2.2 Методи і прийоми керівництва трудовою діяльністю дошкільнят і взаємодія з батьками дітей

Трудове виховання - це один з найважливіших компонентів всебічного розвитку дитини, враховується як базовий, так і творчий розвиток здібностей вихованця.

Трудове виховання є невід'ємною частиною і важливим компонентом розвитку здібностей дітей (базових і творчих), а також сприяє розвитку комунікативних засобів формування культури міжособистісних відносин. Метою трудового виховання ускладнюються періодично і поступово в залежності від деяких складових. В першу чергу - це врахування вікових можливостей. Діти в дошкільному віці повинні мати найпростіші вміння а навички трудової діяльності, це забезпечить плавний розвиток і рівномірне засвоєння знань дитиною для комфортного подальшого навчання. Другий компонент, який слід враховувати - статеві особливості дітей. Мається на увазі той факт, що в трудовій діяльності у хлопчиків свої напрямки, а у дівчаток свої. Наприклад, конструктор більше спрямований на роботу хлопчиків, в той же час, як вишивання або робота по столовими приборами орієнтоване на дівчаток. Не можна не згадати і такі елементи, як інтерес до роботи дорослої людини і спроби бути схожим на нього, бажання більше працювати, спроби дотягнутися до рівня дорослого. Саме е і стає рушійною силою для належного рівня сформованості найпростіших навичок трудової діяльності.

Практика показала, що трудова діяльність в дитячих садах має певне місце, і повноцінну структуру. В основу організації трудової діяльності дітей лежать кілька цілей:

• Вказувати, що праця це елемент;

• Стежити за тим, щоб будь-який вид трудової діяльності відповідав всім вимогам передбаченим в програмі , щоб праця відповідала їхвікові , постійно підкреслювати правила безпеки , мінімізувати ризик перевантаження у дітей ;

• Намагатися більше спрямовувати роботу дітей на самостійність, створювати належну атмосферу для повноцінної роботи;

• Намагатися привчати дітей до належного ставлення до людей, які працюють, і поважати їх працю. Допомагати один одному.

• Привчити дітей до того, щоб виконували роботу якісно.

Відомо, що в дошкільному закладі кращими методами у трудовій діяльності були пояснення і показ. А ще краще, коли показ супроводжується докладним поясненням. Трохи менше використовувалися й інші способи проведення занять, зокрема якісними вийшли ігрові прийомі, заохочення, ситуаційні, пісні і танці.

Однак все має впиратися в діяльність дітей. Важливою складовою є кваліфікація педагога. Вихователь не повинен стояти на місці, з розвитком системи освіти, рівень компетентності повинен підвищуватися і у працівників дитячого садка. Це стало причиною того, що в дитячому садку відбувалися методичні роботи з педагогічним колективом.

За період практики були проведені наступні заходи:

• Гра - «Складові трудової діяльності дошкільнят»;

• Проводилися консультації по темі - «Особливості управління трудовою діяльністю дітей дошкільного віку»;

• Оглядові конкурси, що стосуються куточків природи, центрів самодіяльності.

Щоб досягти високих результатів в організації трудової діяльності в ДНЗ потрібно внести деякі зміни в роботу педагогічного колективу. Це стосується систематичного контролю за тим, щоб стежити за створенням необхідних умов для трудової діяльності в різних групах, особливо у старшій. Це стосується в першу чергу оперативного (тобто невербальне оцінювання робіт дітей), самостійних і контрольних робіт, що показують рівень розвитку умінь на навичок дітей дошкільнят.

Слід зазначити, що не останню роль у розвитку трудових здібностей дитини відіграє сім'я. Тісна робота з батьками повинна краще налаштовувати дітей на роботу не тільки трудову, а й розумову. Взаємодіяльність між вихователем і дітьми удосконалює роботу з дітьми не тільки в навчальному закладі, а й удома. Проходить активний обмін досвідом, методами і прийомами ефективного трудового виховання. То є, що батьки, вихователі радяться, підбирають правильні і більш ефективні методи виховання, особливо рекомендації. Спілкування між педагогом і батьками викликає довіру, що в значній мірі збільшує якість виховання дитини в дитячому саду.

Адже тісна робота з батьками проводиться досить часто, це і батьківські збори, консультації, індивідуальні бесіди. Ця робота добре знаходить компроміс між методами виховання дитини батьками та вихователем. Активну участь батьків у роботі ДНЗ покращує якість вироблення навичок і умінь трудової діяльності, щоб всі отримані знання під час цієї роботи не втратити створюються стенди, газеті і збірні папки, що вміщають в собі всі досягнення комплексної роботи педагогічного колективу та батьківського комітету в цілому.

Батьки на власному досвіді доводять дитині те, що не варто ставитися до праці легковажно. Адже це дуже важлива структурна одиниця в сучасному житті. Діти все це розуміють і на прикладі батьків виконують потрібні операції.

Основною метою будь-якого вихователя - це всебічний розвиток дитини, незалежно від його діяльності. Правильно комбінуючи розумову, психічну, соціальну і фізичну роботу, вихователі допомагають дітям сформувати первинні бачення світу і думки про майбутню професію. Також не варто забувати і про те, що всі навички та вміння, набуті на заняттях трудового навчання, мають широкий спектр використання, тобто їх можна застосувати не тільки на заняттях і уроках (в школі), але і в повсякденному житті. Це підвищує інтерес дітей до майбутнього навчання і стимулює відчувати себе потрібними для суспільства.

Виходячи з усього сказаного можна зробити невелику пам'ятку для батьків, в якому будуть написані найважливіші і значущі поради фахівців в більш кращому виховання трудової діяльності дитини вдома:

1. Давати доручення дитині вдома, щоб вона відчувала себе корисною.

2. Починаючи з 5 років закріпити за дитиною щоденні обов'язки (погодувати домашню тварину, прибрати в кімнаті і т.д.), щоб вона повністю відповідала на них.

3. Не створювати ситуацій і причин для того, щоб дитина ухилялася від обов'язків. Оцінювати роботи об'єктивно і вказувати на помилки.

4. Відмовитися від покарань за допомогою праці. Адже дитині пояснили, що робота повинна приносити радість, а не печаль. Трохи підказувати дитині, що робити, давати вказівки, виховувати культуру праці.

5. Вчити використовувати знаряддя праці, привчити вибирати кращі методи роботи і вміло планувати свою діяльність.

6. Всі доручення, які віддаються дитині, повинні відповідати її розвитку і можливостям. Не давати їй таких завдань, які практично не зможе зробити . Рівень навантаження повинен бути трохи вище середнього.

7. Під час роботи не відволікати дитину. Також краще не торопіти її , а чекати , поки сам результат вона НЕ покаже . Неважливо, наскільки добре чи погано вийшло у дитини зробити ту чи іншу справу, слід трохи хвалити, особливо це стосується праці, потребувала великої кількості сил.