47. Сучасна релігійна філософія

Філософські напрями релігійної орієнтації на Заході виникли в основному в   руслі християнського   релігійно-теологічного  комплексу   або   в безпосередньому зв'язку з ним. Найбільш концептуально стійкими та  ідеологічно впливовими в західному світі є неотомізм, тейярдизм і  персоналізм.

Неотомізм – офіційне філософське вчення католицької церкви. Серед найвідоміших представників неотомізму - колишній посол Франції у ВатиканіЖак Марітен (1882–1973), французький академік Етьєн Анрі Жільсон (1884–1978), Густав Веттер (1911 р.), а також Карел Войтило (папа Іоанн Павло II), що написав книгу "Діюча особа". На відміну від усіх інших філософій Заходу неотомізму властиві традиціоналізм догматична стабільність ідей і теоретичних постулатів; він свідомо чинить опір тенденціям оновлення і не без гордості проголошує себе "філософією", "яка зберігається в століттях".

Філософії неотомізму притаманні такі характерні риси

1. Ідейними джерелами неотомізму є вчення філософа-схоластика XIII століття Фоми Аквінського. По латині ім'я "Фома" вимовляється, як "Томас". Звідси його вчення – християнізований арістотелізм – дістало назву "томізм". Сучасний томізм – це неотомізм. Він був відроджений Енциклікою папи Льва ХІІІ в 1879 році. У наш час розробляють і пропагують неотомізм Академія св. Фоми у Ватикані, католицький інститут у Парижі, Пуллахськийінститут поблизу Мюнхена, інститут Нотр-Дам у США та ін. Видаються журнали "Томіст" та "Божественний Фома".

2. Предмет філософії неотомізму - буття Бога. Це відкрита релігійна філософія. Вона протиставляє абсолютне, надприродне буття – буттю конкретних речей. Буття саме по собі – це чисте буття (Бог). Неотомізм проголошує існування аналогії між Богом і його творінням: Творець протилежний світові, але його творіння дозволяє судити про нього.

Буття Бога неотомісти доводять на підставі створених ним речей. В основі теорії буття лежить ідея креаціонізму (від лат.- створення). За цією ідеєю органічний і неорганічний світ виникає внаслідок акту "божественного творіння". Звідси випливає, що матерія не вічна, вона другорядна. Питання про те, що таке буття, вирішується таким чином: "бути – значить бути створеним Богом, бути – значить бути в Богові".

3. Центральним принципом неотомізму є принцип гармонії віри та розуму. Він спрямований на те, щоб примирити догматичні основи християнської віри з вимогами мислячого розуму, узгодити недоказові положення релігії з раціонально-логічною силою знання і таким чином виправдати християнство перед наукою і освітою, авторитет яких дедалі зростав. Неотомісти запевняють, що віра без розуму перетворюється на сліпе поклоніння, марновірство (фідеїзм), а розум без віри впадає в гординю зарозумілості (атеїзм, скептицизм, науковий раціоналізм). Однак замість обіцяної "гармонії" віри і розумунеотомісти пропонують варіант підпорядкування розуму вірі, бо   пропорція, в якій вони об'єднуються, продиктована міркуваннями католицького віровчення.

4. Мета філософії неотомізму – раціональне обґрунтування буття Бога. Все це було зроблене ще Фомою Аквінським у працях "Сума теології" та "Сума проти поганців". Там міститься п'ять "обґрунтувань" буття Бога:

а) коли брати рух у всій його повноті, а не тільки як механічний рух, неможливо не прийти до визнання першодвигуна, тобто Бога;

б) коли все у світі має свою причину, то повинна бути "першопричина" - Бог;

в) безкінечна безліч можливостей і випадковостей у світі повинна керуватись цілком необхідною причиною, тобто Богом;

г) для вимірювання ступенів досконалості (красоти, блага, істинності) усього, що є у світі, повинно існувати мірило усіх досконалостей, тобто Бог;

ґ) все, що існує у світі має певну міру доцільності, а, отже, повинна існувати первісна і головна ціль - Бог.

З метою переконати в істинності релігійних догматів неотомісти "опановують" найсучаснішу наукову термінологію, активно оперують нею. Говорячи про створення світла в перший день творіння, Бог, запевняють вони, мав на увазі взаємоперетворення позитронів-електронів на потоки фотонів. Не заперечують неотомісти еволюційну теорію Ч. Дарвіна.