- •30.Види пам’яті, її особливості.
- •31. Індивідуальні особливості пам’яті.
- •32. Загальна характеристика мислення.
- •33.Розумові дії та операції мислення.
- •34.Форми мислення.
- •35.Види мислення.
- •36.Індивідуальні особливості мислення.
- •37.Загальна характеристика уяви, її функції та особливості.
- •38. Види уяви.
- •39. Процес створення образів уяви
- •40.Загальна характеристика уваги, її функції.
36.Індивідуальні особливості мислення.
Розумова діяльність різних людей, що підлягає загальним пси¬хологічним закономірностям, водночас характеризується індиві¬дуальними особливостями. Відмітності в розумовій діяльності виявляються в різноманітних якостях мислення. Індивідуальні відмітності мислення людей зумовлені передусім особливостями їхнього життя, характером діяльності, навчанням. Певний вплив на особливості мислення справляють тип вищої нервової діяль¬ності, співвідношення першої та другої сигнальних систем. Найістотнішими якостями, в яких виявляються індивідуальні відмітності мислення, є самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.
Самостійність мислення характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомо¬ги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на враху¬ванні знань і досвіду інших людей, але людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи вирішення пізнавальних та інших про-блем. Самостійність мислення тісно пов'язана з критичністю.
Критичність мислення виявляється у здатності суб'єкта пізнавальної діяльності не потрапляти під вплив чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляти цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює власні думки, ретельно перевіряє рішення, зважує всі «за» і «проти», виявляючи тим самим само-критичне ставлення до власних дій. Критичність і самостійність мислення великою мірою залежать від життєвого досвіду люди¬ни, багатства та глибини знань.
Гнучкість мислення виявляється в умінні швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв'язан¬ня аналогічних завдань. Гнучкість мислення розкривається в го¬товності швидко переключатися з одного способу розв'язання за¬вдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв'язання, зна-ходити нові, нестандартні способи дій за змінених умов.
Глибина мислення виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за наша¬руваннями неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які у простих, добре відомих фактах уміють помічати суперечності й на цій основі розкривати закономірності природи та суспільного життя.
Широта мислення виявляється у здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особис¬тості, її інтелектуальної різнобічності.
Послідовність мислення виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунту¬ванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка суворо дотримується теми міркування, не відхиляється від неї, не «пере¬стрибує» з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркування. Для послідовного мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питання, ясність плану, відсутність супереч¬ностей і логічних помилок в аргументації думки, доказовість та об'єктивність у висновках.
Швидкість мислення — це здатність швидко розібратися у складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення й прий¬няти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформо-ваності розумових навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових процесів. Швидкість мислення слід відрізня¬ти від квапливості та похапливості, що їх демонструють деякі лю-ди, не продумуючи належно рішень, які вони приймають, не про¬гнозуючи можливих наслідків наспіх прийнятих рішень.
