Зміст

Вступ……………………………………………………………………………

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження ринку ЗВ`ЯЗКУ УКРАЇНИ……………………………………………………………………….…

1.1. Роль, місце і характерні особливості галузі зв`язку України………

1.2. Загальна характеристика УДППЗ «Укрпошта»……………….

1.3. Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства……………………………………………………………...

1.4. Аналіз конкурентних переваг УДППЗ «Укрпошта»…………...

1.5. Перспективи розвитку поштового зв'язку в Україні

розділ 2. Аналіз СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КАДРІВ В ХД УДППЗ «Укрпошта»

2.1. Сутність і класифікація кадрів

2.2. Система показників оцінки динаміки кадрів

2.3. Характеристика методів стимулювання кадрів

2.4. Загальна характеристика підприємства ХД УДППЗ «Укрпошта»

2.5. SWOT-аналіз ХД УДППЗ «Укрпошта»

2.6. Оцінка ефективності системи формування і використання кадрів на ХД УДППЗ «Укрпошта»

Розділ 3. ВНЕСЕННЯ ЗМІН В СИСТЕМІ КАДРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ЦОП №10 ХД УДППЗ «УКРПОШТА»………………….

3.1. Обґрунтування доцільності внесення змін в підсистемі управління кадрами на підприємстві ХД УДППЗ «Укрпошта»

3.2.Звіт електронної інформаційної моделі «Як є»…………………

3.3. Звіт електронної інформаційної моделі «Як треба»

3.4. Внесені пропозиції щодо змін системі управління кадрами

Висновки та пропозиції………………………….……………………..

Список використаних джерел……………………………………….

Додатки……………………………………………………………………..

ВСТУП

Тема «Удосконалення системи формування та використання кадрів на підприємстві» обрана мною, тому що в сучасних умовах це питання є актуальним для будь-якого підприємства. Універсальний принцип управління звучить наступним чином: «Будь-які зміни слід здійснювати на основі оцінки поточної ситуації». У сфері управління кадрами існує така необхідна (і, на жаль, часто не береться до уваги) процедура, як «аналіз кадрів». Власне, саме вона і дозволяє менеджеру отримати чітке уявлення про ті дії, які необхідно зробити для зміни ситуації, що склалася.

Забезпечення ефективного функціонування підприємств вимагає економічно грамотного управління їх діяльністю, яке багато в чому визначається вмінням її аналізувати. За допомогою аналізу вивчаються тенденції розвитку, глибоко і системно досліджуються чинники зміни результатів діяльності, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, виробляється економічна стратегія його розвитку.

Аналіз господарської діяльності є науковою базою прийняття управлінських рішень в бізнесі. Для їх обгрунтування необхідно виявляти і прогнозувати існуючі та потенційні проблеми, виробничі і фінансові ризики, визначати вплив прийнятих рішень на рівень ризиків і доходів суб'єкта господарювання. Тому оволодіння методикою мікроекономічного аналізу менеджерами всіх рівнів є складовою частиною їхньої професійної підготовки.

Кваліфікований економіст, фінансист, бухгалтер, аудитор та інші фахівці економічного профілю повинні добре володіти сучасними методами економічних досліджень, майстерністю системного комплексного мікроекономічного аналізу. Завдяки знанню техніки і технології аналізу вони зможуть легко адаптуватися до змін ринкової ситуації і знаходити правильні рішення і відповіді. В силу цього освоєння основ економічного аналізу корисно кожному, кому доводиться брати участь в ухваленні рішень, або давати рекомендації по їх прийняттю, або відчувати на собі їх наслідки.

Метою написання курсової роботи є вибір найбільш ефективного способу підвищення ефективності системи формування і використання кадрів в філії ХД УДППЗ «Укрпошта».

Метою ХД УДППЗ «Укрпошта» є забезпечення ефективності використання майна, досягнення найкращих результатів фінансово-господарської діяльності, підвищення репутації дирекції.

Основними завданнями дипломної роботи є:

1) вивчення теоретичних основ аналізу ефективності системи формування і використання кадрів на підприємстві;

2) проведення аналізу системи формування та використання кадрів в ХД УДППЗ «Укрпошта». В ході аналізу необхідно досліджувати і виявити фактори, що впливають на результати роботи підприємства, виявити причини, які потягли за собою дану динаміку показників і резервів підвищення ефективності виробництва. А також створити моделі підприємства - «Як є» і «Як треба». У моделі «Як треба» провести бажані зміни структури компанії і дати рекомендації для підстав цих змін.

3) підбір рекомендацій щодо підвищення ефективності системи формування використання кадрів в ХД УДППЗ «Укрпошта».

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження ринку ЗВ`ЯЗКУ УКРАЇНИ

1.1. Роль, місце і характерні особливості галузі зв`язку України

Соціальна переорієнтація економіки України на сучасному етапі ставить на одне з головних пріоритетних місць розвиток галузей, які забезпечують різноманітні потреби й інтереси людини. Це виявляється передусім концентрацією зусиль на покращення забезпечення населення в товарах і послугах, житла і особливо в послугах зв’язку.

Зв’язок є однією з пріоритетних і найважливіших галузей в Україні і покликаний задовольняти потреби споживачів, органів державної влади, місцевого самоврядування, оборони й безпеки держави у засобах і послугах поштового й електричного зв’язку.

Місце зв’язку в системі економіки країни визначається тим, яке відношення він має до створення матеріальних благ, тобто до якої сфери діяльності – виробничої або невиробничої – він належить.

У результаті аналізу процесу суспільного виробництва було установлено, що зв’язок разом з транспортом складає своєрідну галузь економіки – промисловість повідомлень, яка є сферою матеріального виробництва поряд з видобувною промисловістю, з хліборобством тощо.

Галузь зв’язку можна умовно поділити на дві групи. Перша група, яка не виробляє речовинну продукцію. Корисний ефект виробничої діяльності зв’язку цієї групи полягає в переміщенні повідомлень (інформації) на відстань (поштовий зв’язок та електрозв’язок). Друга група – забезпечує виробництво обладнання, апаратури, лінійних споруд, яке здійснюється промисловими підприємствами зв’язку.

Предметом праці в галузі зв’язку як інформаційної системи є повідомлення, інформація, яка в процесі її передавання підлягає просторовому переміщенню. Вплив на предмет праці за допомогою засобів праці здійснюється працівниками зв’язку, діяльність яких у кінцевому підсумку і створює споживчу вартість і вартість.

Розуміючи під інформацією сукупність даних, які розкривають (зменшують) невизначеність у пізнанні процесів і явищ, які відбуваються, можна дати і таке визначення галузі зв’язку, як: зв’язок – галузь економіки країни, яка дозволяє знизити невизначеність у пізнанні виробничих, науково-технічних, економічних, соціальних, екологічних, політичних та інших процесів, що відбуваються в суспільстві, і прийняти ефективні управлінські рішення.

Процес споживання послуг зв’язку подібний до споживання продукції (товарів) в галузях матеріального виробництва. Якщо послуга зв’язку споживається у виробничій сфері, то її вартість переноситься на вартість знов створюваного товару. Якщо ж послуга зв’язку споживається в невиробничій сфері або служить особистому споживанню, то разом зі споживанням зникає й їхня вартість.

Усі вищенаведені ознаки свідчать про те, що зв’язок належить до сфери матеріального виробництва. Разом з цим економічній природі зв’язку належать специфічні риси, які випливають з її галузевих особливостей.

Природа зв’язку передусім проявляється у характері її послуг. Послуги зв’язку явище незвичайне. Вони специфічні. З одного боку, вони не речі. Подолання простору, як предмета зв’язку, не є річчю. Тільки речі можуть мати вартість.

Проте послуги зв’язку, його продукт, який виражається в подоланні простору і за певних умов, проявляються як вартість.

З іншого боку, послуги зв’язку стають невід’ємною частиною людини, виконуючи певні функції і, в першу чергу, функції сприйняття та передавання інформації від однієї людини або колективу (підприємства) до іншої людини або колективу (підприємства).

Крім того, не речовий характер продукту обумовлює відсутність у виробничому процесі зв’язку сировини і основних матеріалів, які є речовими носіями продукції.

Ще однією важливою особливістю галузі зв’язку, є одночасність процесів виробництва і споживання продукції. Особливо чітко це спостерігається в підгалузі електрозв’язку, де сам процес передавання телефонного повідомлення (інформації) і процес виробництва відбувається за участю споживача і без нього неможливий.

Наступною особливістю в галузі зв’язку є те, що на відміну від промисловості, де предмет праці підлягає речовій зміні (фізичній, хімічній тощо) у виробничому процесі зв’язку інформація, як предмет праці, повинна підлягати тільки просторовому переміщенню. Будь-яка інша зміна інформації означає її перекручування, втрату споживчої вартості і завдає шкоди споживачам.

Високоякісний зв’язок є найбільш важливою складовою інфраструктури ринку, потужним каталізатором ринкових відносин в Україні.

Підкреслюючи особливості галузі зв’язку потрібно також відзначити її інфраструктурний характер. Під інфраструктурою розуміється сукупність організаційно відокремлених ланок суспільного виробництва, які не виробляють нового громадського продукту, а сприяють поліпшенню організації діяльності всіх галузей економіки.

Таким чином, необхідно, щоб в Україні, як державі з ринковою економікою, зв’язок розглядався як важливий фактор економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності виробництва і процвітання нації.