- •1. Світогляд.
- •2. Історичні типи світогляду.
- •3. Сутність, структура та призначення філософії.
- •4. Проблема основного питання філософії.
- •21. Пізня схоластика: Бекон, Скот, Оккам
- •24. Філософія природи
- •35. Французька філософська думка хviii ст. (загальна характеристика)
- •40. Ірраціоналізм. Шопенгауер, Ніцше
- •41. Діалектико-матеріалістична філософія
- •47. Сучасна релігійна філософія
- •48. Постмодернізм
- •49. Українська філософська культура та її специфіка.
- •50. Українська філософія періоду 11-17 ст.
- •51. .Філософія г.Сковороди.
- •52. Філософія українського романтизму XIX століття
- •53. .Українська філософська та суспільно-політична думка другої половини хіх-хх
- •54. Проблема буття в історико-філософському окресленні.
- •55. Буття
- •56. Матерія
- •58 . Простір і час
- •59. Проблема свідомості у філософії.
- •60. Відображення як загальна властивість матерії
- •61. Виникнення свідомості та її суспільна природа.
- •62. Свідомість : структура та функції
- •63. Сутність та структура пізнавального процесу
- •64 Форми чуттєвого і раціонального в пізнанні
- •66. Концепції істини
- •67. Наукове пізнання
- •68 69. Рівні наукового пізнання
- •Наука та її роль у суспільстві.
- •72. Принципи та закони діалектики
- •73. Метафізика еклектика
- •74. Синергетика
- •75. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •76. Закон заперечення заперечення.
- •77. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.
- •78. Сутність і явище
- •79. Зміст і форма
- •80. Причина і наслідок
- •81. Необхідність і випадковість
- •82. Можливість і дійсність
- •83. Одиничне, особливе, загальне
- •84. Розуміння людини в історії філософської думки
- •85. Людина : індивід, особа, особистість
- •86. Проблема життя і смерті
- •87. Концепції сенсу життя людини
- •88. Загальна характеристика інформаційного суспільства
- •89. Глобалізація : сутність, суб’єкти, наслідки
- •90 Глобальні проблеми людства
88. Загальна характеристика інформаційного суспільства
Інформаційне суспільство — соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З.Бжезинський, О.Белл, О.Тоффлер. При розгляді розвитку суспільства як “зміну ступенів”, прибічники теорії інформаційного суспільства пов’язують його становлення з домінуванням “четвертого”, інформаційного сектору економіки, який йде після сільського господарства, промисловості та економікою послуг. При цьому стверджується, що капітал і праця, які є основою індустріального суспільства, поступаються місцем інформації та знанню у сучасному суспільстві. Революціонізуючі дії інформаційної технології приводить до того, що в інформаційному супільстві класи змінюються соціально недиферинцованими “інформаційними спільнотами”
За думкою Д.Белла вирішальне значення для економічного та соціального життя, для способів виробництва знання, а також для характеру трудової діяльності людини набуває становище нового соціального укладу, що базується на телекомунікаціях. Революція в організації та обробці інформації та знань, в якій головну роль грає комп'ютер, розвертається водночас з розвитком індустріального суспільства. Три аспекти останнього особливо необхідні для розуміння телекомунікаційної революції:
1)перехід від індустріального до сервісного суспільства; 2)вирішальне значення кодифіцированого теоретичного знання для здійснення технологічних інновацій; 3)перетворення нової "інтелектуальної технології" у ключовий засіб системного аналізу та теорії приймання рішень.
К.Ясперс, один з засновників так званого "цивілізованого" підходу до історії, аналізує у своїй праці причини, які призвели до виникнення особливої "техницистської" цивілізації сучасності. Він баче головну причину такої різкої зміни цивілизацій у виникненні машин як заключної ланки між людиною і природою.
Комп'ютеризація має стати звичним, повсякденним явищем: персональна електронно-обчислювальна машина (ПЕОМ) ввійде у побут, подібно до холодильника, пральної машини, телефону тощо. Це стає можливим завдяки мініатюризації обчислювальних пристроїв, коли, наприклад, у сучасному мікропроцесорі центральний блок обчислювальної системи розміщуватиметься на одному кристалі кремнію розміром кілька міліметрів. Подібний мікропроцесор виконує 40 тисяч операцій за секунду, що можна порівняти з продуктивністю величезних електронно-обчислювальних машин 60-х років, а ціна його на світовому ринку становить лише кілька доларів. За прогнозами, протягом найближчих 5—6 років світовий випуск ПЕОМ досягне 20 млн штук на рік. Тобто майже стільки, скільки зараз виробляється легкових автомобілів. Малогабаритні, досить потужні і дешеві, ЕОМ з'являться на столі вченого, конструктора, інших категорій працівників розумової праці.
Революційні зміни найважливіших параметрів електронно-обчислювальних машин за останні десятиріччя привели до кардинальних змін у галузі інформаційної техніки та технології, які можна визначити як перехід до так званої безпаперової інформації.
Інформатика в житті сучасного суспільства починає набувати винятково важливого значення. Зокрема, вона може здійснювати серйозний вплив на інтенсифікацію економіки, насамперед шляхом забезпечення оптимальних зв'язків між галузями промисловості, окремими підприємствами, а також шляхом вдосконалення управління, що спирається на інформатику. Від чітко поставленої оперативної інформації значною мірою залежить дотримання виробничої дисципліни.
Звичайно, у суспільстві все ще панує так звана паперова інформація, але головним носієм інформації все більше стає пам'ять комп'ютера, тобто безпаперова інформатика. Академік В.М.Глушков стверджував, що більшість здійснених на даний час прогнозів зводяться до того, що на початку наступного століття у технічно розвинутих країнах основна маса Інформації буде зберігатися у безпаперовому вигляді — в пам'яті електронно-обчислювальних машин. Зміст цієї якісно нової технології Інформаційних процесів полягає у звільненні мозку людини від нетворчої, механічної, рутинної роботи, у створенні величезних масивів інформації, у передачі значної частини такої роботи машинам, щоб звільнити резерви мозку для творчої діяльності різних видів, у тому числі з переробки та використання інформації.
