1. Що таке «гранулярний тип» кори головного мозку? Які шари найкраще виражені в ньому? Яке їх функціональне значення?

«Гранулярний тип» кори головного мозку—це шари кори, до яких входять клітини пірамідної форми,розміри яких поступово зростають.

В ньому найкраще виражені пірамідний та гангліонарний шари.

Їхнє функціональне значення полягає у тому, що їхні аксони формують мієлінові нервові волокна,що йдуть у білу речовину;утворені руховими нейронами,які передають нервовий імпульс від мозку до органа.

2. Що таке «агранулярний тип» кори головного мозку? Які шари найкраще виражені в ньому? Яке їх функціональне значення?

«Агранулярний тип»кори головного мозку – це шари кори,до яких входять дрібні клітини,полігональної або зірчастої форми.

В ньому найкраще виражені внутрішній та зовнішній зернистий шари.

Їхнє функціональне значення полягає у тому,що ці шари утворені чутливими нейронами,які сприймають та передають збудження від рецепторів до інших нейронів.

3. Назвіть органи центральної нервової системи. Дайте характеристику сірої та білої речовини головного мозку.

Органи центральної нервової системи – це головний мозок та спинний мозок. У головному мозку, є біла і сіра речовина. Біла речовина утворює його провідні шляхи. Вони зв'язують відділи головного мозку між собою та зі спинним мозком. Сіра речовина у вигляді окремих скупчень (ядер) міститься всередині білої. Крім того, вона утворює кору великого мозку і мозочка. Кора складається з нервових клітин, розташованих у вигляді шести основних шарів різного розміру, форми і густоти розміщення клітин. 

4. Назвіть органи центральної нервової системи. Дайте загальну характеристику сірої та білої речовини спинного мозку.

Органи центральної нервової системи – це головний мозок та спинний мозок.

Спинний мозок – орган центральної нервової системи, який складається із сірої речовини, розташованої центрально,(має вигляд метелика) і білої речовини, яка має периферійну локалізацію. Сіру речовину складають мультиполярні нейрони, гліальні клітини, безмієлінові і тонкі мієлінові волокна. Сіра речовина за формою має вигляд розкритого метелика, її виступи мають назву рогів. Виділяють два передніх, два задніх та два бічних роги. Передні роги широкі, об’ємні, задні – видовжені, вузькі. У задні роги входять корінці, а з передніх рогів виходять передні корінці спинного мозку. Біла речовина - це пучки мієлінових волокон. Біла речовина поділена на три пари канатиків: передні,задні, бічні.

5. Охарактеризуйте сіру речовину спинного мозку. Назвіть ядра та вкажіть їх клітинний склад.

Сіра речовина спинного мозку за формою має вигляд розкритого метелика, її виступи мають назву рогів. Виділяють два передніх, два задніх та два бічних роги. Передні роги широкі, об’ємні, задні – видовжені, вузькі. У задні роги входять корінці, а з передніх рогів виходять передні корінці спинного мозку. Мультиполярні нейрони сірої речовини спинного мозку розташовуються групами, ядрами або поодиноко. Корінцеві нейрони – це крупні еферентні клітини, які утворюють ядра у передніх рогах. Їх аксони в складі передніх корінців виходять за межі спинного мозку.

Пучкові асоціативні нейрони у задніх рогах розташовані ядрами, а їх аксони йдуть у білу речовину і утворюють пучки. Вставні асоціативні нейрони мають відростки, які закінчуються симпатичними зв’язками у межах сірої речовини спинного мозку.

Задні роги утворені влас­ним та грудним ядрами, а також губчастою та желатинозною ре­човиною. У задніх рогах перева­жають внутрішні (вставні) клі­тини: асоціативні, відростки яких закінчуються у межах своєї половини спинного мозку, і комісуральні, які зв'язують обидві половини сірої речовини. Встав­ні клітини губчастої та желатинозної речовин, а також розсіяні вставні клітини забезпечують зв'язок між чутливими клітина­ми спинномозкових вузлів і ру­ховими клітинами передніх рогів спинного мозку.

Сіра речовина спинного мозку являє нервові клітини, згруповані в ядра, об’єднані в дев’ять пластинок (laminae):  I пластинка являє плоский тонкий шар сітчастої структури, що складається з великих нервових клітин, що відповідає zona terminalis.  II пластинка складається з щільно лежачих дрібних нейронів. У цій пластинці розташовується substantia spongiosa.  III пластинка за своєю структурою нагадує попередню, тільки нервові клітини кілька великих розмірів, утворюють substantia gelatinosa.  IV пластинка утворена великими мультиполярними і пучковими клітинами. У ній залягає nucl. proprius, де перемикаються нейрони, що іннервують шкіру і сухожилля м’язів.  V і VI пластинки також містять пучкові клітини, що утворюють nucl. dorsalis. Ці клітини перемикають пропріоцептивні шляхи.  VII пластинка являє собою більш вентральній частину проміжного сірої речовини між двома стовпами і центральну частину переднього стовпа, відповідну substantia intermedia centralis.  VIII пластинка перебуває на медіальній частині переднього стовпа. Відростки клітин утворюють асоціативні та комісуральні волокна (commissura alba) переднього стовпа.  IX пластинка включає групу великих мотонейронів переднього рогу, де розташовується кілька рухових ядер.

6. Назвіть оболонки головного мозку та вкажіть їх тканинний склад.

Мозок вкритий 3-мя спільними для обох частин ц.н.с. оболонками мезенхімного походження. Зовнішня - тверда мозкова оболонка, середня - павутинна і внутрішня - м'яка оболонка мозку.

Безпосередньо до зовнішньої поверхні мозку (головного і спинного) прилягає м'яка (судинна) оболонка (pia mater), яка заходить у всі щілини і борозни. Вона досить тонка, утворена пухкою багатою на еластичні волокна і кровоносні судини сполучною тканиною. Від неї відходять сполучнотканинні волокна, які разом з кровоносними судинами проникають у речовину мозку. Назовні від судинної оболонки розташована павутинна оболонка (arachnoidea). Між м'якою і павутинною оболонками є порожнина (субарахноідальна). Павутинна і м'яка оболонки вкриті одношаровим плоским епітелієм. Зовні від павутинної оболонки знаходиться тверда оболонка мозку (dura mater), яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною і дуже міцна.

7. Назвіть оболонки спинного мозку та вкажіть їх тканинний склад.

Спинний мозок вкритий 3-мя спільними для обох частин ц.н.с. оболонками мезенхімного походження. Зовнішня - тверда мозкова оболонка, середня - павутинна і внутрішня - м'яка оболонка мозку.

Безпосередньо до зовнішньої поверхні мозку (головного і спинного) прилягає м'яка (судинна) оболонка (pia mater), яка заходить у всі щілини і борозни. Вона досить тонка, утворена пухкою багатою на еластичні волокна і кровоносні судини сполучною тканиною. Від неї відходять сполучнотканинні волокна, які разом з кровоносними судинами проникають у речовину мозку. Назовні від судинної оболонки розташована павутинна оболонка (arachnoidea). Між м'якою і павутинною оболонками є порожнина (субарахноідальна), яка містить 120-140 мкл спинномозкової рідини.  В нижній частині каналу хребта у підпавутинному просторі вільно плавають корінці спинномозкових нервів. Павутинна і м'яка оболонки вкриті одношаровим плоским епітелієм. Зовні від павутинної оболонки знаходиться тверда оболонка мозку (dura mater), яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною і дуже міцна.  В каналі хребта тверда оболонка ніби мішком вкриває спинний мозок, його корінці, вузли і решту оболонок. Від павутинної оболонки спинного мозку тверда оболонка відділена субдуральним простором. Зверху субдуральний простір спинного мозку вільно сполучається з аналогічним простором в порожнині черепа, внизу воно сліпо закінчується на рівні 2-го крижового хребця.

8. Чим утворений та заповнений спинномозковий канал. Функції ліквора.

Спинно­мозковий канал вистелений клітинами епендимної глії, що беруть участь у виробленні цереброспінальної рі­дини. Вони утворюють щільний, епітеліоподібний пласт клітин. Заповнений спинномозковий канал ліквором. Ліквор містить розчинені у во­ді солі, невелику кількість біл­ка та лімфоцитів. Ліквор відіграє роль гідравлічного амортизато­ра для органів центральної нер­вової системи, а також забез­печує їх імунний захист. 

9. Що таке цитоархітектоніка? Назвіть шари кори мозочка.

Нейрони в складі кори розташовані упорядковано і утворюють нечітко розділені шари. Таке пошарове розміщення нервових клітин має назву цитоархітектоніки

В корі мозочка розрізняють три шари: молекулярний, гангліонарний та зернистий.

1.В молекулярному, поверхневому шарі розрізняють зірчасті і кошикові нейрони. Нейро­цити молекулярного шару кори мозочка забезпечують асоціа­тивну функцію, здійснюючи гальмування клітин гангліонар­ного шару.

2.Гангліонарий шар складають великі грушоподібної форми нейрони – клітини Пуркіньє. Вони розміщені в один ряд, від їх звуженої верхівки в молекулярний шар відходять два-три товстих дендрити, які сильно розгалужуються. Аксони грушоподібних клітин йдуть в білу речовину і формують еферентні шляхи мозочка. Численні колатералі аксонів грушоподібних нейроцитів утворюють синапси з сусідніми грушоподібними нейроцитами.

3.Найглибший зернистий шар містить багато клітин – зерен, а також зірчасті, веретеноподібні нейрони. Зернистий шар кори мозочка безпосередньо прилягає до білої речовини. У зернистому шарі містяться кілька різновидів нейроцитів: клітини - зерна, зірчасті нейроцити, горизонтальні і веретено­подібні клітини. Зірчасті клітини мають два різновиди — нейро­цити з довгими і з ко­роткими аксонами.

10.Що таке цитоархітектоніка? Назвіть шари кори великих півкуль.

Цитоархітектоніка – цеклітиннабудова кори головного мозку.

Впорядкованеположенняклітин в коріназиваєтьсяцитоархітектоніки

1-й шар - молекулярний - найбільшповерхневий. У цьомушарі мало нервовихклітин, вони дрібні. Шар утворенийсплетіннямнервових волокон. Завдякицьому шару відбуваютьсявнутрішньо- і міжпівкулевізв'язкиміжрізнимичастинами кори.

2-й шар - зовнішнійзернистий. Складається з дрібнихклітин у вигляді зернин і пірамід. Шар бідний на мієлінові волокна. Нейроницього шару називаютьсявставнимиабоінтернейронами. Цінейронизабезпечуютьпереробкуінформації і їїпроведення до структур молекулярного шару на нижчікірковішари.

3-й шар - пірамідний, утворенийсередніми і великими піраміднимиклітинами, з великою кількістюдендритів.

4-й шар - внутрішнійзернистий, складається з дрібнихзернистихклітинрізноїформи. Гранулярнінейрони, якірозташовані у цьомушарі, здійснюютьпереробку і передачу інформаціїіззакінченьаферентних волокон, якійдуть до кори і розгалужуються в межах I шару на піраміднінейрони III і V шарів.

5-й шар - гангліозний - складається з великих піраміднихклітин. У переднійцентральнійзакрутцівінміститьще"клітиниБеца", аксониякихдають початок низхіднимпірамідним шляхам, щопроходять через стовбур головного мозку у спинниймозок і зв'язують кору півкуль з периферією. Аксони III і V шарівзабезпечуютьрізнівидивнутрішньо-кіркових, міжкіркових і кірково-підкірковихзв'язків. В цих шарах є такожінтернейронирізнихрозмірів і форми, якізабезпечуютьвибірковівнутрішньо-кірковівзаємодіїміж нейронами різнихтипів. Ценеобхідно для:

- передачіінформаціїміжвхідними в кору аферентними волокнами і пірамідними нейронами;

- обмінуінформацієюміж нейронами, якірозташовані в різнихкіркових шарах;

- обмінуінформацієюміж нейронами, якірозташовані в різнихзвивинах, частках і півкулях;

- зберігання і відтворенняінформації (пам'ять).

6-й шар - поліморфний - складається з клітинтрикутної і веретеноподібноїформи і належать до білоїречовинимозку.

7-й шар - складається з веретеноподібнихнейронів, маєбагато волокон. Міжнервовимиклітинамивсіхшаріввиникають як постійні, так і тимчасовізв'язки.

11.Що таке мієлоархітектоніка? Назвіть волокна півкуль головного мозку.

Впорядкованеположенняволокон в коріназивається - мієлоархітектоніки.

У корумозочкавходять 2 типиаферентнихнервових волокон: повзучі і моховидні. Вони несутьімпульси, збудливігрушовиднінейрони. Середнервових волокон великого мозкурозрізняютьасоціативні, якізв'язуютьділянкиоднієїпівкулі, коміссуральні - сполучають кору різнихпівкуль, і проекційні волокна - пов'язують кору з підкірковими структурами.

12.Опишіть план будови спинномозковоговузла. Яким типом нейроніввін утворений?

Спинномозк. вузол (спинномозк. ганглій) – скупч. нерв. кл. білямісцязлиття перед. і зад. корінців спин. мозку. Міст. перикаріони перших (чутливих, аферентних) нейронівспинномозк. рефлект. дуг. Укритийсполучнотк. капсулою (перегородки в паренхіму).

Морф. ознака: впорядкованерозміщ. перикаріонів (на периферіїпід капсулою) і відростківнейронів (у серединній част. вузла).

Псевдоуніполярний нейрон – осн. функц. елемент (їхоточуютьмантійнігліоцити):

Дендрити: вплітаються у задн. корінець спин. мозку, йдуть на перифер. до органів, якііннерв.;

Аксони: форм. част. задн. корінцяміжтіломвузла і задн. рогом спин. мозку.

Зовнігліальніоболон. нейроцитівоточ. прошаркамитонковолокн. спол. тк..Відросткинейронівукритіоболон, утворениминейролемоцитами (кл. Шванна).

Мультиполярнінейронизабезпеч. вн.-гангліонарнізв’язки.

13.Вкажіть структури периферійного нерва, перерахуйте його оболонки.

Аксон,дендрит і сома.

Периферійний нерв складається з декількох пучків аксонів, покритих оболонками зі Шваннівських клітин, а також декількома сполучнотканинними оболонками: ендоневрій покриває кожен мієлінізований аксон, кілька таких аксонів об'єднуються в пучки, вкриті периневрієм. Кілька пучків, разом з кровоносними судинами і жировими включеннями, вкриті загальною оболонкою, епіневрієм, і становлять нерв.

14.Назвіть оболонки периферійного нерва, та вкажіть їх тканинний склад.

ендоневрієм, периневрієм і епіневрієм. Ендоневрій – це пухка сполучна тканина між окремими нервовими волокнами. У периневрії виділяють зовнішню частину – щільну сполучну тканину, яка оточує кожний пучок нервових волокон, і внутрішню частину – кілька концентричних шарів плоских периневральних клітин, ззовні і всередині вкритих товстою базальною мембраною, що містить колаген IV типу, ламінін, нідоген і фібронектин. Внутрішнячастинапериневрія (епітеліоїдний пласт периневральнихклітин, з’єднаних за допомогоющільнихконтактів) утворюєпериневральнийбар’єр, необхідний для підтримання гомеостазу в ендоневрії. Бар’єрконтролює транспорт молекул через периневрій до нервових волокон, перешкоджає доступу в ендоневрійінфекційнихагентів, захищаєнервові волокна відпошкоджень при розтягненні нерва. Епіневрій – цезовнішняоболонка нерва, щозв’язує в ціле пучки нервових волокон (кількістьякихзалежитьвіддіаметра нерва і можескладативід одного до кількохдесятків).

15.Поняття про аналізатори. Та їх компоненти. Морфологічна класифікація органів чуття.

Аналіза́тори — складні нервові механізми вищих тварин і людини, що здійснюють сприймання й аналіз подразнень з зовнішнього і внутрішнього середовища.Коженаналізаторскладається з трьохосновнихчастин:

Периферичної (органичуття, щомістятьчутливірецептори).

Провідної (чутливінервові шляхи).

Центральноїабовищої (певнічутливізони кори головного мозку).

Дотик,нюх ,смак , слух ,рівновага,зір.

16.Що таке рецептори? Морфологічна та функціональна класифікація рецепторів.

Рецептори – чутливі нервові закінчення і спеціалізовані клітини, які сприймають енергію подразника та перетворюють її у нервові імпульси.

Усі рецептори поділяють на дві великі групи: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх належать: слухова, зорові, нюхові, смакові, дотикові. До внутрішніх – рецепторивнутрішніхорганів та опорно-руховогоапарату.

Залежно від природи подразнення рецептори поділяють на:

механічні – які збуджуються при механічному подразненні звуковою хвилею (слухові), дотиком, тиском (дотикові);

хімічні – рецептори смаку, нюху;

світлові – рецептори ока,

температурні,

рецептори положення тіла і його частин у просторі (у м’язах, суглобах, зв’язках, внутрішньому вусі).

17.Назвіть оболонки стінки очного яблука та їх тканинний склад.

Стінка очного яблука складається з трьох оболонок: зовнішньої - дуже щільної фіброзної оболонки, що складається з рогівки і склери; середньої судинної і внутрішньої - сітчастої оболонки (сітківки).

Усередині очного яблука знаходяться кришталик і склоподібнетіло. Камери очного яблука заповнені внутрішньоочної рідиною - водянистою вологою.

18.Назвіть функціональні апарати ока та органи які до них належать.

У органу зору розрізняють 3 функціональні апарати:

1) світлозаломлюючий (рогівка, водяниста волога, кришталик, склоподібнетіло) – забезпечує заломлення світлового проміння і проекцію спостережуваних предметів на сітківку;

2) акомодаціонний (радужка, війковетіло з війковимпоясочком) – забезпечує фокусування зображення на сітківці шляхом зміни форми кришталика, регулює інтенсивність освітлення сітківки у наслідок зміни діаметру зіниці;

3) рецепторний (сітківка) – забезпечує сприйняття і первинну обробку світлових сигналів.

19. Фіброзна оболонка ока, її відділи. Морфофункціональні особливості рогівки.

Фіброзна оболонка ока (лат. tunica fibrosa bulbi) — це зовнішня оболонка ока утворена склерою і рогівкою. Фіброзна оболонка має захисну функцію і надає форму очному яблука

Склера (sсlera) - це щільна сполучнотканинна оболонка, яка виконує захисну і опорну функції. Товщина задньої частини склери становить 0,З - 0,4 мм, поблизу рогівки 0,6 мм. Утворена з пластинок, побудованих з колагенових волокон і розташованих паралельно поверхні ока, між якими містяться фібробласти

Передня поверхня склери вкрита кон'юнктивою. З оточуючими тканинами очної ямки склера сполучається пух­кою, багатою на судини, епісклеральною тканиною.

Рогівка (cornea) - це продовження склери, але завдяки особливій будові та хімічному складу вона є прозорою. її товщина у центрі 0,8...0,9 мм, на периферії — 1,0 мм. Показник заломлення — 1,37. У рогівці розрізняють п'ять шарів.

Перший шар вкриває рогівку зовні – передній епітелій . Він побудований з багатошарового плоского незроговілого епітелію товщиною до 50 мкм, містить численні нервові закінчення, які зумовлюють рефлекс рогівки.

Передня погранична пластинка (боуменова оболонка) лежить під базальною мембраною. Під світловим мікроскопом вона гомогенна, під електронним має фібрилярну будову, діаметр колагенових фібрил 20 - 30 нм. Товщина її 8 - 14 мкм.

Власна речовина рогівки складається з тонких сполучнотканинних пластинок, які правильно чергуються і взаємно перехрещуються під кутом, їх налічується близько 200 - 250. Кожна пластинка утворена пучками колагенових волокон. Між пластиками та у їхньому складі розташовуються плоскі клітини, що мають довгі розгалужені відростки.

Задня погранична пластинка (десцеметова оболонка) має товщину 10 -14 мкм. Складаєть­ся з колагенових волокон, занурених в аморфну речовину.

Задній епітелій рогівки (десцеметовий ендотелій) - це одношаровий плоский епітелій з висотою клітин 5 мкм і шири­ною 18 - 20 мкм, обернений до передньої камери ока.

20. Назвіть компоненти діоптричного апарату ока та їх функції.

Діоптричний апарат ока - система прозорих, светопреломляющих середовищ і структур. Рогівка. У рогівці розрізняють п'ять шарів: передній епітелій, передню прикордонну пластинку, власне речовина роговиці, задню прикордонну пластинку, задній епітелій. Передній епітелій лежить на базальній мембрані, представлений багатошаровим плоским неороговевающим епітелієм. Передня прикордонна пластинка має фибриллярной будову. Власне речовина роговиці становить близько 90% всієї товщі роговиці. Воно представлено правильно чергуються і розташовуються під кутом сполучно-тканинними пластинками, освіченими паралельно йдуть пучками колагенових волокон. Між пластинками і всередині них розташовані отросчатие клітки типу фібробластів. Ці клітини і сполучно-тканинні платівки занурені в аморфна речовина, багате глікозаміногліканами (кератин сульфатами), що додають прозорість рогівці. У рогівці відсутні судини. Живильні речовини дифундують у рогівку з передньої камери ока і кровоносних судин лімба. Задня прикордонна пластинка представлена колагеновими волокнами, зануреними в аморфний речовина. Задній епітелій складається з плоских полігональних клітин.

Кришталик є двоопуклою тіло, яке змінює форму під час акомодації. Він покритий прозорою капсулою. Передня стінка кришталика складається з одношарового плоского епітелію клітини якого у напрямку до екватора стають вище й утворять паросткову зону кришталика. Її нові епітеліальні клітини перетворюються в прозорі кришталикові волокна, що мають вигляд шестикутної призми і містять білок Кристалін. У центральній частині кришталика волокна коротшають, втрачають ядра й утворюють ядро кришталика. З віком спостерігається помутніння кришталика. В даний час розроблені методи створення та пересадки штучних кришталиків.

Скловидне тіло розташоване між кришталиком і сітчастою оболонкою і представляє собою масу прозорого, драглистоподібного речовини, що містить вітреін і гіалуронову кислоту.

21.Судинна оболонка ока, її компоненти та тканинний склад.

Судинна оболонка – це середня оболонка стінки очного яблука. Вона з трьох частин — власне судинної оболонки, війкового (циліарного) тіла та райдужної оболонки.

• Власне судинна оболонка складається з таких тканин: еластичної сполучної тканини і пігментованих клітинсполучноїтканини.

• Війкове тіло складається з таких тканин:

Гладких міоцитів та пухкої сполучної тканини з пігментними клітинами;одного шару кубічних пігментних епітеліальних клітин і одного шару циліндричного безпігментного епітелію.

• Райдужна оболонка складається з таких тканин:

Хз з чого, гугл не гуглить, в методичці немає

22. Перерахуйте компоненти акомодаційного апарату ока, їх гістологічна будова.

Складові акомодаційного апарату ока:

• Рогівка

• Війчастий мяз

• Кришталик

• Війковий поясок

• Райдужка

Акомодаційний апарат забезпечує зміну форми і заломлювальної сили кришталика, фокусування зображення предметів на сітківці, а також пристосування ока до освітлення різної інтенсивності; до нього належать війкове тіло з війковим пояском і райдужка.

Війкове (циліарне) тіло (corpus сіlіаге) — це продовження передньої частини судинної оболонки. На меридіональному зрізі ока війкове тіло має вигляд трикутника, який своєю основою обернений до передньої камери ока.

Циліарне тіло поділяється на дві частини: внутрішню – циліарну корону і зовнішню – циліарне кільце. Від корони відходять циліарні відростки, а від них - волокна війкового пояска, яким кришталик фіксується до війкового тіла.Основну масу війкового тіла, крім відростків, утворює війковий, або циліарний м'яз, який є активною частиною акомодаційного апарату ока.Циліарний м'яз складається з гладких міоцитів, розміщених у трьох напрямках - медіально, радіально і циркулярно. Між м'язовими пучками розташована пухка сполучна тканина з пігментними клітинами. Скорочення циліарного м'яза розслаблює волокна війкового пояска, внаслідок чого останній перестає натягати капсулу кришталика, який при цьому завдяки своїй еластичності стає опуклим, а його заломлювальна сила зростає.Циліарне тіло і відростки вкриті циліарною частиною сітківки, яка у цій ділянці побудована з двох шарів: одного шару кубічних пігментних

епітеліальних клітин і одного шару циліндричного безпігментного епітелію.

Безпігментний епітелій зсередини вкритий скловидною циліарною мембраною. Епітеліальні клітини, що вкривають циліарне тіло і його відростки, беруть участь в утворенні водянистої вологи, яка заповнює камери ока.Райдужна оболонка, або райдужина, райдужка (iris) відходить спереду від циліарного тіла і є його продовженням. Райдужка – це забарвлений диск з отвором змінної величини у центрі — зіницею.

Розташована між рогівкою і кришталиком на межі передньої і задньої камер ока. У ній розрізняють циліарний край, яким вона приєднана до циліарного тіла, і зіничний край, межа між ними проходить на відстані 1,5 мм від краю зіниці (по так званій зубчастій лінії). У райдужці розрізняють п'ять шарів: І) передній епітелій, утворений плоскими полігональними клітинами, продовженням епітелію задньої поверхні рогівки; 2) зовнішній пограничний шар — сполучна тканина, яка містить основну речовину, велику кількість фібробластів і пігментних клітин; різна кількість і локалізація меланоцитів зумовлюють колір очей; 3) судинний шар містить численні судини, які оточені пухкою сполучною тканиною з меланоцитами, у цьому шарі райдужки локалізовані два гладких м'язи - звужувач і розширювач зіниці; звужувач розміщений у зіничному краї, а розширювач - у циліарному краї райдужної оболонки; 4) внутрішній пограничний шар, за будовою він не відрізняється від зовнішнього; 5) задній пігментний епітелій є продовженням двошарового епітелію сітківки, який вкриває також циліарне тіло звідростками. Райдужка функціонує як діафрагма ока, регулюючи за допомогою вищевказаних м'язів потік світла, що падає на сітківку.