2.1.Пленарні засідання

Основним видом засідань і тим самим пріоритетною організаційною формою сесійної роботи є пленарні засідання.

Відповідно до Конституції України (ст. 84) рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. До того ж голосування на засіданнях здійснюється народними депутатами особисто.

Перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів особисто на підставі пред'явлення посвідчення народного депутата та підтвердження своєї присутності власноручним підписом, а також за допомогою електронної системи.

Підставою для відсутності народного депутата на пленарних засіданнях Верховної Ради, які проводяться відповідно до календарного плану роботи парламентської сесії, є виконання народним депутатом у цей час доручень Верховної Ради та інші поважні причини: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка у зв'язку з народженням дитини, відпустка для догляду за дитиною, відпустка у зв'язку з одруженням, відпустка у зв'язку зі смертю рідних, документально підтверджені транспортні перешкоди. Поважними причинами відсутності народного депутата на парламентському пленарному засіданні є й інші обставини, коли згідно з чинним законодавством працівнику надається відпустка[9].

Пленарні засідання Верховної Ради відкриває, веде і закриває Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради, крім випадків, передбачених Регламентом Верховної Ради України.

Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради:

1) повідомляє про результати реєстрації народних депутатів та про кількість народних депутатів, відсутніх на пленарному засіданні з поважних причин;

2) відкриває, веде та закриває пленарні засідання, оголошує перерви в пленарних засіданнях;

3) попереджає присутніх на закритому пленарному засіданні про процедуру проведення закритого пленарного засідання;

4) оголошує повну назву, реєстраційний номер, редакцію та ініціаторів внесення проектів законів, постанов та інших актів Верховної Ради, що вносяться на обговорення;

5) оголошує про запис через електронну систему на виступ з місця;

6) оголошує списки осіб, які записалися на виступ, та надає слово для виступу;

7) надає слово для доповіді (співдоповіді), запитань, виступу, оголошує наступного промовця;

8) створює рівні можливості народним депутатам, депутатським фракціям для участі в обговоренні питань;

9) утримується від коментарів та оцінок щодо промовців та їх виступів, крім випадків порушення норм депутатської етики;

10) вживає заходів для підтримання порядку на пленарному засіданні;

11) організовує розгляд питань;

12) оголошує результати голосування та про прийняте рішення;

13)   оголошує офіційні повідомлення та запити народних депутатів;

14) оголошує перерву до 30 хвилин на вимогу не менш як двох депутатських фракцій, за умови використання цього права депутатською фракцією впродовж одного пленарного засідання тощо.

У разі порушення головуючим вимог Регламенту Верховної Ради народний депутат має право невідкладно або після закінчення розгляду питання порядку денного парламентського засідання звернутися до головуючого із зауваженням про допущені ним порушення для негайного їх усунення.

Процедура повного обговорення питань на пленарному засіданні включає:

1)доповідь народного депутата - ініціатора внесення пропозиції або іншого суб'єкта права законодавчої ініціативи чи його представника, запитання доповідачу і відповіді на них;

2)співдоповідь визначеного головним комітетом чи тимчасовою спеціальною комісією співдоповідача, запитання співдоповідачу і відповіді на них;

3)виступи народних депутатів - членів головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона не була надана народним депутатам разом з висновком відповідного комітету чи тимчасової спеціальної комісії;

4)виступи по одному представнику від кожного комітету, тимчасової спеціальної комісії, до яких, крім головного комітету, направлявся проект закону чи іншого акта Верховної Ради, у разі якщо висновки цих комітетів чи комісій не були надані народним депутатам;

5)виступи представників депутатських фракцій, народних депутатів;

6)оголошення головуючим на пленарному засіданні про припинення обговорення та повідомлення про кількість промовців, які виступили і які записалися на виступ;

7)заключне слово доповідача і співдоповідача (співдоповідачів);

8)уточнення та оголошення головуючим на пленарному засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування.

Розгляд питань за скороченою процедурою обговорення здійснюється за рішенням Верховної Ради.

На пленарному засіданні Верховної Ради ніхто не може виступати без дозволу головуючого.

Загальна тривалість часу розгляду кожного питання порядку денного пленарного засідання пропонується головуючим перед початком обговорення цього питання залежно від кількості осіб, які записалися на виступ. Якщо є заперечення народних депутатів щодо пропозиції головуючого, Верховна Рада приймає процедурне рішення щодо тривалості обговорення зазначеного питання.

Списки народних депутатів для виступу з місця та виступу з трибуни висвітлюються на моніторах Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради, на моніторах пультів народних депутатів, а також на інформаційному табло електронної системи в залі засідань.

Президент України, Прем'єр-міністр України, Голова Національного банку України, Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Рахункової палати, Генеральний прокурор України або уповноважені ними особи, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини мають гарантоване право на виступ з обговорюваного питання, якщо воно стосується їх повноважень[6].

Особі, офіційно запрошеній на пленарне засідання, слово для виступу надається відповідно до процедурного рішення, прийнятого Верховною Радою без обговорення.

Кожна депутатська фракція має гарантоване право на виступ одного представника з кожного питання порядку денного пленарного засідання[18].

Народному депутату, представникам інших суб'єктів права законодавчої ініціативи, які внесли письмову пропозицію чи поправку, на їхню вимогу надається слово для обґрунтування пропозиції чи поправки.

Відкрите голосування здійснюється:

а)   за допомогою електронної системи з фіксацією результатів голосування - поіменне, в тому числі з можливим роздруку- ванням результатів голосування кожного народного депутата.

На вимогу народних депутатів результати голосування можуть висвітлюватися на інформаційному табло електронної системи в залі засідань по депутатських фракціях;

б) шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи);

в) шляхом подачі іменних бюлетенів.

Після закінчення кожного голосування за допомогою електронної системи його результати висвітлюються на інформаційному табло електронної системи в залі засідань та оголошуються головуючим на пленарному засіданні.

Таємне голосування здійснюється народним депутатом особисто шляхом подачі бюлетенів. Бюлетені для таємного голосування в кількості, що відповідає фактичній чисельності обраних народних депутатів, виготовляються Лічильною комісією. Час, місце (сектор) і порядок проведення голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради перед початком голосування. Лічильна комісія також забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування та вільного і особистого волевиявлення народними депутатами.

Рішення за результатами таємного голосування вважається прийнятим, якщо за нього подано більшість голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради та якщо в Конституції України не встановлено іншої кількості голосів народних депутатів, необхідної для прийняття такого рішення. Таємне голосування вважається таким, що не відбулося, якщо бюлетенів для таємного голосування народними депутатами одержано менше, ніж необхідно для прийняття відповідного рішення. У такому разі проводиться переголосування, якщо інше не встановлено законом або якщо більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради не прийнято іншого рішення.

Якщо при обранні, призначенні, наданні згоди на призначення на посаду лише однієї особи жоден із кількох кандидатів на посаду не одержить за результатами першого голосування необхідної більшості голосів народних депутатів, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатур, які одержали найбільшу кількість голосів народних депутатів при першому голосуванні.

Якщо за результатами таємного голосування рішення про надання згоди на звільнення з посади, відкликання, звільнення з посади, припинення повноважень або висловлення недовіри не прийнято, пропозиція вважається відхиленою і повторному розгляду або новому голосуванню щодо тієї самої особи на цій сесії не підлягає, крім випадків виникнення нових підстав або з'ясування обставин, які не були відомі Верховній Раді при розгляді відповідної кандидатури.

Якщо за результатами таємного голосування кандидата не було відповідно обрано, призначено, надано згоди на його призначення на посаду, проводиться повторний розгляд цього ж питання порядку денного з новим висуненням кандидатів, якщо інше не встановлено законом. Кількість повторних розглядів таких питань не обмежується.

Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про таємне голосування щодо кандидатур на посади списком, якщо інше не встановлено Регламентом Верховної Ради чи законом. У разі обрання, призначення колегіального органу списком до бюлетеня для таємного голосування може включатися більше кандидатур, ніж потрібно для обрання, призначення.

Голосування і підрахунок голосів здійснюються щодо кожної кандидатури окремо. Обраними, призначеними при голосуванні списком вважаються кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів народних депутатів, яка становить більшу половину голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо внаслідок голосування за списком не обрано, не призначено на посади необхідної кількості осіб, продовжується розгляд того ж питання порядку денного з новим висуненням кандидатів на вакантні посади.

Голова Лічильної комісії або визначений нею доповідач - член Лічильної комісії доповідає на пленарному засіданні Верховної Ради про результати таємного голосування і виявлені порушення порядку голосування.

Якщо за результатами таємного голосування буде прийнято рішення про обрання, призначення, надання згоди на призначення на посаду відповідного кандидата, головуючий на пленарному засіданні на підставі доповіді Лічильної комісії оголошує таке рішення, яке оформляється постановою Верховної Ради.

Контроль за використанням електронної системи на пленарних засіданнях Верховної Ради здійснює Лічильна комісія, яка має право безперешкодного доступу до всієї інформації, необхідної для здійснення контролю, та право на залучення експертів і фахівців до роботи з перевірки електронної системи.

У разі необхідності розгляду питань, що виходять за межі повноважень Лічильної комісії, за зверненням Лічильної комісії, народного депутата, депутатської фракції чи за дорученням Верховної Ради, Голови Верховної Ради України, Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради такі питання розглядаються в парламентському комітеті з питань регламенту[2].

Рішення Верховної Ради - це результати волевиявлення парламенту України з питань, віднесених до його компетенції. До їх кола належать акти Верховної Ради, а також процедурні та інші рішення, які заносяться до протоколу пленарних засідань Верховної Ради. Акти Верховної Ради приймаються у формі закону, постанови, резолюції, декларації, звернення, заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 та ст. 91 Конституції України Верховна Рада України приймає рішення виключно на своїх пленарних засіданнях після обговорення питань більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією України та Регламентом Верховної Ради.

Рішення Верховної Ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, коли проводяться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів та відкрите голосування шляхом подачі іменних бюлетенів.

Голосування здійснюється народними депутатами особисто за допомогою електронної системи в залі засідань Верховної Ради або у визначеному для таємного голосування місці біля зали для пленарних засідань. Слід підкреслити, що рішення Верховної Ради приймаються лише за умови особистої участі народних депутатів України в голосуванні та набрання встановленої законом кількості голосів на їх підтримку. Особиста участь народного депутата у голосуванні означає його безпосереднє волевиявлення під час такого голосування незалежно від способу голосування. Також народний депутат України не має права голосувати за інших народних депутатів на засіданнях парламенту.

На пленарному засіданні народний депутат не повинен перешкоджати викладенню або сприйняттю виступу, вживати образливі висловлювання та непристойні слова, закликати до незаконних дій.