51.Ознаки для допомоги людині у воді.

Потопати може людина, яка не вміє добре плавати, фізично ослаблена або стомлена, хвора або поранена, а також людина, яка опинилась в холодній воді або випадково впала у воду. Якщо не допомогти цій людині, вона може загинути. Про те, що людині потрібна допомога, можуть свідчити такі ознаки:

- спроба плисти не призводить до просування вперед;

- на обличчі з'являється вираз відчаю;

- людина кличе на допомогу або махає руками, щоб привернути увагу;

- хвора або поранена людина може триматись однією рукою за уражену частину тіла;

- людина намагається наблизитись до берега або човна, хапається за пліт або борт човна; - потопаюча людина хаотично махає руками, намагаючись висунутись із води, щоб набрати повітря, замість того, щоб намагатись плисти;

- подібні намагання мимовільні та продовжуються недовго;

- тіло у воді перебуває у вертикальному положенні, ноги не виконують плавальних рухів.

52. Охарактеризуйте способи надання допомоги потерпілому.

Обираючи спосіб рятування завжди потрібно розпочинати із самого простого, а в разі невдачі перед тим, як приступити до більш ризикованих дій, подумати, як зменшити ризик для власного життя.

Словесний спосіб. Перебуваючи у безпечному для рятувальника місці, ясно, чітко та коротко треба сказати потопаючому, що і як він має робити, підбадьорити його словами, намагатись заспокоїти його, тоді він швидше зрозуміє поради щодо власного рятування.

Спосіб дистанційної подачі рятувального засобу. Потопаючому кидають який-небудь плавучий предмет, за допомогою якого він може утриматися на поверхні води, а якщо дозволяє відстань, то з берега йому можна протягнути жердину або кинути мотузок і потім підтягти його до берега. Допомога на мілководді. рятувальник може наблизитись до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримати рятувальний його так, щоб засіб був між рятувальником та потерпілим. Рятувальнику треба міцно стояти ногами на дні, триматись однією рукою за яку-небудь опору.

Використання човна. Необхідно наблизитись до потопаючого на човні на таку відстань, щоб кинути йому який-небудь плаваючий предмет або простягнути жердину. Якщо човен невеликий, подавати жердину треба з носа або з корми, щоб при підтягуванні потопаючого човен не перекинувся. Якщо човен достатнього розміру для того, що у нього можна взяти постраждалого, то підпливати до нього також потрібно носом або кормою, щоб при втягуванні човен не перекинувся. Ніколи не можна стояти у човні на повний зріст під час рятування потопаючого.

Рятування уплав. Якщо людина тоне на відкритому водоймі і на березі поблизу не має човна, катера тощо, або не має змоги кинути їй рятувальне коло, то треба зайти у воду і рятувати потерпілого уплав.

53.Розкрийте правила рятування на льоду.

1. Без потреби не виходити на лід. Подумати, чи зможете під час надання допомоги впоратись самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь

2. Протягнути потерпілому з берега або безпечного місця довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну ключку або кинути мотузку, зв'язані паски тощо.

3. Якщо усе-таки необхідно вийти на лід, то треба лягти на лід і повзти по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи поперед себе мотузку чи пасок. Добре, якщо в наявності є рятувальний жилет. Якщо навкруги місця, де знаходиться потерпілий, лід достатньо товстий і міцний, можна наближатись до краю льоду звичайною ходою або бігом. Біля краю слід лягти на лід і намагатись схопити потерпілого за руки, одяг, волосся та ін.

4. Бути якомога далі від ополонки (краю крижини), протягнути потерпілому палицю, жердину чи кинути вірьовку. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то, міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягнути потерпілому другу руку.

5. Якщо на водоймі є течія, то наближатись до потерпілого краще зверху, у крайньому випадку збоку, так як знизу по течії лід найкрихкіший. Цього ж правила має притримуватись потерпілий – виповзати на лід зі сторони вище по течії.