35. Поняття франчайзингу

Франчайзинг (комерційна концесія). Останнім часом у державах з ро- звиненою ринковою економікою значного поширення набув продаж товарів і технології, а також надання послуг на умовах франчайзингу (англ. franchising). Франчайзинг (у широкому розумінні – пільга, привілей, особливе право) позначає спосіб ведення бізнесу, за яким одна сторона (правовласник, фран- шизер), яка володіє певною технологією, ноу-хау тощо, надає другій стороні (користувачу, франшизанту) право на здійснення певного виду господарської діяльності з використанням знака для товарів і послуг першої сторони. Крім того, фрашизер консультує франшизанта під час вибору сфери виробництва або послуг, організації торговельної мережі, проведення рекламної компанії, професійної підготовки персоналу тощо. Договори франчайзингу здійснюють- ся найчастіше між крупними фірмами з солідною репутацією й невеликими юридичними або фізичними особами, які тільки починають бізнес. 96 Отже, франчайзинг можна розглядати як угоду, за якої виробник чи од- ноособовий розповсюджувач продукту або послуги, захищених товарним зна- ком, надає ексклюзивні права на розповсюдження на певній території цієї про- дукції чи послуги незалежним підприємцям в обмін на одержання від них пла- тежів (роялті) за умови дотримання технологій виробничих і обслуговуючих операцій. Наведемо декілька прикладів використання франчайзингової системи в бізнесі [6]. У сфері суспільного харчування Ларрі Аронсон одним з перших запропонував аме- риканцям піццу. 1956 р. він відкрив свій перший ресторан у Чикаго, який майже миттєво окупився. Отриманий прибуток дав змогу йому відкрити в наступні роки ще 28 подібних ресторанів. У даний час в Чикаго є понад 3500 ресторанів і кафе-піццерій, багато з яких входить до складу франчайзингової системи. Як приклад можна також навести етапи роз- витку й розширення бізнесу на основі франчайзингу компанії «МакДональдс» з новою стратегією швидкого обслуговування клієнтів у США і за кордоном. В індустрії пляшкових безалкогольних напоїв компанії «Кока-Кола», «Пепсі» і «Се- вен-Ап» завдяки франчайзингу одержали можливість виготовляти концентрований сироп централізовано й поставляти його спеціалізованим на розливі місцевим заводам, власники яких у результаті ставали керуючими місцевих роздрібних продаж. Найчастіше виділяють три основні види франчайзинга: виробничий, то- варний і сервісний. При виробничому франчайзингу франшизер, який володіє технологією певного продукту, надає франшизанту сировину (зазвичай один чи декілька найважливіших інгредієнтів) для виробництва цього продукту, а також забез- печує франшизанта технічною інформацією й надає йому повноваження на виробництво і продаж товарів з товарним знаком франшизера. Прикладами та- кого франчайзингу можуть бути, наприклад, ресторани й підприємства швид- кого обслуговування. При товарному франчайзингу франшизант набуває право розповсюджу- вати товари франшизера з його товарним знаком. Прикладами такого фран- чайзингу можуть бути, наприклад, продаж автомобільного палива, косметики або побутової техніки. При сервісному франчайзингу франшизер розробляє систему певних по- слуг, які за умовами договору франшизант обов’язково надає своїм спожива- чам. Прикладами такого франчайзингу можуть бути, наприклад, послуги з техобслуговування й ремонту автомобілів або послуги з обслуговування за кредитними картками. Нижче наведено основні переваги, які отримують всі сторони франчай- зингу: – франшизер набуває можливість одержати вигоду від швидкого розши- рення свого бізнесу, не вдаючись до кредитів і не беручи на себе серйозних фінансових зобов’язань (відповідні витрати має франшизант); франшизеру ус- піх франшизанта може бути більш вигідний, ніж експлуатація власного під-97 приємства або торговельної точки з менеджером, що не вклав власних коштів у справу; розширюється мережа розподілу свого товару (послуг), особливо з укладенням франчайзингових контрактів, за якими франшизант зобов’язаний купувати у франшизера необхідне обладнання та інгредієнти для виготовлення кінцевого товару; у випадку міжнародного франчайзингу франшизер ближче ознайомлюється із закордонним законодавством і веденням бізнесу в місцевих умовах, тобто набуває знання, одержання яких іншими шляхами коштувало би йому набагато дорожче; – франшизант набуває спеціальні знання за допомогою програм на- вчання і професійних консультацій з управління підприємством, які дають йо- му змогу конкурувати на ринку; використання відомого товарного знака або знака обслуговування фрашизера спрощує входження франшизанта в ринок (крім того, франшизер проводить постійну рекламну кампанію на загальнона- ціональному й місцевому рівнях у таких масштабах, які не під силу малій або середній фірмі; це надає можливість франшизанту повністю зосередитися на організації й роботі свого підприємства і не турбуватися про просування това- ру на ринку); франшизанту надається можливість придбання у франшизера обладнання або інгредієнтів, необхідних для виробництва кінцевого товару або надання послуг, за цінами, нижчими за ринкові; – споживач товарів або послуг набуває можливості одержати товари й послуги, які відповідають сучасному рівню; за рахунок надходження інозем- них інвестицій створюються нові робочі місця на території розповсюдження товарів і надання послуг; створюються умови для надходження коштів від оподаткування до бюджету держави франшизанту, а також розвитку суміжних галузей промисловості.