- •1. Світогляд.
- •2. Історичні типи світогляду.
- •3. Сутність, структура та призначення філософії.
- •4. Проблема основного питання філософії.
- •21. Пізня схоластика: Бекон, Скот, Оккам
- •24. Філософія природи
- •35. Французька філософська думка хviii ст. (загальна характеристика)
- •40. Ірраціоналізм. Шопенгауер, Ніцше
- •41. Діалектико-матеріалістична філософія
- •47. Сучасна релігійна філософія
- •48. Постмодернізм
- •49. Українська філософська культура та її специфіка.
- •50. Українська філософія періоду 11-17 ст.
- •51. .Філософія г.Сковороди.
- •52. Філософія українського романтизму XIX століття
- •53. .Українська філософська та суспільно-політична думка другої половини хіх-хх
- •54. Проблема буття в історико-філософському окресленні.
- •55. Буття
- •56. Матерія
- •58 . Простір і час
- •59. Проблема свідомості у філософії.
- •60. Відображення як загальна властивість матерії
- •61. Виникнення свідомості та її суспільна природа.
- •62. Свідомість : структура та функції
- •63. Сутність та структура пізнавального процесу
- •64 Форми чуттєвого і раціонального в пізнанні
- •66. Концепції істини
- •67. Наукове пізнання
- •68 69. Рівні наукового пізнання
- •Наука та її роль у суспільстві.
- •72. Принципи та закони діалектики
- •73. Метафізика еклектика
- •74. Синергетика
- •75. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •76. Закон заперечення заперечення.
- •77. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.
- •78. Сутність і явище
- •79. Зміст і форма
- •80. Причина і наслідок
- •81. Необхідність і випадковість
- •82. Можливість і дійсність
- •83. Одиничне, особливе, загальне
- •84. Розуміння людини в історії філософської думки
- •85. Людина : індивід, особа, особистість
- •86. Проблема життя і смерті
- •87. Концепції сенсу життя людини
- •88. Загальна характеристика інформаційного суспільства
- •89. Глобалізація : сутність, суб’єкти, наслідки
- •90 Глобальні проблеми людства
81. Необхідність і випадковість
Причина і наслідок, можливість і дійсність розкривають взаємозв'язок між предметами, явищами, процесами в поступальному русі, розвитку, де на перший план виступає зумовленість цього взаємозв'язку. Однак вони не вичерпують усього багатства універсальних форм взаємозв'язків. Сам взаємозв'язок причини і наслідку, можливості і дійсності носять різний характер. їх взаємний зв'язок може виявлятися як жорстко зумовлений, як опосередкований чи як випадковий, підпорядкований імовірним зв'язкам.Важливу роль у розкритті особливостей загальних зв'язків і відносин відіграє взаємозв'язок необхідності і випадковості.Необхідність – це система зв'язків івідносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстковизначеному напрямку з жорстковизначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події. Куля, що вилетіла з гвинтівки, з необхідністю упаде десь на землю, тому що сила заряду, мала початкова швидкість польоту кулі неспроможні перебороти силу земного тяжіння. Рух води річок теж зумовлений силою земного тяжіння.Випадковість — це система зв'язків і відносин, при якій поява певної події може відбутися, а може і не відбутися. Можна також сказати, що випадковість це такий зв'язок, при якому поява події не випливає загальних тенденцій розвитку, його не можна передбачати. При безлічі альтернативних можливостей і безлічі причин, при наявності обставин, що змінюються, може реалізуватися будь-яка можливість.Необхідність і випадковість тісно взаємозв'язані між собою. Однією з найважливіших особливостей їх взаємозв'язку є те, що випадковість становить форму прояву необхідності. Необхідність виявляється не інакше як через безліч випадковостей. Підчас грози блискавки вдаряють у певні предмети на поверхні землі. Сама блискавка - це необхідний результат різниці електричних потенціалів між хмарами і землею. Але те, куди саме потрапить блискавка: у дерево, у будинок, у якийсь інший предмет — випадковість. Це влучення могло бути, а могло і не бути, якби, наприклад, вітер, що піднявся перед цим, погнав хмару в інше місце.Часто випадковість розглядають як перетинання двох необхідностей. У повітрі зіштовхнулися два літаки. Кожний з них при швидкості і спрямованості польоту повинний був з необхідністю пройти через точку зустрічі. Але цього могло б не статися, якби льотчики вчасно помітили один одного і змінили курс.Усяка випадковість зумовлена причинами. Наприклад, те ж зіткнення літаків могло бути обумовленим недостатньою увагою льотчиків чи неправильною інформацією з диспетчерського пункту, поганими погодними умовами, поганою видимістю.Визначення співвідношення необхідності і випадковості залежить від того, у якій більш загальній системі зв'язків вони розглядаються. Те, що виявлялося як необхідне в одних умовах, в одному відношенні, може проявиться як випадкове в інших умовах, в іншому відношенні.Взаємозв'язок причини і наслідку, можливості і дійсності, необхідності і випадковості виражають нерозривність процесу розвитку. Це тільки різні сторони, аспекти цього процесу. У будь-якому процесі розвитку одночасно присутні причина і наслідок, можливість і дійсність, необхідність і випадковість. Вони взаємодоповнюють один одного. їх виділення і розгляд кожного окремо є умовою більш глибокого пізнання людиною навколишнього світу і самої себе.
