Висновок

Отже, можна зробити висновок що, економіка Хмельницької області має індустріально-аграрний характер. Пріоритетні галузі – сільське господарство, харчова промисловість, електроенергетика, машинобудування та промисловість будівельних матеріалів. Промислове виробництво в основному зосереджено у містах: Хмельницький, Кам янець-Подільський, Шепетівка, Славута, Нетішин. Області належать провідні місця у загальнодержавному виробництві масла вершкового, цукру-піску, макаронних виробів, чоловічих костюмів, взуття, цементу, руберойду, котлів центрального опалення, газових лічильників, електроенергії тощо.

Економічні реформи та соціальні перетворення в країні внесли зміни у структуру господарства області. Зменшилася питома вага підприємств державної форми власності.

Найбільшу частку становлять підприємства колективної, приватної та комунальної форми власності.

Серед підприємств, які впроваджують інновації, значне місце займають підприємства з недержавною формою власності. Основні вкладення здійснюються в освоєння нових видів продукції, значну частку яких становлять товари народного споживання, виготовлені підприємствами текстильної, швейної та харчової промисловості.

Хмельниччина створює майже 2,3% валового регіонального продукту України. Збільшення випуску промислової продукції спостерігається майже в усіх основних видах діяльності, зокрема, в легкій промисловості, машинобудуванні, виробництві іншої неметалевої продукції, металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів, хімічній та нафтохімічній промисловості.

У структурі реалізації промислової продукції найбільша частка припадає на виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів.

На підприємствах області введено в дію потужності з виробництва продуктів з м’яса, пива, одягу робочого, столярних виробів, виробів з деревини, меблів, машин сільськогосподарських для підготовки чи культивації ґрунту, вапна, з переробки м’яса та інші.

Протягом 2014 року обласною державною адміністрацією разом з органами місцевого самоврядування послідовно та системно здійснено низку заходів для мінімізації негативних наслідків світової фінансової кризи в економіці регіону, реалізації взятих зобов'язань щодо забезпечення комплексного його розвитку, належного життєвого рівня громадян та збереження стабільної суспільно-політичної ситуації. Особливу увагу приділено виконанню завдань та заходів Програми соціально-економічного та культурного розвитку Хмельницької області на 20014 рік, як запоруки вирішення наявних проблем у житті подолян.

Для об'єктивної оцінки стану економіки щотижнево відстежувалися показники фінансово-господарської діяльності бюджето- та містоутворюючих підприємств, проводився моніторинг обсягів споживання електроенергії підприємствами промисловості, сільського господарства та будівництва у розрізі районів та міст обласного значення.

Вживалися заходи з реалізації державної регуляторної політики, спрямовані на підтримку підприємницької ініціативи населення.

Оперативно реагувати на негативні тенденції в розвитку економіки дозволяло щомісячне проведення комплексної оцінки соціально-економічного розвитку районів, аналіз динаміки соціально-економічного стану міст обласного значення. Значна увага приділялася здійсненню роботи щодо поліпшення показників, які погіршилися або мають низькі значення.

За комплексною оцінкою соціально-економічного розвитку регіонів України Хмельницька область за підсумками І кварталу посіла дев'ятнадцяте місце, в цілому за 20014 рік – п'ятнадцяте.

Кращих результатів серед районів досягли Кам'янець-Подільський, Віньковецький та Деражнянський, суттєво погіршилася рейтингова оцінка – Хмельницького, Білогірського та Летичівського, які зайняли останні місця. Серед міст обласного значення кращий соціально-економічний стан був у місті Славута, найгірший – місті Шепетівка.

Завдяки цим та іншим вжитим заходам протягом звітного періоду вдалося зменшити негативні наслідки для економіки регіону проявів світової фінансової кризи. Однак економічна ситуація, яка склалася на кінець 2014 року, не дає підстав для заспокоєння, вимагає постійного вжиття подальших дієвих заходів.