ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" одним із видів релігійних організацій є релігійна громада, яка є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб, без їх державної реєстрації. Тобто не всі релігійні громади є юридичними особами. Проте релігійна громада може одержати права юридичної особи, для чого вона має зареєструватися. Одним із видів організацій, які не є юридичними особами, можна назвати промислово-фінансові групи (Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні"). Завдяки організаційні єдності воля окремих учасників (засновників) трансформується в єдину волю юридичної особи. Організаційна єдність проявляється у структурі управління, компетенції та порядку ухвалення рішень органами, що визначено в установчих документах. В ЦК реалізовано погляд на сутність юридичної особи як реального суб'єкта права, хоча із самого визначення такий висновок зробити важко. Саме з позицій реалістичної теорії український законодавець визначив поняття органів юридичної особи, дії яких вважаються діями самої юридичної особи (ч. 1 ст. 92 ЦК). Для того, щоб певне явище стало суб'єктом будь-яких правовідносин, йому повинні бути притаманні наступні риси: 1) здатність формувати власну волю (приймати власні рішення); 2) здатність виражати свою волю шляхом волевиявлення у певних формах, які прийнятні в певному просторі і часі для сприйняття більшістю вже існуючих суб'єктів права. Ці два елементи з'являються у юридичної особи з моменту прийняття її засновниками рішення про створення юридичної особи (перший юридичний факт у фактичному складі, внаслідок якого виникає юридична особа), адже формують і виражають її волю шляхом діяльності органів, які вже створені при підписанні статуту і призначені конкретні фізичні особи на посаду виконавчого органу. Але публічне законодавство відмовляє такій особі (точніше, ще не особі) у достатності цих двох елементів і вимагає наявності ще кількох ознак для отримання цивільної правосуб'єктності. Так, для того, щоб бути повноцінним суб'єктом цивільного права, особа повинна мати мінімальний рівень власного майна. Ознака майнової відокремленості юридичної особи дає їй повноцінну можливість бути учасником майнових правовідносин - тобто брати участь у процесі цивільного правонаступництва (сингулярного і універсального) давати взамін чужого майна своє майно шляхом здійснення правочинів. Видається очевидним, що відсутність власного майна виключає для організації можливість самостійної участі в цивільному (майновому) обороті, а тим самим і визнання суб'єктом цивільних правовідносин. З майновою відособленістю організації нерозривно пов'язана її самостійна майнова відповідальність по зобов'язаннях. Тому і сплата податків і заробітної плати є наслідком майнової самостійності юридичної особи як суб'єкта цивільного права. Обов'язковою ознакою юридичної особи є її найменування, за допомогою якого вона індивідуалізується серед учасників цивільного обороту. Державна реєстрація юридичної особи є другим юридичним фактом на шляху отримання юридичною особою статусу суб'єкта цивільних правовідносин. Статус суб'єкта цивільних правовідносин передбачає наявність двох елементів - правоздатність і дієздатність. Особливості правоздатності і дієздатності юридичних осіб розглянуто у коментарі до статей 91 та 92 ЦК. Здатність бути позивачем і відповідачем в суді має не суто матеріальну, а більшою мірою процесуальну природу.
Товариство з обмеженою відповідальністю - це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном; учасники, які повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості своїх внесків.
Основні риси:
- різновид господарського товариства - об'єднання капіталів;
- спеціальне регулювання: ГК України (ч. З ст. 80), ЦК України (статті 140-150), Закон "Про господарські товариства" (статті 50-64);
- наявність статусу юридичної особи;
- установчий документ - статут;
- вимоги до майнової бази:
а) складу - статутний фонд (капітал) і резервний фонд (щонайменше 25% від статутного фонду) - ст. 87 ГК України, ст. 14 Закону "Про господарські товариства";
б) поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчими документами і може бути будь-яким (рівним або різним);
в) мінімальний розмір статутного фонду -сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам за ставкою на момент створення товариства (ст. 52 Закону "Про господарські товариства"); на момент державної реєстрації товариства статутний фонд (СФ) має бути сформований щонайменше на 50%; частина СФ, що залишається несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності ТОВ (ч. З ст. 144 ЦК України); г) законодавча вимога підтримувати чисті активи ТОВ на рівні не менше ніж розмір статутного фонду/капіталу (ч. 4 ст. 144 ЦК);
-відповідальність товариства за власними зобов'язаннями усім своїм майном;
-відсутність в учасників товариства субсидіарної майнової відповідальності за борги товариства, якщо вони повністю сплатили свої частки;
-наявність в учасників, які не повністю сплатили свої вклади, додаткової відповідальності за борги товариства у межах вартості несплаченої частини вкладу, у випадках, передбачених статутом товариства органи управління та контролю ТОР: 1) обов'язкові: а) вищий орган - збори учасників; б) виконавчий орган - дирекція або одноособовий директор; 2) контрольний орган: ревізійна комісія чи ревізор - необов'язковий орган, якщо закон не вимагає іншого (наприклад, щодо комерційного банку, що має форму ТОВ - як і будь-яку іншу, передбачену законом, органи контролю та внутрішнього аудиту повинні формуватися відповідно до статей 41 і 45 Закону "Про банки і банківську діяльність).