- •Відповіді на білети до кдке окр «Бакалавр»
- •Поняття – «тваринницький комплекс», «тваринницька ферма». Їх розміри і класифікація.
- •Які технологічні схеми застосовують для обробки і приготування грубих і соковитих кормів?
- •Які технологічні схеми застосовують для обробки і приготування концентрованих кормів?
- •Вам запропоновано вибрати систему доставки і роздавання корму на фермі врх. Проаналізуйте існуючі системи, вказавши їх переваги і недоліки.
- •Які чинники (фізико-механичні властивості матеріалу, технічний стан робочих органів, технологічні параметри) чинитимуть вплив на якість процесу змішування?
- •За якими технологічними схемами може працювати дробарка кду- 2? Приведіть порядок її технологічного налаштування за цими схемами.
- •Дати класифікацію дозаторів. Яким чином регулюють норму видачі в дозаторі дп-1?
- •При роботі доїльної установки адм- 8 було зафіксоване падіння тиску в системі вакуумпровода. З чим це може бути пов'язано? Назвіть способи усунення цієї несправності.
- •За якими технологічними схемами може працювати дробарка дкм- 5? Приведіть порядок її технологічного налаштування за цими схемами.
- •У господарстві застосовується подрібнювач "Волгарь-5". Вкажіть порядок налаштування апарату вторинного подрібнення для приготування кормів для крс, свиней і птахів.
- •Необхідно переобладнати дробарку дкм-5 з подрібнення концентрованих кормів на подрібнення соломи в січку. У чому суть переобладнання?
- •Ланцюг горизонтального гноєприбирального транспортера тсн-3б постійно зіскакує з поворотного пристрою. Назвіть причини і способи усунення несправності.
- •Приведіть послідовність і порядок перевірки системи вакуум-провода і вакуумного насоса доїльної установки.
- •Які системи гноєвидалення застосовуються при утриманні врх, птиці, свиней? Обґрунтуйте вибір гноєвидалення.
- •Чим відрізняється сепаратор-вершковідокремлювач від сепаратора-очисника? Як відрегулювати сепаратор-вершковідокремлювач сом- 3000 на максимальну жирність вершків?
- •Технологія заготівлі силосу і засоби механізації. Визначення якості силосу.
- •Наведіть методику розрахунку необхідного повітрообміну у тваринницьких приміщеннях.
- •Призначення, будова, робочий процес, основні регулювання і правила техніки безпеки при експлуатації мийки-подрібнювача икс-5м.
- •Переробка гною з метою отримання біогазу. Установки, які при цьому використовуються.
- •Проведіть порівняльний аналіз використання сучасних кормороздавачів-змішувачів (міксерів).
- •Аналіз способів та засобів доїння корів на пасовищах.
- •Аналіз способів та засобів доїння корів в доїльних залах.
- •Значення водозабезпечення та напування сільськогосподарських тварин, класифікація автонапувалок. Наведіть марки автонапувалок для ферм врх, свиноферм, вівце- та птахоферм.
- •Визначення якості роботи молоткового подрібнювача: навести методику експериментально-теоретичного визначення модуля помелу (середньозваженого розміру) зерна.
- •Поняття про процес змішування кормів. Значення цього процесу, характеристика, зоовимоги. Способи змішування і обладнання. Фактори, що впливають на ступінь однорідності кормової суміші.
- •Види різання кормових матеріалів. Умови защемлення матеріалу в зазорі ріжучої пари.
- •Поняття про вентиляцію тваринницьких приміщень. Класифікація вентиляційних систем, їх будова і принцип дії.
- •Специфіка використання техніки в тваринництві. Роль надійності фермських засобів механізації.
- •Зміст завдання на проектування тваринницького підприємства. Стадії проектування. Одно- і двостадійне проектування.
Які технологічні схеми застосовують для обробки і приготування грубих і соковитих кормів?
Грубі корми (солому і сіно) готують по наступних схемах:
1) подрібнення → дозування → змішування з іншими компонентами;
2) подрібнення → дозування → запарювання → змішування;
3) подрібнення → дозування → біологічна або хімічна обробка → змішування.
Коренебульбоплоди готують по схемах:
1) миття → подрібнення → дозування → змішування;
2) миття → запарювання → розминання → дозування → змішування;
3) миття → подрібнення → дозування → дріжджування → змішування;
Першу схему застосовують на фермах великої рогатої худоби, другу – на свинофермах, третю на фермах всіх видів.
Задача
Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для ферми молочного напряму з утриманням телят до 6місяців, якщо поголів’я тварин на фермі М=250 гол.
Рекомендована структура поголів'я ферми великої рогатої худоби
Група тварин |
Виробничий напрям |
|
Молочний з утриманням телят до 20 діб |
Молочний з утриманням телят до 6 місяців |
|
Корови |
60... 65 |
50 |
Нетелі |
9.. .10 |
8... 10 |
Телиці: старше року від 6 місяців до року до 6 місяців |
11...12 7...8 8...10 |
9...10 6...7 26...27 |
Коефіцієнт переводу тварин в умовне поголів’я
Види тварин |
Коефіцієнт переводу, Ку |
Корови |
1,0 |
Нетелі |
1,0 |
Ремонтний молодняк і відгодівельне поголів’я ВРХ віком: 12…18 місяців 6…12 місяців від 20 діб до 6 місяців |
1,0 0,6 0,47 |
Для підприємств молочного напряму приймається така структура:
дійні корови – 50%;
нетелі – 8%;
телята старше року – 9 %;
від 6 місяців до року – 7 %;
до 6 місяців – 26 %.
Кількість тварин в i-тій віковій групі визначається по формулі
, (1)
де М – поголів’я тварин по завданню на фермі, М=250 гол.;
і – процентний вміст тварин і-тої вікової групи в структурі стада.
mкор.=125 гол., mн.=20 гол.,mт-1.=23 гол, mт-1.=17 гол, mт-1.=65 гол
Кількість умовних голів в стаді визначається за виразом
, (2)
де n – кількість вікових груп тварин в структурі стада;
mгр.і – кількість тварин в і-тій групі, гол.;
Ку.і – коефіцієнт переводу тварин і-тої групи в умовне поголів’я.
Мум.=1251+201+231+170,6+650,47 =209 гол.
Білет №3
Які технологічні схеми застосовують для обробки і приготування концентрованих кормів?
Зернові корми готують, використовуючи наступні схеми:
1) очищення → подрібнення → дозування → змішування;
2) очищення → подрібнення → осолоджування (дріжджування) → дозування → змішування;
3) очищення → подрібнення → дозування → змішування → пресування;
4) очищення → пророщування;
5) очищення → подрібнення → змішування з сечовиною → екструзія;
6) очищення → мікронізація.
Задача
Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для ферми молочно-м'ясного напряму з закінченим оборотом, якщо поголів’я тварин на фермі М=300 гол.
Рекомендована структура поголів'я ферми великої рогатої худоби
Група тварин |
Виробничий напрям |
Молочно-м'ясний з закінченим оборотом |
|
Корови |
35...37 |
Нетелі |
6 |
Телиці: старше року від 6 місяців до року до 6 місяців телята до 6 місяців |
- - - 16 |
Молодняк: старше року від 6 місяців до року |
22... 24 17 |
Коефіцієнт переводу тварин в умовне поголів’я
Види тварин |
Коефіцієнт переводу, Ку |
Корови |
1,0 |
Нетелі |
1,0 |
Телята від 6 місяців |
0,2 |
Ремонтний молодняк і відгодівельне поголів’я ВРХ віком: 12…18 місяців 6…12 місяців від 20 діб до 6 місяців |
1,0 0,6 0,47 |
Для підприємств молочно-м'ясного напряму приймається така структура:
дійні корови – 37%;
нетелі – 6%;
телята від 6 місяців – 16 %;
молодняк старше року – 24%
молодняк від 6 місяців до року – 17%.
Кількість тварин в i-тій віковій групі визначається по формулі
, (1)
де М – поголів’я тварин по завданню на фермі, М=300 гол.;
і – процентний вміст тварин і-тої вікової групи в структурі стада.
mкор.=111 гол., mн.=18 гол.,mт-1.=48 гол, mт-1.=72 гол, mт-1.=51 гол
Кількість умовних голів в стаді визначається за виразом
, (2)
де n – кількість вікових груп тварин в структурі стада;
mгр.і – кількість тварин в і-тій групі, гол.;
Ку.і – коефіцієнт переводу тварин і-тої групи в умовне поголів’я.
Мум.=1111+181+480,2+721+510,6=241 гол.
Білет №4
