- •Основні категорії економічного аналізу (фактори, ресурси, резерви)..
- •Аналіз якості продукції, показники та методи.
- •Аналіз використання робочого часу.
- •Аналіз ефективності використання основних фондів.
- •Аналіз складу і асортименту продукції.
- •Аналіз собівартості товарної продукції за елементами та статтями витрат.
- •Аналіз фінансового стану, його зміст, завдання та інформаційна база.
- •Аналіз забезпеченості п-тва трудовими ресурсами.
- •Аналіз платоспроможності п-тва та ліквідність його балансу.
- •Метод та логічні прийоми аналізу – порівняння, елімінування, в яких напрямках вони застосовуються.
- •Аналіз фінансових результатів
Основні категорії економічного аналізу (фактори, ресурси, резерви)..
Термін «аналіз» означає (розподіляє, розділяє).
Аналіз – це метод дослідження, який полягає в теоретичному чи практичному складані цілого на частини для їх оцінки та встановлення взаємозв’язків. Метоюекон. аналізу є: покращення показн. роботи п-тва.
Економічний аналіз включає специфічні категорії, що несуть головне навантаження: ресурси, фактори і резерви. Ресурси – це те, що використовується в процесі д-ті і забезпечує кінцевий результат. Види ресурсів: природні, виробничі, інтелектуальні, фінансові… Для в-тва така класифікація: трудові ресурси(працівники), предмет праці(сировина), засоби праці (устаткування). Фактор – це причина, яка впливає на певний результат. На господарську д-ть впливає більше 500 факторів. На обсяг в-тва продукції впливають: к-ть робітників(кількісний), тривалість зміни(кількісний), к-ть робочих днів(кількісний), продуктивність праці(якісний показник). Резерви (запас) – використовуються у подвійному значені: 1) Резерви – це запаси ресурсів, 2) Резерви – це невикористані можливості ( підвищення рентабельності, поліпшення якості…)
Аналіз якості продукції, показники та методи.
Важливим показником д-ті промислових п-тв є: якість продукції.
Якість продукції – це сукупність властивостей продукції, що задовольняють певні потреби відповідно до її призначення.
Завдання аналізу:
1.Оцінка динаміки показників якості
2.Вивчення причин, які вплинули на якість
3.Оцінка впливу якості на вартісний показник дія-сті
4.Розробка пропозицій щодо прийняття ефективних рішень з управління якістю.
Джерела (звіт про якість, акти випробувань, акти про брак, дані про кількість рекламацій і претензій, дані лабораторного контролю)
Аналіз якості прод., ґрунтується на системі численнихпоказників: 1) Узагальнюючі ( питома вага нової продукції, ПВ атестованої і не атестованої прод., ПВ продукції вищої категорії якості, ПВ що відповідає світовим стандартам, ПВ що експортується)
2) Індивідуальні (сортність, марочність, надійність, вміст корисних речовин або шкідливих домішок, естетичність виробів, трудомісткість)
3) Непрямі (штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції, питома вага продукції на яку надійшли рекламації від покупців, втрати від браку, відповідність моді).
Узагальнюючою оцінкою виконання завдань з якості прод., проводять різними методами: 1) методом порівняння фактичної питомої ваги з плановою та з фактичною питомою вагою минулих періодів, 2) за середнім Коеф. сортності, 3) за бальним методом, 4) порівняння збільшення випуску про. у натуральному і вартісному виразі, метод порівняння фактичних показн. втрат від браку з плановим або показн. минулих періодів.
Аналіз використання робочого часу.
Джерела інформації (дані статистичної звітності «Звіт про використання робочого часу», фотографія робочого часу, табельний облік)
Раціональне використання робочої сили безпосередньо залежить від економного та ефективного використання робочого часу. Повнота використання трудових ресурсів є показником тривалості робочого часу. Одиниця виміру робочого часу: людино-день, людино-година. Показник який характеризує використання ресурсів за відповідний період є фонд робочого часу. Фонд робочого часу п-тва залежить від чисельності робітників, к-ті відпрацьованих днів одним робітником за зв. період та середньої тривалості робочого дня. Ф.р.ч. = Чс*tгод.*Дс. Під час аналізу знаходять відхилення фактичних показників від прогнозних, порівнюють їх з аналогічним показником за минулі періоди, встановлюють конкретні причини можливих відхилень.
