Розділ 2. Головні театри військових дій Російсько-турецької війни

2.1. Дунайський театр бойових дій

Головні бойові дії Російсько-турецької війни розгорнулися на Балканах. Крім того, війна охопила Кавказ, Дунай та Чорне море. 13 квітня 1877 р. російські війська ввійшли на територію Османської імперії, захопили Рені, подолавши за добу 70 верст. Повідомлялося про заснування «Общества опеки о больных и раненых воинах».

На боці Росії виступила Румунія, але її війська активно почали діяти лише з серпня. На початку червня російські війська (185 тис. осіб) під командуванням великого князя Миколи Миколайовича Старшого зосередилися на лівому березі Дунаю, маючи головні сили в районі Зимниці. Сили османської армії під командуванням Абдул-Керим-Надір-паші були рівними за чисельністю російської армії.

Військові дії російської армії на Дунайському фронді почалися в червні 1877 р. успішною переправою через Дунай біля Сістово. Турки під натиском російських військ відступали. Десятисячннй загін генерала Гурка, розвиваючи бурхливий наступ, досяг Ватіканських гір, перейшов хребет і спустився на південний бік, загрожуючи туркам рушити на Адріанополь, але, відірвавшись від тилу, він зустрів за Балканами турецьку армію Сулеймана-паші і змушений був відійти до перевалів. Тут загін Турка мав затримати турків від дальшого просування, небезпечного для основних сил російської армії. Почався один з найгероїчніших епізодів війни —захист росіянами Шипкінського перевалу від натиску великих сил турецької армії. Оборона Шипки тривала протягом кількох місяців в умовах важкої гірської війни, на скелястих вершинах, у снігах і холоді зими, що вже настала. Обороняти Шипку допомагали болгарські ополченці. На сході Болгарії турецькі фортеці (Шумла, Варна) було блоковано, на західному напрямі російські війська зайняли фортецю Нікополь [25, с. 155].

Перша спроба росіян захопити Плевну дуже невеликими силами була легко відбита турками. Через 10 днів (30 липня) атаку було повторено вже тридцятитисячним корпусом — «друга Плевна». Та Осман-паша, який встиг добре укріпити Плевну, відбив натиск. Росіяни понесли великі втрати. Це змусило російську армію припинити наступ. Було викликано з Росії гвардійські частини, разом з росіянами у бій вступили румунські війська. «Третя Плевна» - штурм плевненських укріплень більш значними силами почався 11 вересня. Протягом кількох днів йшов кровопролитний бій; атакуючі втратили до 15 тис. вбитими. Плевну не було взято. Російська армія зазнала найбільшої невдачі за всю кампанію 1877 р. Винуватцем у плевненській поразці було вище командування на чолі з бездарним братом царя.

Почалася облога Плевни, якою керував Тотлебен, відомий по будівництву оборонних споруд у Севастополі в 1854—1855 рр.

Після перших успіхів російська армія зазнала великих невдач. Турки під командуванням Османа-паші захопили Плевну- вузол шляхів, важливий стратегічний пункт, з якого противник загрожував правому флангу і комунікаціям російської армії. Російське командування припустилося великої помилки, недооцінивши значення Плевни. Воно прогледіло дії турків у її районі; внаслідок цього армія зазнала тяжких втрат і створилося несприятливе становище для дальшого ходу війни.

На початку грудня, витративши продовольчі запаси, Осман-паша зробив сміливу спробу прорвати оточення. Це йому не вдалося. Осман-паша змушений був здатися в полон.