- •Правильні відповіді до результатів загально-клінічного дослідження та коагуляційних властивостей крові
- •Ситуційні задачі.
- •Відповіді:
- •Відповіді:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відпровідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
- •Відповідь:
Правильні відповіді до результатів загально-клінічного дослідження та коагуляційних властивостей крові
(Практична навичка 3)
Варіант 1. Нормальні показники крові.
Варіант 2. Цитопенія (еритроцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія), яка характерна для гіпо- і апластичних анемій, прискорена ШОЕ.
Варіант 3. У крові наявні плазматичні клітини та анемія, прискорена ШОЕ, що свідчить про мієломну хворобу.
Варіант 4. В аналізі крові виражений лейкоцитоз, абсолютний лімфоцитоз, анемія легкого ступеня, прискорена ШОЕ, Тіні Боткіна-Гумпрехта. Ці зміни характерні для хронічної лімфоцитарної лейкемії, ІІІ ст. (Rai).
Варіант 5. В аналізі крові виявлено гіпохромну анемію важкого ступеня, гіпохромія, мікроцитоз, прискорену ШОЕ.
Варіант 6. В аналізі крові виявлено нормохромну анемію середньої важкості, прискорену ШОЕ.
Варіант 7. Мегалобластна гіперхромна анемія важкого ступеня, макроцитоз.
Варіант 8. Гіпохромна анемія легкого ступеня, мікроцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз.
Варіант 9. Гіпохромна анемія важкого ступеня, мікроцитоз.
Варіант 10. В аналізі крові виявлено виражений лейкоцитоз із зсувом формули до мієлоцитів, юних, анемію легкого ступеня. Базофілія, еозинофілія. Зміни характерні для хронічної мієлоїдної лейкемії.
Варіант 11. В аналізі крові відмічається виражений лейкоцитоз із абсолютним лімфоцитозом, анемія легкого ступеня, прискорена ШОЕ (хронічна лімфоїдна лейкемія, ІІІ ст. Rai).
Варіант 12. Лейкопенія, агранулоцитоз, лімфоцитоз.
Варіант 13. Цитопенія, відносний лімфоцитоз, прискорена ШОЕ.
Варіант 14. Мегалобластна гіперхромна макроцитарна анемія середньої важкості, анізоцитоз, пойкілоцитоз, тільця Жолі і Кебота.
Варіант 15. Виражений лейкоцитоз, абсолютний лімфоцитоз, анемія легкого ступеня, прискорена ШОЕ, Тіні Боткіна-Гумпрехта, тромбоцитопенія.
Варіант 16. Цитопенія, лімфоцитоз, прискорена ШОЕ. Зміни характерні для променевої хвороби, ІІ ст.
Варіант 17. Еритроцитоз, збільшення кількості гемоглобіну, тромбоцитоз, лейкоцитоз, сповільнена ШОЕ, збільшений гематокрит. Зміни характерні для поліцитемії.
Варіант 18. В аналізі крові виявлено нормохромну анемію легкого ступеня, виражений лейкоцитоз із зсувом формули до мієлоцитів. Зміни характерні для хронічної мієлоїдної лейкемії. Базофільно-еозинофільна дисоціація.
Варіант 19. В аналізі крові виявлено анемію середньої важкості, лейкоцитоз із бластозом, зсувом формули вліво і її омолодження, прискорена ШОЕ, тромбоцитопенія. Зміни характерні для хронічної мієлоїдної лейкемії.
Варіант 20. В аналізі крові нормохромна анемія важка, тромбоцитопенія, виражений лейкоцитоз з бластозом, прискорена ШОЕ. Зміни характерні для гострої лейкемії.
Варіант 21. Нормохромна анемія легкого ступеня, тромбоцитопенія, збільшена кількість плазматичних клітин, висока ШОЕ. Зміни характерні для мієломної хвороби.
Варіант 22. Нормохромна анемія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз з бластозом, прискорена ШОЕ. Зміни характерні для гострої лейкемії.
Варіант 23. Анемія легкого ступеня, лейкоцитоз, бластоз, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, прискорена ШОЕ. Зміни характерні для гострої лімфоїдної лейкемії.
Варіант 24. Еритроцитоз, збільшення кількості гемоглобіну, тромбоцитоз, лейкоцитоз, підвищений гематокрит, сповільнена ШОЕ. Зміни характерні для еритремії.
Варіант 25. Анемія легкого ступеня, сфероцитоз, зменшення діаметру еритроцитів, зменшення гематокриту. Мікросфероцитарна гемолітична анемія.
Варіант 26. Мікросфероцитарна гемолітична анемія легкого ступеня. Мікроцитоз, зниження осмотичної резистентності. Ретикулоцитарний криз.
Варіант 27. Лейкоцитоз із зсувом формули вліво, гіперсегментація та токсична зернистість лейкоцитів вказують на запальні зміни, які можна трактувати як лейкемоїдна реакція мієлоїдного типу.
Варіант 28. Лейкоцитоз, лімфоцитоз, прискорена ШОЕ. Лейкемоїдна реакція лімфоцитарного типу.
Варіант 29. Тромбоцитопенія, анемія середньої важкості, подовження часу кровотечі.
Варіант 30. Гіпохромна анемія важкого ступеня, тромбоцитопенія, подовження часу кровотечі.
Варіант 31. Тромбоцитопенія, гіпохромна анемія середнього ступеня, подовження часу кровотечі.
Варіант 32. Лейкоцитоз, зсув формули вліво. Лейкемоїдна реакція мієлоїдного типу. Токсична зернистіть лейкоцитів.
Варіант 33. Анемія легкого ступеня, лейкоцитоз, бластоз, омолодження клітин мієлоїдного ряду, прискорена ШОЕ. Зміни притаманні гострій мієлоїдній лейкемії.
Варіант 34. Нормохромна анемія легкого ступеня, тромбоцитопенія, лейкопенія, анізоцитоз. (Цитопенія).
Варіант 35. Відносний лімфоцитоз.
Варіант 36. Подовження часу кровотечі, постгеморагічна анемія легкого ступеня, зміни характерні для гемофілії.
Варіант 37. Еозинофілія, ретикулоцитоз.
Варіант 38. Базофілія.
Варіант 39. Ретикулоцитоз, овалоцитоз, мікроцитоз, зниження осмотичної резистентності. Гемолітична анемія середньої важкості.
Варіант 40. Гемофілія А середньої важкості.
Варіант 41. Гіпофібриногенемія.
Варіант 42. Тромбоцитопенія, гіпофібриногенемія, подовження часу кровотечі за АКТ. Діагноз: ДВЗ-синдром, фаза гіпокоагуляції.
Варіант 43. ДВЗ-синдром, фаза гіперкоагуляції.
Варіант 44. Інфекційний мононуклеоз.
Варіант 45. Дегідратаційний шок.
Варіант 46. Мегалобластна гіперхромна анемія важкого ступеня, макроцитоз.
Варіант 47. Лейкопенія, агранулоцитоз, лімфоцитоз.
Варіант 48. Нормохромна анемія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз з бластозом, прискорена ШОЕ. Зміни характерні для гострої лейкемії.
Варіант 49. Цитопенія (еритроцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія), яка характерна для гіпо- і апластичних анемій, прискорена ШОЕ.
Варіант 50. У крові наявні плазматичні клітини та анемія, прискорена ШОЕ, що свідчить про мієломну хворобу.
Варіант 51. В аналізі крові виражений лейкоцитоз, абсолютний лімфоцитоз, анемія легкого ступеня, прискорена ШОЕ, Тіні Боткіна-Гумпрехта. Ці зміни характерні для хронічної лімфоцитарної лейкемії, ІІІ ст. (Rai).
Варіант 52. Нормохромна анемія середньої важкості, прискорена ЩЗЕ.
Варіант 53. Мегалобластна гіперхромна анемія важкого ступеня, макроцитоз.
Варіант 54. Гіпохромна анемія легкого ступеня, мікроцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз.
Варіант 55. Гіпохромна анемія важкого ступеня, мікроцитоз.
Варіант 56. В аналізі крові виявлено виражений лейкоцитоз із зсувом формули до мієлоцитів, юних, анемію легкого ступеня. Базофілія, еозинофілія. Зміни характерні для хронічної мієлоїдної лейкемії.
Варіант 57. В аналізі крові відмічається виражений лейкоцитоз із абсолютним лімфоцитозом, анемія легкого ступеня, прискорена ШОЕ (хронічна лімфоїдна лейкемія, ІІІ ст. Rai).
Варіант 58. Мегалобластна гіперхромна макроцитарна анемія середньої важкості, анізоцитоз, пойкілоцитоз, тільця Жолі і Кебота.
Варіант 59. Виражений лейкоцитоз, абсолютний лімфоцитоз, анемія легкого ступеня, прискорена ШОЕ, Тіні Боткіна-Гумпрехта, тромбоцитопенія. (ІУ стадія Rai)
Варіант 60. Анемія легкого ступеня, лейкоцитоз, бластоз, омолодження клітин мієлоїдного ряду, прискорена ШОЕ. Зміни притаманні гострій мієлоїдній лейкемії.
ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ ДО БІОХІМІЧНИХ АНАЛІЗІВ
(Практична навичка 4)
Варіант 1. Гіпокаліємія, гіперхолестеринемія, гіперліпідемія, підвищення рівня АсАТ.
Варіант 2. Гіперкаліємія, гіперхолестеринемія, гіпомагніємія, гіпопротеїнемія, підвищення рівня сечової кислоти.
Варіант 3. Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, знижений рівень ЛПВЩ.
Варіант 4. Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, підвищена активність трансаміназ, КФК, ЛДГ.
Варіант 5. Гіперліпідемія, гіпертригліцеридемія , гіперкаліемія
Варіант 6. Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, знижений рівень ЛПВЩ підвищена активність трансаміназ, КФК, ЛДГ, гіперкаліемія.
Варіант 7. Гіпермагніемія, гіпокаліемія, гіпонатріемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, знижений ЛПВЩ.
Варіант 8. Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпомагніемія, гіперкаліемія, підвищена активність трансаміназ, КФК, ЛДГ.
Варіант 9. Гіперліпідемія, гіперкаліемія, гіперхолестеринемія, знижений альфа-холестерин, підвищена активність трансаміназ.
Варіант 10. Гіпермагніемія, підвищена активність трансаміназ, КФК, ЛДГ.
Варіант 11. Підвищений вміст С-реактивного білка, ревматоїдного фактору, сіркомукоїду, гіпокальціемія.
Варіант 12. Гіперурикемія, підвищений вміст С-реактивного білка, сіркомукоїду.
Варіант 13. Гіперурикемія, гіперкреатинінемія, підвищений вміст сечови-ни, гіперкаліемія, підвищений вміст С-реактивного білка , сіркомукоїду, фібриногену В .
Варіант 14. Гіперурикемія, підвищений вміст С-реактивного білка, сіркомукоїду, фібриногену В .
Варіант 15. Гіпопротеїнемія, підвищення вмісту сечовини, креатиніну, АлАТ, АсАТ, гіперхолестеринемія, гіперкаліемія, гіпонатріемія, гіперкальціемія, гіперфосфатемія.
Варіант 16. Гіперпротеїнемія, диспротеїнемія, гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпернатріемія, гіперкальціемія, гіперфосфоремія, гіпермагніемія, підвищення АлАТ, АсАТ.
Варіант 17. Гіпопротеїнемія, гіперкаліемія, гіпернатріемія, гіперкальціемія, гіперхлоремія, підвищення АлАТ.
Варіант 18. Гіпопротеїнемія, гіпокаліемія, гіпернатріемія, гіперкальціемія.
Варіант 19. Гіпербілірубінемія, гіперкальціемія, гіпокаліемія.
Варіант 20. Фільтраційна та реабсорбційна функції нирок не порушені.
Варіант 21. Фільтраційна та реабсорбційна функції нирок знижені.
Варіант 22. Клубочкова гіперфільтрація.
Варіант 23. Диспротеїнемія, гіперкреатинінемія, гіперкаліємія, гіпермагніємія, гіпокальцемія, гіперфосфатемія, зсів рН в кислу сторону.
Варіант 24. Гіпо-, диспротеїнемія, гіпер альфа-2 глобулінемія, гіперхолестеринемія, гіперліпідемія.
Варіант 25. Помірна гіпербілірубінемія за рахунок непрямого білірубіну, що може бути при доброякісній білірубінемії.
Варіант 26. Диспротеїнемія, гіпербілірубінемія за рахунок прямого білірубіну, гіперхолестеринемія, підвищена активність лужної фосфатази. Все це є маркерами холестазу, що характерно для механічної жовтяниці.
Варіант 27. Диспротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіпербетаглобулінемія, гіпергаммаглобулінемія, збільшення АлАТ, зростання обох фракцій білірубіну (характерно для автоімунного гепатиту).
Варіант 28. Нормальний біохімічний аналіз крові.
Варіант 29. Гіпербілірубінемія за рахунок обох фракцій (це свідчить про паренхіматозний її характер), підвищення АлАТ (цитолітичний синдром), гіпопротеїнемія і диспротеїнемія (порушення білково-синтетичної функції печінки).
Варіант 30. Гіпербілірубінемія (ізольована) за рахунок непрямого білірубіну при відсутності цитолітичного синдрому і збереженій білково-синтетичній функції печінки свідчить про підвищений гемоліз еритроцитів.
Варіант 31. Гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіпербілірубінемія за рахунок обох фракцій, гіперферментемія (ознаки цитолізу), гіпохолестеринемія і зниження рівня сечовини.
Варіант 32. Гіперглікемія, гіперхолестеринемія, збільшення АлАТ, АсАТ, альфа-амілази (цитолітичний синдром) характерні для гострого або загострення хронічного панкреатиту.
Варіант 33. Гіперпротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіпергаммаглобулінемія, гіперкальціємія.
Варіант 34. Гіперпротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіперглобулінемія, парапротеїнемія, гіперкальціємія, підвищений вміст сечовини та креатиніну.
Варіант 35. Гіперпротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіперглобулінемія, парапротеїнемія, гіперкальціємія, підвищений вміст сечовини та креатиніну.
Варіант 36. Гострий гепатит В, фаза реконвалесценції.
Варіант 37. Гострий гепатит В.
Варіант 38. Гострий гепатит В+D.
Варіант 39. Хронічний гепатит В, фаза реплікації.
Варіант 40. Хронічний гепатит С, фаза реплікації.
Варіант 41. Хронічний гепатит В, фаза інтеграції.
Варіант 42. Гострий гепатит А.
Варіант 43. Гострий гепатит С.
Варіант 44. Гострий гепатит А, фаза реконвалесценції.
Варіант 45. Гострий гепатит С, фаза реконвалесценції.
Варіант 46. Бруцельоз. Необхідно повторити аналіз через 5-7 днів. При гострому бруцельозі буде наростання титру антитіл.
Варіант 47. Лептоспіроз. Необхідно повторити аналіз через 5-7 днів. Буде наростання титру антитіл.
Варіант 48. Черевний тиф.
Варіант 49. Бактеріоносій черевнотифозної палички.
Варіант 50. Гіпопротеїнемія, підвищення вмісту сечовини, креатиніну, АлАТ, АсАТ, гіперхолестеринемія, гіперкаліемія, гіпонатріемія, гіперкальціемія, гіперфосфатемія.
Варіант 51. Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, знижений рівень ЛПВЩ.
Варіант 52. Гіперліпідемія, гіпертригліцеридемія , гіперкаліемія
Варіант 53. Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, знижений рівень альфа-холестерину підвищена активність трансаміназ, КФК, ЛДГ, гіперкаліемія.
Варіант 54. Гіпохолестеринемія, знижений рівень альфа-холестерину, підвищений рівень міоглобіну.
Варіант 55. Гіпермагніемія, гіпокаліемія, гіпонатріемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, знижені ЛПВЩ, підвищені ЛПНЩ.
Варіант 56. Фільтраційна та реабсорбційна функції нирок не порушені.
Варіант 57. Фільтраційна та реабсорбційна функції нирок знижені.
Варіант 58. Клубочкова гіперфільтрація.
Варіант 59. Гіперглікемія, гіперхолестеринемія, збільшення АлАТ, АсАТ, альфа-амілази (цитолітичний синдром) характерні для гострого або загострення хронічного панкреатиту.
Варіант 60. Гіпопротеїнемія, гіпонатріємія, гіпохлоридемія, гіпокальціємія.
ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ до загального аналізу сечі
(Практична навичка 5)
Варіант 1. При дослідженні сечі виявлена уратурія.
Варіант 2. При дослідженні сечі виявлено підвищений вміст ртуті.
Варіант 3. При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі (за рахунок бактеріурії), мікропротеїнурія, лейкоцитурія, циліндрурія, оксалурія.
Варіант 4. При дослідженні сечі виявлена протеїнурія, мікрогематурія, патологічна циліндрурія.
Варіант 5. При дослідженні сечі виявлена значна протеїнурія, незначна лейкоцитурія, мікрогематурія, патологічна циліндрурія.
Варіант 6. При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, помірна протеїнурія, мікрогематурія, патологічна циліндрурія.
Варіант 7. При дослідженні сечі виявлена мікроеритроцитурія, циліндрурія, оксалурія.
Варіант 8. При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, мікропротеїнурія, циліндрурія, глюкозурія і позитивна реакція на ацетон.
Варіант 9. При дослідженні сечі виявлено підвищений вміст свинцю.
Варіант 10. При дослідженні сечі виявлена позитивна реакція на уробілін та жовчні пігменти.
Варіант 11. При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі, мікроротеїнурія, патологічні лейкоцитурія і циліндрурія, оксалурія.
Варіант 12. При дослідженні сечі виявлена мікропротеїнурія, макрогематурія.
Варіант 13. При дослідженні сечі виявлені мікропротеїнурія і глюкозурія, мікроеритроцитурія, патологічна циліндрурія.
Варіант 14. При дослідженні сечі виявлена мікропротеїнурія, циліндрурія.
Варіант 15. При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі, мікропротеїнурія, піурія, еритроцитурія, патологічна циліндрурія, бактеріурія.
Варіант 16. При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, помірна протеїнурія, мікрогематурія, патологічна циліндурія.
Варіант 17. При дослідженні сечі виявлені значна протеїнурія і патологічна циліндрурія.
Варіант 18. При дослідженні сечі виявлені значна протеїнурія і макрогематурія, патологічна циліндрурія.
Варіант 19. При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі та оксалурія, лейкоцитурія, еритроцитурія, циліндрурія.
Варіант 20. При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, помірна протеїнурія, еритроцитурія, патологічна циліндрурія, лейкоцитурія, глюкозурія, позитивна реакція на ацетон.
Варіант 21. Після 60-хвилинного ходіння при дослідженні сечі виявлено мікропротеїнурію.
Варіант 22. При дослідженні сечі виявлені масивна протеїнурія, мікрогематурія, циліндрурія.
Варіант 23. При дослідженні сечі виявлені помірна протеїнурія, мікрогематурія, циліндрурія.
Варіант 24. При дослідженні сечі виявлено макрогематурію, циліндрурію.
Варіант 25. При дослідженні сечі виявлені мікропротеїнурія, піурія, еритроцитурія, циліндрурія, бактеріурія.
Варіант 26. При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, помірна протеїнурія, мікрогематурія, патологічна циліндрурія.
Варіант 27. При дослідженні сечі виявлені мікропротеїнурія, глюкозурія, позитивна реакція на ацетон, еритроцитурія, лейкоцитурія, циліндрурія.
Варіант 28. Після 30-хвилинного перебування пацієнта у вертикальному положенні при дослідженні сечі виявлена мікропротеїнурія.
Варіант 29. При дослідженні сечі виявлені масивна протеїнурія, мікрогематурія, циліндрурія.
Варіант 30. При дослідженні сечі виявлені помірна протеїнурія і патологічна циліндрурія.
Варіант 31. При дослідженні сечі виявлено дуже виражену гіпостенурію.
Варіант 32. При дослідженні сечі виявлені мікропротеїнурія, лейкоцитурія, мікрогематурія і патологічна циліндрурія.
Варіант 33. При проведенні проби за Зимницьким виявлені ніктурія та гіпостенурія.
Варіант 34. При проведенні проби за Зимницьким виявлені ніктурія та ізогіпостенурія.
Варіант 35. При посіві сечі висіяно кишечну паличку у патологічному титрі.
Варіант 36. При посіві сечі висіяно ентерокок у патологічному титрі.
Варіант 37. При посіві сечі висіяні епідермальний стафілокок (у нормальному титрі) і кишечну паличку (у патологічному титрі).
Варіант 38. При дослідженні сечі за методом Нечипоренка виявлена патологічна лейкоцитурія.
Варіант 39. При дослідженні сечі за методом Нечипоренка виявлена піурія, еритроцитурія.
Варіант 40. При дослідженні сечі за методом Нечипоренка виявлена гематурія.
Варіант 41. При дослідженні сечі за методом Нечипоренка виявлені гематурія і патологічна лейкоцитурія.
Варіант 42. При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі, мікропротеїнурія, лейкоцитурія, еритроцитурія, бактеріурія, оксалурія.
Варіант 43. При дослідженні сечі виявлена помірна протеїнурія, мікрогематурія, патологічна циліндрурія.
Варіант 44. При дослідженні сечі виявлена масивна протеїнурія, лейкоцитурія, мікрогематурія, патологічна циліндрурія.
Варіант 45. При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, помірна протеїнурія, мікрогематурія, патологічна циліндрурія.
Варіант 46. При дослідженні сечі виявлена незначні лейкоцитурія та еритроцитурія, циліндрурія, оксалурія.
Варіант 47. При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, мікропротеїнурія, циліндрурія, глюкозурія і позитивна реакція на ацетон.
Варіант 48. При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі, мікропротеїнурія, патологічні лейкоцитурія і циліндрурія, еритроцитурія.
Варіант 49. При дослідженні сечі виявлені мікропротеїнурія і глюкозурія, еритроцитурія, циліндрурія.
Варіант 50. При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі, мікропротеїнурія, піурія, еритроцитурія, патологічна циліндрурія, бактеріурія.
Варіант 51. При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, помірна протеїнурія, мікрогематурія, патологічна циліндрурія.
Варіант 52. При дослідженні сечі виявлені значна протеїнурія і патологічна циліндрурія.
Варіант 53. При дослідженні сечі виявлені значна протеїнурія і макрогематурія, патологічна циліндрурія.
Варіант 54. При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі та оксалурія, еритроцитурія.
Варіант 55. При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, помірна протеїнурія, глюкозурія, позитивна реакція на ацетон, незначні лейкоцитурія, еритроцитурія, циліндрурія.
Варіант 56. Після 60-хвилинного ходіння при дослідженні сечі виявлено мікропротеїнурію.
Варіант 57. При дослідженні сечі виявлені масивна протеїнурія, мікрогематурія, циліндрурія.
Варіант 58. При дослідженні сечі виявлені помірна протеїнурія, мікрогематурія, циліндрурія.
Варіант 59. При проведенні проби за Зимницьким виявлені ніктурія та ізогіпостенурія.
Варіант 60. При проведенні проби за Зимницьким виявлені ніктурія та ізогіпостенурія.
правильні ВІДПОВІДІ ДО результатів дослідження шлункової секреції, дуоденального вмісту, випорожнень
(Практична навичка 6)
Варіант 1. Нормальна копрограма.
Варіант 2. Копрограма характерна для гнильної диспепсії (темно-коричневий колір, лужна реакція калу, велика кількість м’язових волокон, перетравленої клітковини, епітелію, лейкоцитів, слизу, крові), яка буває при колітах (неспецифічному виразковому коліті).
Варіант 3. Копрограма характерна для хронічного панкреатиту із зовнішньосекреторною недостатністю.
Варіант 4. Копрограма характерна для бродильної диспепсії (кисла реакція калу, світло-жовтий колір, багато жирних кислот, мил, перетравленої клітковини, крохмалю і йодофільної флори), яка буває при ентеритах.
Варіант 5. Копрограма характерна для захворювань печінки, котрі супроводжуються зниженням виділення жовчі (що призводить до знебарвлення калу і порушення перетравлення жиру), наприклад, хронічного гепатиту або цирозу печінки.
Варіант 6. Копрограма характерна для хронічного гастриту зі зниженою секреторною і кислотоутворювальною функціями (багато неперетравлених м’язових волокон, сполучної тканини, клітковини).
Варіант 7. Вигляд “малинового желе” з наявністю гною, слизу, великої кількості лейкоцитів, еритроцитів і значної кількості епітелію вказують на ураження товстої кишки.
Варіант 8. Ахолічний колір калу, реакція на стеркобілін від’ємна, велика кількість жирних кислот. Можна думати про підпечінкову механічну жовтяницю або внутрішньопечінковий холестаз.
Варіант 9. Такі зміни характерні для холери.
Варіант 10. Ентеробіоз.
Варіант 11. Нормальний аналіз випорожнень.
Варіант 12. Аскаридоз.
Варіант 13. Трихоцефальоз.
Варіант 14. Амебіаз.
Варіант 15. Теніаринхоз.
Варіант 16. Наявність великої кількості перетравленої клітковини, крохмалю, а також м’язових волокон, жирних кислот, нейтральних жирів, йодофільної флори свідчать про прискорену евакуацію вмісту тонкої кишки, а наявність слизу і лейкоцитів, циліндричного епітелію – про запальні зміни. Ентерит.
Варіант 17. Наявність слизу, прожилків крові, крохмалю, великої кількості лейкоцитів і їх скупчення на слизу, незмінені у великій кількості еритроцити свідчать про наявність коліту з проносом (можливо, дизентерія).
Варіант 18. Теніоз.
Варіант 19. Стронгілоїдоз.
Варіант 20. Якщо відсутні клінічні симптоми, то можна думати за бактеріоносійство Salmonella paratyphi A.
Варіант 21. Якщо відсутні клінічні симптоми, можна думати за бактеріоносійство Salmonella typhi.
Варіант 22. Зміни у всіх порціях жовчі. Характерно для холециститу і холангіту.
Варіант 23. Зміни у порції С. Характерно для холангіту.
Варіант 24. Зміни у порції В. Характерно для хронічного холеститу.
Варіант 25. Дуоденальний вміст характерний для обтурації жовчної протоки (камінь, пухлина) або відсутності жовчного міхура (холецистектомія).
Варіант 26. Норма
Варіант 27. Норма.
Варіант 28. Норма.
Варіант 29. Норма.
Варіант 30. Гіпотонія сфінктера Одді і жовчного міхура або гіпертонус сфінктера Люткенса (гіпотонічна дискінезія жовчних шляхів).
Варіант 31. Гіпотонія сфінктера Одді і жовчного міхура або гіпертонус сфінктера Люткенса (гіпотонічна дискінезія жовчних шляхів).
Варіант 32. Гіпертонус сфінктера Одді або механічна перешкода відтоку жовчі (стеноз d. choledochus) – ІІ фаза; гіпертонус жовчного міхура (ІV фаза), гіпертонус сфінктера Люткенса (ІІІ фаза).
Варіант 33. Гіпертонус сфінктера Одді або механічна перешкода відтоку жовчі (стеноз d. choledochus) – ІІ фаза; гіпертонус жовчного міхура (ІV фаза), гіпертонус сфінктера Люткенса (ІІІ фаза).
Варіант 34. Шлункова секреція підвищена, що характерно для виразкової хвороби 12-палої кишки, хронічного гастриту В.
Варіант 35. Шлункова секреція підвищена, що характерно для виразкової хвороби 12-палої кишки, хронічного гастриту В.
Варіант 36. Шлункова секреція підвищена, що характерно для виразкової хвороби 12-палої кишки, хронічного гастриту В.
Варіант 37. Ахілія – характерна для раку шлунка, хронічного гастриту А, анемії Аддісона-Бірмера.
Варіант 38. Ахілія – характерна для раку шлунка, хронічного гастриту А, анемії Аддісона-Бірмера.
Варіант 39. Ахілія – характерна для раку шлунка, хронічного гастриту А, анемії Аддісона-Бірмера.
Варіант 40. Шлункова секреція знижена, що характерно для хронічного гастриту А або раку шлунка, може бути також при цирозі печінки, гіпотиреозі, анемії Аддісона-Бірмера, цукровому діабеті, виразковій хворобі шлунка.
Варіант 41. Шлункова секреція знижена, що характерно для хронічного гастриту А або раку шлунка, може бути також при цирозі печінки, гіпотиреозі, анемії Аддісона-Бірмера, цукровому діабеті, виразковій хворобі шлунка.
Варіант 42. Шлункова секреція знижена, що характерно для хронічного гастриту А або раку шлунка, може бути також при цирозі печінки, гіпотиреозі, анемії Аддісона-Бірмера, цукровому діабеті, виразковій хворобі шлунка.
Варіант 43. Норма.
Варіант 44. Норма.
Варіант 45. Норма.
Варіант 46. Нормоацидність тотальна.
Варіант 47. Нормоацидність селективна.
Варіант 48. Нормоацидність субтотальна.
Варіант 49. Нормоацидність субтотальна.
Варіант 50. Гіперацидність виражена мінімальна.
Варіант 51. Гіперацидність помірна мінімальна.
Варіант 52. Гіперацидність помірна абсолютна.
Варіант 53. Гіпоацидність помірна селективна.
Варіант 54. Гіпоацидність помірна мінімальна.
Варіант 55. Гіпоацидність виражена тотальна.
Варіант 56. Нормальна копрограма.
Варіант 57. Копрограма характерна для гнильної диспепсії (темно-коричневий колір, лужна реакція калу, велика кількість м’язових волокон, перетравленої клітковини, епітелію, лейкоцитів, слизу, крові), яка буває при колітах (неспецифічному виразковому коліті).
Варіант 58. Копрограма характерна для хронічного панкреатиту із зовнішньосекреторною недостатністю.
Варіант 59. Копрограма характерна для бродильної диспепсії (кисла реакція калу, світло-жовтий колір, багато жирних кислот, мил, перетравленої клітковини, крохмалю і йодофільної флори), яка буває при ентеритах.
Варіант 60. Копрограма характерна для захворювань печінки, котрі супроводжуються зниженням виділення жовчі (що призводить до знебарвлення калу і порушення перетравлення жиру), наприклад, хронічного гепатиту або цирозу печінки.
ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ ДО результатів спірометрії, пікфлоуметрії, харкотиння, реакції Манту
(Практична навичка 7)
Варіант 1. Наявність еозинофілів у харкотинні вказує на алергічні прояви захворювання.
Варіант 2. Знайдені в харкотинні еритроцити свідчать про кровохаркання.
Варіант 3. Збільшення кількості еозинофілів, наявність спіралей Куршмана і кристалів Шарко-Лейдена характерні для бронхіальної астми.
Варіант 4. В аналізі харкотиння виявлені атипові клітини (злоякісне новоутворення легень).
Варіант 5. Легенева кровотеча.
Варіант 6. Жовте, густе, тягуче харкотиння з наявністю великої кількості лейкоцитів характерне для хронічної запальної патології бронхолегеневої системи.
Варіант 7. Специфічне ураження легень (туберкульоз).
Варіант 8. Специфічне ураження легень (туберкульоз).
Варіант 9. Збільшена кількість лейкоцитів до 20 у полі зору, неприємний запах харкотиння характері для хронічного запального процесу бронхів, а кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана вказують на бронхіальну астму.
Варіант 10. У харкотинні виявлені еозинофіли, спіралі Куршмана і атипові клітини – можливо, у пацієнта з бронхіальною астмою розвивається злоякісне новоутворення легень.
Варіант 11. Сіро-жовте, густе харкотиння і виявлені МБТ вказують на туберкульозний процес.
Варіант 12. Сіро-зелене, густе, гнійне, з різким запахом і лейкоцитами харкотиння спостерігається у хворих на бронхоектатичну хворобу, абсцес легень.
Варіант 13. Гнійний запах, збільшена кількість лейкоцитів, сіро-зелений колір харкотиння характерні для нагнійних процесів у легенях.
Варіант 14. Неприємний запах харкотиння, жовтий колір, збільшена кількість лейкоцитів спостерігається при хронічних бронхітах у фазі загострення.
Варіант 15. Реакція Манту негативна.
Варіант 16. Реакція Манту cумнівна.
Варіант 17. Реакція Манту позитивна.
Варіант 18. Реакція Манту позитивна.
Варіант 19. Реакція Манту гіперергічна.
Варіант 20. Реакція Манту гіперергічна.
Варіант 21. Реакція Манту гіперергічна.
Варіант 22. Вентиляційні порушення за змішаним типом.
Варіант 23. Вентиляційних порушень не виявлено.
Варіант 24. Вентиляційні порушення за рестриктивним типом.
Варіант 25. Вентиляційні порушення за рестриктивним типом.
Варіант 26. Вентиляційні порушення за рестриктивним типом.
Варіант 27. Вентиляційні порушення за рестриктивним типом.
Варіант 28. Вентиляційні порушення за рестриктивним типом.
Варіант 29. Вентиляційних порушень не виявлено.
Варіант 30. Вентиляційні порушення за рестриктивним типом.
Варіант 31. Вентиляційні порушення за рестриктивним типом.
Варіант 32. Наявність еозинофілів у харкотинні вказує на алергічні прояви захворювання.
Варіант 33. Знайдені в харкотинні еритроцити свідчать про кровохаркання.
Варіант 34. Збільшення кількості еозинофілів, наявність спіралей Куршмана і кристалів Шарко-Лейдена характерні для бронхіальної астми.
Варіант 35. В аналізі харкотиння виявлені атипові клітини (злоякісне новоутворення легень).
Варіант 36. Легенева кровотеча.
Варіант 37. Жовте, густе, тягуче харкотиння з наявністю великої кількості лейкоцитів характерне для хронічної запальної патології бронхолегеневої системи.
Варіант 38. Специфічне ураження легень (туберкульоз).
Варіант 39. Жовто-зелений колір харкотиння і збільшена кількість лейкоцитів характерні для гнійних процесів легень.
Варіант 40. Специфічне ураження легень (туберкульоз).
Варіант 41. Наявність у харкотинні кристалів Шарко-Лейдена і спіралей Куршмана вказують на бронхіальну астму.
Варіант 42. В аналізі визначається велика кількість еозинофілів (характерно для алергічних станів). Кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана виявляються при бронхіальній астмі.
Варіант 43. Виявлені атипові клітини (злоякісне новоутворення легень).
Варіант 44. Сіре, в’язке, без запаху харкотиння характерне для хронічного бронхіту у фазі ремісії.
Варіант 45. Специфічне ураження легень (туберкульоз).
Варіант 46. Збільшена кількість лейкоцитів до 20 у полі зору, неприємний запах харкотиння характері для хронічного запального процесу бронхів, а кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана вказують на бронхіальну астму.
Варіант 47. Реакція Манту позитивна.
Варіант 48. Реакція Манту позитивна.
Варіант 49. Реакція Манту сумнівна.
Варіант 50. Реакція Манту гіперергічна.
Варіант 51. Реакція Манту гіперергічна.
Варіант 52. Реакція Манту гіперергічна.
Варіант 53. Вентиляційні порушення за рестриктивним типом.
Варіант 54. Вентиляційних порушень не виявлено.
Варіант 55. Вентиляційні порушення за змішаним типом.
Варіант 56. Вентиляційні порушення за рестриктивним типом.
Варіант 57. Вентиляційні порушення за змішаним типом.
Варіант 58. Вентиляційні порушення за рестриктивним типом.
Варіант 59. Вентиляційні порушення за обструктивним типом.
Варіант 60. Вентиляційні порушення за змішаним типом.
ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ ДО РЕНТГЕНОГРАМ
(Практична навичка 8)
Варіант 1. На лівобічній ретроградній пієлограмі визначається розширення миски, ниркові сосочки не контуруються. Висновок: лівобічна пієлоектазія.
Варіант 2. На екскреторній урограмі нирки розміщені в типовому місці, контраст заповнив обидві чашечко-мискові системи, ниркові миски не розширені, чашечки добре контуруються. Сечоводи не змінені. Висновок: нормальна екскреторна урограма.
Варіант 3. На оглядовій рентгенограмі нирки розміщені в типовому місці. В проекції обох нирок визначаються щільні структури (кальцинати). Висновок: двобічний кальциноз нирок.
Варіант 4. На екскреторній урограмі нижній полюс правої нирки визначається на рівні гребеня клубової кістки, права ниркова миска – на рівні верхнього краю IV поперекового хребця. Права ниркова миска дещо розширена, чашечки чітко не контуруються, перегин правого сечоводу. Ліва нирка розміщена в типовому місці, без змін. Висновок: правобічний нефроптоз ІІІ ступеня, правобічний пієлонефрит.
Варіант 5. На комп’ютерній томограмі на рівні ниркових структур визначається збільшена в розмірах з нерівними краями і неоднорідної структури ліва нирка. Висновок: пухлина лівої нирки.
Варіант 6. На комп’ютерній томограмі на рівні ниркових структур визначається збільшення обох нирок, структури нирок представлені кістоподібними утвореннями. Висновок: полікістоз нирок.
Варіант 7. На рентгенограмі черепа в прямій проекції визначаються множинні поліморфні вогнища остеолізу з чіткими контурами (симптом пробійника). Висновок: мієломна хвороба.
Варіант 8. На рентгенограмі кісток правого плечового суглобу спостерігаються множинні, чітко окреслені вогнища остеолізу, ключиці, плечової кістки. Висновок: мієломна хвороба.
Варіант 9. На рентгенограмі органів грудної клітки легенева тканина звичайної пневматизації. Корені тяжисті. Синуси вільні. Серце аортальної конфігурації, розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшеного лівого шлуночка, верхівка серця заокруглена, талія підкреслена. Дуга аорти видовжена, висхідний відділ аорти розширений. Висновок: аортальна вада серця.
Варіант 10. На рентгенограмі органів грудної клітки зліва в нижній долі легені визначається зниження пневматизації легеневої тканини за рахунок інфільтративних змін. Корені гомогенізовані, застійні. Реберно-діафрагмальні синуси вільні. Серце мітральної конфігурації, розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшених усіх камер, талія згладжена за рахунок вибухання дуг conus pulmonalis та вушка лівого передсердя, дуга лівого шлуночка видовжена. Правий атріовазальний кут зміщений доверху збільшеними правими камерами. Висновок: мітральна вада серця.
Варіант 11. На рентгенограмі органів грудної клітки легенева тканина звичайної пневматизації. Корені тяжисті за рахунок судинного компоненту, в правому – петрифікати. Реберно-діафрагмальні синуси вільні. Серце розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшених усіх камер, дуги згладжені, талія згладжена за рахунок дуг conus pulmonalis та вушка лівого передсердя. Тінь збільшеного лівого передсердя виходить на правий контур серця. Правий атріовазальний кут зміщений доверху збільшеними правими камерами. Кардіо-пульмональний індекс = 70 % (в нормі – 50 %). Камери серця дилатовані. Висновок: дилатаційна кардіоміопатія.
Варіант 12. На рентгенограмі органів грудної клітки легенева тканина звичайної пневматизації. Корені тяжисті за рахунок судинного компоненту. Синуси вільні. Серце мітральної конфігурації, розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшених усіх камер, талія згладжена за рахунок дуг conus pulmonalis та вушка лівого передсердя. Правий атріовазальний кут зміщений збільшеними правими камерами доверху. Серцево-легеневий коефіцієнт = 64 % (в нормі – 50 %). Висновок: мітральна вада серця з перевагою недостатності.
Варіант 13. На рентгенограмі правого кульшового суглобу визначається різке зниження висоти міжсуглобової щілини – анкілоз, порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу в головці стегнової кістки та в прилеглій ділянці суглобової поверхні тазової кістки. Висновок: правобічний коксартроз, IV ст.
Варіант 14. На рентгенограмі китиць визначається деформація кісток зап’ястя, відсутність міжсуглобових щілин в кістках зап’ястя, в зап’ястно-п’ясних суглобах, деформація головок п’ясних кісток, нерівність їх суглобових поверхонь, зниження висоти міжсуглобових щілин в променево-зап’ясних суглобах та міжфалангових суглобах, підвивихи в проксимальних та дистальних міжфалангових суглобах, остеопороз та кістоподібні просвітлення в усіх кістках китиць та в дистальних епіфізах кісток передпліччя. Висновок: ревматоїдний артрит суглобів китиць, IV ст.
Варіант 15. На рентгенограмі стоп у прямій проекції визначається зниження висоти міжсуглобових щілин в плюсне-фалангових суглобах, сплющення головки ІІ плюсневої кістки правої стопи, склероз замикаючих пластинок, крайові загострення суглобових поверхонь головок перших плюсневих кісток, зниження висоти міжсуглобової щілини в міжфаланговому суглобі І-го пальця лівої стопи, крайові деструктивні зміни в головці І-ї плюсневої кістки правої стопи, остеопороз в кістках фаланг пальців в плюсневих кістках. Висновок: подагричний артрит суглобів стоп ІІ ст.
Варіант 16. На рентгенограмі стоп визначається різке зниження висоти міжсуглобових щілин в плюсне-фалангових суглобах, нерівність суглобових поверхонь головок І-V-х плюсневих кісток правої стопи та ІІ-V-х плюсневих кісток лівої стопи, підвивих в І-му плюснефаланговому суглобі правої стопи, остеопороз та кістоподібні просвітлення в плюсневих кістках та в фалангах пальців. Висновок: ревматоїдний артрит стоп ІІІ ст.
Варіант 17. На рентгенограмі китиць визначається зниження висоти міжсуглобових щілин в дистальних міжфалангових суглобах, крайові остеофіти суглобових поверхонь фаланг пальців, склероз замикаючих пластинок, порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу та кістоподібних просвітлень в фалангах пальців, в п’ястних кістках та в кістках зап’ястя. Висновок: остеоартроз суглобів китиць ІІ ст.
Варіант 18. На рентгенограмі китиць визначається зниження висоти міжсуглобових щілин кісток зап’ястя правої китиці, також зниження висоти міжсуглобової щілини в IV-му п’ястнофаланговому суглобі правої китиці, нечіткість суглобових поверхонь їх, порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу в кістках зап’ястя, в п’ястних кістках, в фалангах пальців. Висновок: ревматоїдний артрит китиць ІІ ст.
Варіант 19. На рентгенограмі правого колінного суглобу визначається зниження висоти міжсуглобової щілини, склероз замикаючих пластинок, крайові остеофіти суглобових поверхонь епіфізів великогомілкової та стегнової кісток, часткове звапнення хрестоподібних зв’язок, порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу та кістоподібних просвітлень. Висновок: остеоартроз колінних суглобів ІІ ст.
Варіант 20. На рентгенограмі крижово-здухвинних зчленувань міжсуглобові щілини не диференціюються через їх анкілоз. Висновок: анкілозуючий спондилоартрит.
Варіант 21. На рентгенограмі китиць визначається остеопороз та поодинокі кістоподібні просвітлення в головках п’ястних кісток, зниження висоти міжсуглобової щілини в ІІІ-му п’ястнофаланговому суглобі правої китиці, остеопороз в дистальних епіфізах променевих кісток та в кістках зап’ястя. Висновок: ревматоїдний артрит суглобів китиць І ст.
Варіант 22. На рентгенограмі органів грудної клітки в середніх та нижніх відділах легень визначається збагачення та деформація легеневого малюнку за рахунок судинного компоненту. Корені гомогенізовані, застійні, частково перекриті розширеною серцево-судинною тінню. Реберно-діафрагмальні синуси вільні. Серце мітральної конфігурації, розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшених усіх камер, талія згладжена за рахунок вибухання дуг conus pulmonalis та вушка лівого передсердя. Правий атріовазальний кут зміщений доверху збільшеним правим передсердям. Висновок: мітральна вада серця.
Варіант 23. М-ехокардіоскопія: порожнина лівого шлуночка нормальних розмірів. Мітральний клапан “П”-подібної форми, односпрямований рух стулок у діастолу. Стулки мітрального клапана потовщені, фіброзно змінені. Дилатована порожнина лівого передсердя до 4,65 см. Висновок: Ехо-ознаки мітрального стенозу.
Варіант 24 На рентгенограмі органів грудної клітки визначається множинна вогнищева інфільтрація обох легень поліморфними різної інтенсивності вогнищами, що у верхніх легеневих полях, особливо зліва, мають зливний характер. Корені погано диференціюються через описані вище зміни. Серце – в межах норми. Висновок: рентгенологічна картина на користь хронічного дисемінованого туберкульозу легень.
Варіант 25. На рентгенограмі органів грудної клітки в правій боковій проекції справа визначається затемнення овальної форми із нечітким верхнім контуром за рахунок наявності рідини по ходу міждольової щілини та інфільтрації легеневої тканини, ущільнення костальної плеври в базальній ділянці. Висновок: рентгенкартина міждольового плевриту та перисцисуриту.
Варіант 26. На рентгенограмі органів грудної клітки зліва від ІІІ ребра до діафрагми визначається рідина в плевральній порожнині з горизонтальним верхнім контуром після проведеної пульмонектомії (в ІІ міжребер’ї медіально є післяопераційний металічний шов). Тінь середостіння зміщена вліво, ліве склепіння діафрагми підняте на ІІ міжребер’я. Права легеня звичайної пневматизації зі збагаченим та деформованим легеневим малюнком за рахунок судинного компоненту та фіброзних змін. Висновок: лівобічний ексудативний плеврит.
Варіант 27. На томограмі правої легені визначається звуження та нечіткість контурів верхньодольового бронха, наявність у корені збільшених лімфовузлів, гіповентиляція верхньої долі правої легені. Висновок: центральний рак правої легені з субателектазом верхньої долі.
Варіант 28. На бронхограмі ліва легеня недорозвинена, множинні циліндричні та мішкоподібні бронхоектази, що розміщені, в основному, в язичкових сегментах. Висновок: рентгенкартина кістозної гіпоплазії лівої легені.
Варіант 29. На бронхограмі сегментарні бронхи верхніх доль легень циліндрично розширені, не контрастуються субсегментарні бронхи, не контрастуються дрібні бронхи і в інших сегментах легень, особливо справа. Висновок: можна думати про аплазію легень ІІІ ст. справа і ІІІ ст. – зліва.
Варіант 30. На рентгенограмі органів грудної клітки справа від ІІІ ребра до діафрагми визначається негомогенна інфільтрація легеневої тканини, більше виражена в медіальних відділах. Ліва легеня звичайної пневматизації. Серце в межах рентгеннорми. Висновок: правобічна середньо- та нижньодольова пневмонія.
Варіант 31. На рентгенограмі органів грудної клітки верхня доля правої легені зменшена в об’ємі, інтенсивно, але не гомогенно затемнена, в проекції середньої долі – інфільтративні зміни; зліва – в І міжребер’ї – фокус затемнення середньої інтенсивності із відносно чіткими контурами; великовогнищева тінь над ним більше середньої інтенсивності. Правий корінь безструктурний, лівий – фіброзно змінений. Серце – талія згладжена, помірно збільшений лівий шлуночок. Висновок: можна думати про ателектатичну пневмонію верхньої долі і середньодольову пневмонію правої легені. Метастази верхньої долі лівої легені.
Варіант 32. На рентгенограмі органів грудної клітки виражена інфільтрація по ходу проміжної та легеневої тканини (остання більше виражена справа в проекції S4, S9), сотоподібний характер легеневого малюнка, кістоподібні просвітлення різних розмірів на фоні інфільтрації. Лівий корінь не диференціюється, гомогенізований. Серце – збільшений лівий шлуночок. Висновок: рентгенкартина двобічної пневмонії, ймовірно, токсичного генезу.
Варіант 33. На рентгенограмі органів грудної клітки справа від ІV ребра до діафрагми визначається інтенсивне, відносно гомогенне, затемнення за рахунок інфільтрації легеневої тканини та наявності рідини в плевральній порожнині. Вище описаних змін та зліва в прикореневій ділянці – виражені застійні явища. Корені застійні, правий – частково перекривається вищеописаними змінами. Ліві синуси вільні. Правий контур серця не диференціюється, на лівому вибухає дуга стовбура легеневих артерій, помірно збільшене ліве передсердя та збільшений лівий шлуночок. Висновок: застійні явища в легенях, правобічна пневмонія, ускладнена випітним плевритом.
Варіант 34. На рентгенограмі органів грудної клітки на всьому протязі легень визначається нерівномірна інфільтрація легеневої тканини з множинними просвітленнями різної форми і величини. На її фоні в обох легенях відмічаються множинні кістоподібні порожнини різних розмірів, справа в середньому полі – велика, що має інфільтровану верхньо-латеральну стінку. В базальних ділянках визначається небагато рідини в плевральній порожнині. Корені фіброзно змінені, правий – інфільтрований, в синусах – небагато рідини. Висновок: абсцес верхньої долі правої легені, двобічна абсцедуюча септична пневмонія, ускладнена двобічним випітним плевритом.
Варіант 35. На рентгенограмі органів грудної клітки справа в проекції середньої долі – виражена негомогенна інфільтрація легеневої тканини. На решті протягу – легеневі поля звичайної пневматизації з дещо збагаченим легеневим малюнком у прикореневих ділянках та медіобазально зліва за рахунок судинного компоненту. Корені структурні з елементами фіброзу. Синуси вільні. Праве склепіння діафрагми дещо нерівне через плевро-діафрагмальні злуки. Серце – помірна гіпертрофія лівого шлуночка. Висновок: правобічна середньо-дольова крупозна пневмонія.
Варіант 36. На рентгенограмі органів грудної клітки справа від ІІ-го міжребер’я до діафрагми визначається негомогенне затемнення за рахунок наявності двох великих кістоподібних утворів з інфільтрованими стінками і з горизонтальним рівнем рідини та рідини в плевральній порожнині. Ліва легеня звичайної пневматизації з підсиленим легеневим малюнком у прикореневій та медіо-базальній ділянках за рахунок судинного компоненту. Правий корінь не диференціюється (через описані зміни), лівий – тяжистий, не виключено, збільшений лімфовузол в ньому. Серце – правий контур не диференціюється, лівий – в межах норми. Висновок: рентгенокартина нагноєних кіст середньої та нижньої доль правої легені, правобічний випітний плеврит.
Варіант 37. Рентгенографія стравоходу. Спостерігається різке обривання складок слизової стравоходу, дефект наповнення з нерівними поліциклічними контурами, ригідність стравоходу, його звуження, зазубреність (“з’їдженість”) контурів ураженої ділянки, потовщення стінки стравоходу в ділянці дефекту. Висновок: ендофітний рак стравоходу.
Варіант 38. Рентгенографія шлунка. Ураження пілоричного відділу шлунка, стінка інфільтрована, дефект наповнення з нерівними зазубреними контурами і виразковою поверхнею.
Варіант 39. Рентгенографія шлунка. По малій кривизні у нижній третині виявляється глибока і значних розмірів ніша із запальним валом, чіткими контурами. Контури стінок шлунка чіткі, цибулина дванадцятипалої кишки не деформована. Висновок: хронічна виразка малої кривизни шлунка у її нижній третині.
Варіант 40. Холецистографія. Визначається атонічний жовчний міхур, виповнений дрібними конкрементами. Висновок: жовчнокам’яна хвороба.
Варіант 41. Рентгенографія органів шлунково-кишкового тракту. Шлунок виповнився контрастом. По малій кривизні – дефект наповнення великих розмірів, з нечіткими контурами, стінка шлунка інфільтрована. Висновок: рак шлунка з локалізацією по малій кривизні.
Варіант 42. УЗД печінки: у печінці виявляються множинні порожнини, виповнені рідиною з не зовсім чіткими контурами. Висновок: полікістоз печінки.
Варіант 43. УЗД печінки і жовчного міхура: жовчний міхур деформований з перегинами змієподібної форми, видовжений; стінка його нормальної товщини, не інфільтрована. Висновок: дискінезія жовчних шляхів.
Варіант 44. Рентгенографія стравоходу. Стравохід розширений, контури чіткі, кардіальна ділянка різко звужена (симптом “хвоста редьки”). Висновок: ахалазія кардіального відділу стравоходу.
Варіант 45. На прицільній рентгенограмі турецького сідла поперечний розмір ямки турецького сідла дорівнює 16 мм, вертикальний розмір – 12 мм; спинка турецького сідла випрямлена. Визначається порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу.
Варіант 46. На екскреторній урограмі нирки розміщені в типовому місці, контраст заповнив обидві чашечко-мискові системи, ниркові миски не розширені, чашечки добре контуруються. Сечоводи не змінені. Висновок: нормальна екскреторна урограма.
Варіант 47. На оглядовій рентгенограмі нирки розміщені в типовому місці. В проекції обох нирок визначаються щільні структури (кальцинати). Висновок: двобічний кальциноз нирок.
Варіант 48. На екскреторній урограмі нижній полюс правої нирки визначається на рівні гребеня клубової кістки, права ниркова миска – на рівні верхнього краю IV поперекового хребця. Права ниркова миска дещо розширена, чашечки чітко не контуруються, перегин правого сечоводу. Ліва нирка розміщена в типовому місці, без змін. Висновок: правобічний нефроптоз ІІІ ступеня, правобічний пієлонефрит.
Варіант 49. На комп’ютерній томограмі на рівні ниркових структур визначається збільшена в розмірах з нерівними краями і неоднорідної структури ліва нирка. Висновок: пухлина лівої нирки.
Варіант 50. На рентгенограмі черепа в прямій проекції визначаються множинні поліморфні вогнища остеолізу з чіткими контурами (симптом пробійника). Висновок: мієломна хвороба.
Варіант 51. На рентгенограмі органів грудної клітки легенева тканина звичайної пневматизації. Корені тяжисті за рахунок судинного компоненту, в правому – петрифікати. Реберно-діафрагмальні синуси вільні. Серце розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшених усіх камер, дуги згладжені, талія згладжена за рахунок дуг conus pulmonalis та вушка лівого передсердя. Тінь збільшеного лівого передсердя виходить на правий контур серця. Правий атріовазальний кут зміщений доверху збільшеними правими камерами. Кардіо-пульмональний індекс = 70 % (в нормі – 50 %). Камери серця дилатовані. Висновок: дилатаційна кардіоміопатія.
Варіант 52. На рентгенограмі органів грудної клітки визначається множинна вогнищева інфі-льтрація обох легень поліморфними різної інтенсивності вогнищами, що у верхніх легеневих полях, особливо зліва, мають зливний характер. Корені погано диферен-ціюються через описані вище зміни. Серце – в межах норми. Висновок: рентгено-логічна картина на користь хронічного дисемінованого туберкульозу легень.
Варіант 53. На рентгенограмі органів грудної клітки зліва від ІІІ ребра до діафрагми визначається рідина в плевральній порожнині з горизонтальним верхнім контуром після проведеної пульмонектомії (в ІІ міжребер’ї медіально є післяопераційний металічний шов). Тінь середостіння зміщена вліво, ліве склепіння діафрагми підняте на ІІ міжребер’я. Права легеня звичайної пневматизації зі збагаченим та деформованим легеневим малюнком за рахунок судинного компоненту та фіброзних змін. Висновок: лівобічний ексудативний плеврит.
Варіант 54. На бронхограмі ліва легеня недорозвинена, множинні циліндричні та мішкоподібні бронхоектази, що розміщені, в основному, в язичкових сегментах. Висновок: рентгенкартина кістозної гіпоплазії лівої легені.
Варіант 55. На рентгенограмі органів грудної клітки справа від ІІІ ребра до діафрагми визначається негомогенна інфільтрація легеневої тканини, більше виражена в медіальних відділах. Ліва легеня звичайної пневматизації. Серце в межах рентгеннорми. Висновок: правобічна середньо- та нижньодольова пневмонія.
Варіант 56. Рентгенографія стравоходу. Спостерігається різке обривання складок слизової стравоходу, дефект наповнення з нерівними поліциклічними контурами, ригідність стравоходу, його звуження, зазубреність (“з’їдженість”) контурів ураженої ділянки, потовщення стінки стравоходу в ділянці дефекту. Висновок: ендофітний рак стравоходу.
Варіант 57. Рентгенографія шлунка. Ураження пілоричного відділу шлунка, стінка інфільтрована, дефект наповнення з нерівними зазубреними контурами і виразковою поверхнею.
Варіант 58. Рентгенографія шлунка. По малій кривизні у нижній третині виявляється глибока і значних розмірів ніша із запальним валом, чіткими контурами. Контури стінок шлунка чіткі, цибулина дванадцятипалої кишки не деформована. Висновок: хронічна виразка малої кривизни шлунка у її нижній третині.
Варіант 59. Рентгенографія органів шлунково-кишкового тракту. Шлунок виповнився контрастом. По малій кривизні – дефект наповнення великих розмірів, з нечіткими контурами, стінка шлунка інфільтрована. Висновок: рак шлунка з локалізацією по малій кривизні.
Варіант 60. Рентгенографія стравоходу. Стравохід розширений, контури чіткі, кардіальна ділянка різко звужена (симптом “хвоста редьки”). Висновок: ахалазія кардіального відділу стравоходу.
Задачі Анестезіологія
1. Хворий Ж., 45 років, підготовлений до планової-Ступінь ризику - З В (за Гологорським).
2. При проведенні маскового наркозу-Ларингоспазм (тотальний). Причина - подразнюючий вплив, напр., високих концентрацій інгаляційного анестетика, чи попадання шлункового вмісту на голосові зв'язки, чи опера¬ції на рефлексогенних зонах при поверхневому наркозі. Невід¬кладні дії: призупинити операцію, забезпечити інсуфляцію кис¬нем, ввести 0,5 мл 0,1 % р-ну атропіну сульфату внутрішньовенно, 7-10 мл 2% р-ну дитиліну внутрішньовенно; ларингоскопія, ін- тубація трахеї, ШВЛ, ситуаційна терапія.
3. Яку передопераційну підготовкуслід провести хворому С., 73 років-Промивання шлунка із залишенням постійного зонда, об¬стеження - гематокрит, електроліти крові, КОС, інфузійна те¬рапія до відновлення ОЦК (під контролем ЦВТ, діурезу, до нормалізації гематокриту).
4. Під час проведення внутрішньовенного наркозу у хворого дихання стало - Регургітація. Перевести хворого у положення Тренделенбур- га, ввести у рот клинок ларингоскопа та під контролем прямої ла¬рингоскопії звільнити горло від шлункового вмісту; ситуаційні дії.
5. При проведенні інтубації трахеї анестезіолог спостеріг - Регургітація з аспірацією шлункового вмісту в дихальні шляхи. Причина: зростання внутрішньошлункового тиску при наявності його вмісту. Перебіг аспіраційного пневмоніту: брон- хіолоспазм, «тимчасове благополуччя», набряк легень, синдром «шокової легені», бактеріальна пневмонія. Невідкладні заходи: інтубація трахеї, введення р-нів бронхолітиків, глюкокортикої- дів внутрішньовенно та у трахеобронхіальне дерево, санаційна бронхоскопія чи трахеобронхіальний лаваж, тривала ШВЛ (6- 12 год) з позитивним тиском в кінці видиху, інфузійна терапія в режимі гемодилюції, антибіотикотерапія.
6. Анестезіолог заінтубував хврого та підєнав інтубаційну - Інтубаційна трубка введена у стравохід; необхідно негай¬но переінтубувати хворого.
До розділу 2.
1 Студент В. Став свідком такого випадку : електромонтер - Стан клінічної смерті. Серцево-легенево-мозкова реанімація (1 стадія), розпочати з прекордіального удару).
2 Медична сестра виявилась свідком такой картини: потерпілий, приблизно 40 років - Стан клінічної смерті. Очистити ротову порожнину; закинути голову назад; проводити ШВЛ «рот до рота» та закритий масаж серця до прибуття спеціалізованої бригади.
3 Прогулюючись берегом Тернопільського озера - Витягнути дитину із води; очистити порожнину рота пальцем, огорнутим шматком тканини; проводити ШВЛ «рот до рота» та закритий масаж серця до тих пір, поки не прибуде машина "швидкої допомоги".
4 Молоду дівчину рятувальна бригада витягнула з води - 1) При перевертанні потерпілого та натискуванні на живіт витрачається дорогоцінний час, при цьому шлунковий вміст затікатиме у порожнину рота, що може спричинити аспірацію; 2) реаніматор не очистив порожнину рота від вмісту; 3) щоб попередити западання язика, потрібно відхилити голову дозаду або вивести нижню щелепу, а не пришпилювати язик, що утруднить ШВЛ; 4) при проведенні ШВЛ дихальний об'єм повинен становити 800-1000 мл (а не об'єм максимального вдиху); 5) При вдуванні реаніматор забув закрити ніс потерпілому.
5 При наданні спеціалізованої допомоги хворому, який знаходився у стані клінічної смерті - 1) Хворому не проводили масаж серця; 2) не можна вводити р-ни натрію гідрокарбонату та кальцію хлориду внутрішньо- серцево (тим більше, що одночасне їх введення супроводжується випаданням осаду білого кольору - вапна; 3) при ізолінії на ЕКГ дефібриляцію не проводять; 4) перший розряд дефібрилятора проводять, починаючи з 3,5-4 тис. вольт; 5) повторні розряди повинні бути на 500 вольт вище попередніх.
До розділу З
1 Хворий К., 56 років, доставлений машиною швидкої допомоги у приймалне - Гостра дихальна недостатність II ст. Необхідно виявити причину патології (найімовірніше, це пневмонія). Оксигенотерапія, інфузійна дезінтоксикаційна терапія, антибіотики, моніторинг гемодинаміки та дихання.
2.Обчисліть ймовірні показники спірографії у здорового студента КК., 22 років (170 см 70 кг) - ЧД - 16/хв; МП - 70кгх2,22=177 мл; ДО - 144x3=432 мл; ХВЛ - 432x16=6912 мл; АВЛ - 6912- (144x16)=4612 мл.
3 Під час очищення носогорла хворому в нього виникло різьке затруднення вдиху « крик півня » - Д-з: частковий ларингоспазм. Оксигенотерапія, р-н атропі ну сульфату 0,1 % -0,5 мл в/в; р-н еуфіліну 2,4 % -10 мл в/в, р-н преднізолону 60 мг в/в.
4 Студент В. під час розмови з приятелем в кафе голосно сміявся -а) Здійснити прийом Геймліха; б) конікотомія; в) конікотомія та реанімаційні заходи (ШВЛ "рот до конікотомічної трубки", закритий масаж серця), виклик бригади спеціалізованої мед. допомоги.
5 Хворого Б. доставили в лікарню у вкрай тяжкому стані: непритомний - Підключення системи внутрішньовенних вливань, оксигенотерапія, пряма ларингоскопія, інтубація трахеї, ШВЛ, діагностика причини патології.
6 Хворому К. з бронхіальною астмою чергове відвідування лікаря - Оксигенотерапія, ШВЛ маскою, підключення системи внутрішньовенних вливань, введення р-ну атропіну сульфату (0,1% 0,5 мл), фторотановий наркоз, інтубація трахеї, санаційна бронхоскопія.
До розділу 4
1. У хворого О., 44 років, центральний венозний тиск - Дефіцит ОЦК, падіння тонусу артеріол. У першому випадку інфузійно-трансфузійна терапія, у другому - введення симпатоміметиків.
2. На практичному занятті студенти проводили дослідження ОЦК у п’яти здорових людей- а) 96 • 65 = 6240; б) 66 • 65 = 4290; в) 41 • 70 = 2870; д) 88 • 65 = 5720; є) 61 • 70 = 4270.
3. Після відходу поїзда від залізничного вокзалу співробітники залізниці - а) Накладання артеріального джгута (закрутки) з відміткою часу, введення аналгетика, налагодження системи для ін- фузій, венопункція та інфузійна терапія, б) перевірка ефектив¬ності гемостазу, введення 5% р-ну кетаміну (2 мл), 0,5% р-ну сибазону (2 мл) внутрішньом'язово, оксигенотерапія, інфузійна терапія (р-н рефортану) до стабілізації гемодинаміки, транспортування у стаціонар.
4. Хворого доставили в комбустіолгічне відділення у важкому стані - Площа опіку 22 - 25% (обличчя - 1/2 від 9%; передні поверхні рук - 1/2 від 18%; передня поверхня - 1/2 від 18%).
5. У хворої Я., 44 років, з масою тіла 78 кг, та -Індекс Альговера = 1,42; шок декомпенсований зворотний.
6. У хворого Ж., 54 років о 3-й годині ночі -Забезпечення венозного доступу, введення 1% р-ну морфіну гідрохлориду (внутрішньовенно), ЕКГ-діагностика, інфузія добутаміну на ізотонічному розчині натрію хлориду, інгаляція кисню через р-н піногасника (спирту), закисно-кисневий наркоз, транспортування у ПІТ.
7. Вас викликали до сусідки, якій стало погано - Підвищене положення верхньої частини тіла, венозні закрутки на верхні та нижні кінцівки, таблетки нітрогліцерину під язик, звільненння грудної клітки від стискуючого одягу, доступ свіжого повітря, вживання заспокійливих (драже, р-н валеріани).
8. В палаті інтенсивної терапії перебували хворі з: - а) 160 мм вод.ст.;б) ЗО мм вод.ст.; в) 70 мм вод.ст.; г) 0 мм вод.ст.
До розділу 5
1. Лікар Л., оглядаючи в приймальному відділенні хвору Ж., 52-х років - Гіперемія обличчя, м'якість очних яблук та гіперглікемія допомогли встановити діагноз: гіперглікемічна кетоацидотична кома. Додаткові обстеження: гематокрит, електроліти, КОС. Інтенсивна терапія: інфузійна терапія кристалоїдами, корекція рівня глікемії малими дозами простого інсуліну, введення поляризуючих розчинів, корекція метаболічного ацидозу.
2. Виберіть симптоми, характерні для : (а. гіпер-, б. гіпо) - а) 1, 3, 5, 6, 8, 11, 13; 15; 16; 19; 21; 23. б) 2; 4; 7; 9; 10; 12; 14; 17; 20; 22; 24.
3 Які лікарські середники протипоказані для введення хворим з гіперосмоляр. - г; д; є; - підвищують осмолярність плазми; и - контрінсулярний гормон.
4 Перед вами на вулиці раптом без видимих причин впала - Напад епілепсії. Забрати людину з проїжджої частини вулиці, повернути на бік, слідкувати, щоб під час нападу вона не травмувалась; оцінити, чи не прикушений язик. У разі прикушування - вставити між корінними зубами верхньої та нижньої щелепи дерев'яну паличку. Викликати бригаду "швидкої допомоги".
5 Хворий Ю., 50 років, підібраний каретою - Закрита черепно-мозкова травма. Глибока церебральна кома тяжкого ступеня. Алкогольне сп'яніння. Комп'ютерна томографія черепа, консультація нейрохірурга, негайне оперативне втручання.
До розділу 6
1 Які лікарські середники неможна призначати хворому з другою стадією гострої ниркової недост. - а); г); д); з); и);
2 У хворого на 5-й день відсутності діурезу виявлено:- Хворому показана негайна гемодіалізна терапія (показни¬ки калію, сечовини та ЦВТ вищі від критично допустимих).
3 Через тиждень після відновлення діурезу у хворого з нирковою недост. - а) надмірною втратою води та калію, б) необхідно відкоре- гувати гіпогідратацію гіпотонічними розчинами до нормалізації натрію плазми, вводити поляризуючі розчини.
До розділу 7
1 Що характерно для: А) екзогенної та Б) ендогенної печінкої коми- А- а); в); г); д); ж). Б- а); е); є).
2 Хворому з гострою печінковою недостатністю призначили - а, г, д, ж.
До розділу 8
1. Хворий М., 19 років, доставлений у стаціонар попутним транспортом - Гостра дихальна та серцево-судинна недостатність. Інтуба- ція трахеї, ШВЛ, інфузійна терапія до нормалізації параметрів гемодинаміки.
2. Хворий Ж., 19 років, доставлений МШД з квартири - Отруєння наркотичними середниками (передозування). Інтубація трахеї, ШВЛ, введення антидоту до наркотичних аналгетиків (р-ну налорфіну), інфузійна терапія до відновлення параметрів гемодинаміки, форсований діурез.
3. Хвора К., 23, доставлена у стаціонар з діагнозом : отруєння грибами - Отруєння грибами, важкого ступеня, гепатонефротоксич- на стадія.
4. Хвора С., 18 років доставлена в токсикологічне відділення в делірійному стану - Отруєння атропіновмісними речовинами. Промивання шлун¬ка, введення антидоту (0,05 % р-ну прозерину по 1 мл під кон¬тролем розмірів зіниць та ЧСС, детоксикаційна терапія, консу¬льтація лікарем-психіатром.
5. Хвори й С., середньго віку, знайдений на кухні комунальної квартири - Отруєння фосфорорганічними речовинами важкого ступе¬ня. Екзотоксичний шок. Промивання шлунка, введення антидо¬ту (0,1 % р-ну атропіну сульфату - до проявів атропінізації), оксигенотерапія, інфузійна терапія до стабілізації гемодинамі¬ки, транспортування у ПІТ токсикологічного відділення.
6. Сім’я М. святкувала Новий рік біля каміна- Отруєння чадним газом важкого ступеня, екзотоксична кома. Оксигенотерапія (100 % кисню), інфузійна дезінтоксика- ційна терапія, введення антигіпоксантів (оксибутирату натрію), вітамінів, транспортування в ПІТ. Гіпербарична оксигенація, краніоцеребральна гіпотермія, введення цитохрому С, пірацета- му, ситуаційна терапія.
7. Вкажіть, при яких отруєннях застосовують такі антидоти - а) - фосфорорганічними речовинами; б) - солями важких металів; в) - наркотичними середниками; г) - солями важких металів; д) - метиловим алкоголем; е) - фосфорорганічними речовинами; є) - блідою поганкою.
До розділу 9
1 .Розрахуйте об’єм води в організмі та її розподіл по секторах - 88 • 0,6 = 52,8 л (загальний об'єм води); 88 • 0,4 = 35,2 л(об'єм внутрішньоклітинної води); 88 • 0,15 = 13,2 л (об' єм води інтерстиціального сектора); 88 • 0,005 = 4,4 л (об'єм води що циркулює в судинному руслі).
2 Визначте особливості порушень гомеостазу у хворого К., 23 років - Гіпертонічна гіпогідратація (втрата води з усіх секторів організму).
3 У хворої Л. (54 років, маса тіла 76 кг), натрій плазми - (140 - 128) • 0,2 • 76 = 182 ммоль.; 182 : 154 = 1,18 л (0,9% р-ну натрію хлориду); 182 : 1 = 182 мл (7,5 % р_Ну калію хлориду).
4 Ухворої М.( 60 років, маса тіла 60 кг) -Ізотонічна гіпогідратація. Корекцію необхідно проводити ізотонічним розчином натрію хлориду із розрахунку:
(0,55 - 0,4) : 0,4 • 0,2 • 60 = 1,8 л.
5 Скільки потрібно перелити хворому Б. (42 роки, маса тіла 80 кг) -(4,5 - 2,6) • 0,6 • 80 = 91,2 ммоль; 91,2 -7,5 : 4 = 171 Мл.
6 У хворого О. (33 років, 67 кг), з діагнозом виразкова хвороба шлунка - Гіпокаліємічний, гіпохлоремічний алкалоз в стадії субком- пенсації.
7 Хворий С. (50 років, 75 кг), доставлений з вулиці в приймальне відділення у термін стані - Змішаний ацидоз (респіраторний та метаболічний) в стадії декомпенсації. Необхідна негайна штучна вентиляція легень; пі¬сля корекції респіраторних порушень слід оцінити метаболічні розлади та вирішити питання про їх корекцію.
8. У хворого Н., з гострою нирковою недостатністю - Субкомпенсований метаболічний ацидоз; помірна гіперка- ліємія, гіпонатріємія та гіпокальціємія.
До розділу 10
1. Під час проведення операції під інтубаційним наркозом виникла потреба у переливанні хворому донорської крові - Ймовірно, у хворого мало місце переливання несумісної крові за системою АВО. Для підтвердження діагнозу необхідНо взяти декілька мілілітрів крові хворого та її відцентрифугувати. Забарвлення плазми над осадом у червоний колір свідчить пр0 внутрішньосудинний гемоліз. Необхідно проводити ГЄМОДИЛЮцію та олужнюючий форсований діурез.
2.Хворому О., 70 кг, з гострою шлунково- кишковою кровотечею, черговий лікар вирішив перелити кров: 1) а) при таких гемоконцентраційних показниках хворий не потребував гемотрансфузійної терапії; б) еритроцитна маса низької температури (не підігріта); в) лікар не визначив груПи крові з флакона; г) не проведено проби на індивідуальну суміс¬ність; д) невірно проведена проба на резус сумісність; е) це проведена біологічна проба.
2) У хворого виник гемотрансфузійний шок, ймовірно, внаслідок переливання несумісної крові.
До розділу 11
1. Після переведення хворого Ж. із операційної (операція з приводу виразкової хвороби шлунка) у нього різко сповільнилось - Післянаркозна депресія дихального центру з порушенням функції зовнішнього дихання центрального генезу. Необхідно: вивести нижню щелепу, включити апарат ШВЛ, розпочати ШВЛ маскою, сповістити лікаря-анестезіолога.
2. В приймальне відділення привезли хвору дитину, 7 місяців -Ревізія голосової щілини з допомогою ларингоскопа, відсмоктування харкотиння, оксигенотерапія; після стабілізації стану перевести дитину в ПІТ.
3.У тримісячної дитини, в якої за останні дні відмічались проноси - Ліквідація гіпертермії фізичними та медикаментозними засобами, інфузійна терапія до ліквідації гіпогідратації, антибіоти- котерапія.
4.Хворий К., 35 років, 70 кг, доставлений машиною - Проривна виразка шлунка, перитоніт, токсична стадія. Порушення гомеостазу: субкомпенсований метаболічний ацидоз, частково компенсований респіраторним алкалозом. Протягом двох годин хворому необхідно перелити 2,5 - 3 л кристало¬їдів під контролем ЦВТ та показника гематокриту, повторне дослідження КОС. Оксигенотерапія, знеболювання.
5.У хворого з гострою кишковою непрохідністю отримано -Гіпертонічна гіпогідратація, гіпокаліємічний гіпохлореміч- ний метаболічний алкалоз в стадії субкомпенсації.
6. Юнак Я., 17 років, 15 днів тому в лісі проколов сучком ногу - Правець, генералізована форма, середнього ступеня тяжкості. Негайна госпіталізація в ПІТ.
7. В приймальне відділення пологового будинку доставлена вагітна Н., 22 років, з терміном вагітності 32 тижні - Токсикоз 2-ї половини вагітності (гестоз). Корекція гі¬пертензії, гіпоальбумінемії, гіпергідратації; підготовка хворої до операції кесаревого розтину.
8.У породіллі Ж., 32 років, під час пологів спостерігалась крововтрата - Гемотрансфузійний шок. ДВЗ синдром, стадія коагулопа- тичних кровотеч. Стабілізація гемодинаміки переливанням великих доз свіжозамороженої плазми, гемодинамічних середни¬ків; підготовка до екстреної операції.
9.В палату інтенсивної терапії інфекційного відділення переведено хворого - Ботулізм, офтальмоплегічна та глософарингеальна форми. Введення протиботулічної сироватки, детоксикаційна терапія, контроль за функцією зовнішнього дихання.
Анестезіолог заінтубував хврого та підєнав інтубаційну - Інтубаційна трубка введена у стравохід; необхідно негай¬но переінтубувати хворого.
В палаті інтенсивної терапії перебували хворі з: - а) 160 мм вод.ст.;б) ЗО мм вод.ст.; в) 70 мм вод.ст.; г) 0 мм вод.ст.
В палату інтенсивної терапії інфекційного відділення переведено хворого - Ботулізм, офтальмоплегічна та глософарингеальна форми. Введення протиботулічної сироватки, детоксикаційна терапія, контроль за функцією зовнішнього дихання.
В приймальне відділення пологового будинку доставлена вагітна Н., 22 років, з терміном вагітності 32 тижні - Токсикоз 2-ї половини вагітності (гестоз). Корекція гі¬пертензії, гіпоальбумінемії, гіпергідратації; підготовка хворої до операції кесаревого розтину.
В приймальне відділення привезли хвору дитину, 7 місяців -Ревізія голосової щілини з допомогою ларингоскопа, відсмоктування харкотиння, оксигенотерапія; після стабілізації стану перевести дитину в ПІТ.
Вас викликали до сусідки, якій стало погано - Підвищене положення верхньої частини тіла, венозні закрутки на верхні та нижні кінцівки, таблетки нітрогліцерину під язик, звільненння грудної клітки від стискуючого одягу, доступ свіжого повітря, вживання заспокійливих (драже, р-н валеріани).
Виберіть симптоми, характерні для : (а. гіпер-, б. гіпо) - а) 1, 3, 5, 6, 8, 11, 13; 15; 16; 19; 21; 23. б) 2; 4; 7; 9; 10; 12; 14; 17; 20; 22; 24.
Визначте особливості порушень гомеостазу у хворого К., 23 років - Гіпертонічна гіпогідратація (втрата води з усіх секторів організму).
Вкажіть, при яких отруєннях застосовують такі антидоти - а) - фосфорорганічними речовинами; б) - солями важких металів; в) - наркотичними середниками; г) - солями важких металів; д) - метиловим алкоголем; е) - фосфорорганічними речовинами; є) - блідою поганкою.
Лікар Л., оглядаючи в приймальному відділенні хвору Ж., 52-х років - Гіперемія обличчя, м'якість очних яблук та гіперглікемія допомогли встановити діагноз: гіперглікемічна кетоацидотична кома. Додаткові обстеження: гематокрит, електроліти, КОС. Інтенсивна терапія: інфузійна терапія кристалоїдами, корекція рівня глікемії малими дозами простого інсуліну, введення поляризуючих розчинів, корекція метаболічного ацидозу.
Медична сестра виявилась свідком такой картини: потерпілий, приблизно 40 років - Стан клінічної смерті. Очистити ротову порожнину; закинути голову назад; проводити ШВЛ «рот до рота» та закритий масаж серця до прибуття спеціалізованої бригади.
Молоду дівчину рятувальна бригада витягнула з води - 1) При перевертанні потерпілого та натискуванні на живіт витрачається дорогоцінний час, при цьому шлунковий вміст затікатиме у порожнину рота, що може спричинити аспірацію; 2) реаніматор не очистив порожнину рота від вмісту; 3) щоб попередити западання язика, потрібно відхилити голову дозаду або вивести нижню щелепу, а не пришпилювати язик, що утруднить ШВЛ; 4) при проведенні ШВЛ дихальний об'єм повинен становити 800-1000 мл (а не об'єм максимального вдиху); 5) При вдуванні реаніматор забув закрити ніс потерпілому.
На практичному занятті студенти проводили дослідження ОЦК у п’яти здорових людей- а) 96 • 65 = 6240; б) 66 • 65 = 4290; в) 41 • 70 = 2870; д) 88 • 65 = 5720; є) 61 • 70 = 4270.
Обчисліть ймовірні показники спірографії у здорового студента КК., 22 років (170 см 70 кг) - ЧД - 16/хв; МП - 70кгх2,22=177 мл; ДО - 144x3=432 мл; ХВЛ - 432x16=6912 мл; АВЛ - 6912- (144x16)=4612 мл.
Перед вами на вулиці раптом без видимих причин впала - Напад епілепсії. Забрати людину з проїжджої частини вулиці, повернути на бік, слідкувати, щоб під час нападу вона не травмувалась; оцінити, чи не прикушений язик. У разі прикушування - вставити між корінними зубами верхньої та нижньої щелепи дерев'яну паличку. Викликати бригаду "швидкої допомоги".
Під час очищення носогорла хворому в нього виникло різьке затруднення вдиху « крик півня » - Д-з: частковий ларингоспазм. Оксигенотерапія, р-н атропі ну сульфату 0,1 % -0,5 мл в/в; р-н еуфіліну 2,4 % -10 мл в/в, р-н преднізолону 60 мг в/в.
Під час проведення внутрішньовенного наркозу у хворого дихання стало - Регургітація. Перевести хворого у положення Тренделенбур- га, ввести у рот клинок ларингоскопа та під контролем прямої ла¬рингоскопії звільнити горло від шлункового вмісту; ситуаційні дії.
Під час проведення операції під інтубаційним наркозом виникла потреба у переливанні хворому донорської крові - Ймовірно, у хворого мало місце переливання несумісної крові за системою АВО. Для підтвердження діагнозу необхідНо взяти декілька мілілітрів крові хворого та її відцентрифугувати. Забарвлення плазми над осадом у червоний колір свідчить пр0 внутрішньосудинний гемоліз. Необхідно проводити ГЄМОДИЛЮцію та олужнюючий форсований діурез.
Після відходу поїзда від залізничного вокзалу співробітники залізниці - а) Накладання артеріального джгута (закрутки) з відміткою часу, введення аналгетика, налагодження системи для ін- фузій, венопункція та інфузійна терапія, б) перевірка ефектив¬ності гемостазу, введення 5% р-ну кетаміну (2 мл), 0,5% р-ну сибазону (2 мл) внутрішньом'язово, оксигенотерапія, інфузійна терапія (р-н рефортану) до стабілізації гемодинаміки, транспортування у стаціонар.
Після переведення хворого Ж. із операційної (операція з приводу виразкової хвороби шлунка) у нього різко сповільнилось - Післянаркозна депресія дихального центру з порушенням функції зовнішнього дихання центрального генезу. Необхідно: вивести нижню щелепу, включити апарат ШВЛ, розпочати ШВЛ маскою, сповістити лікаря-анестезіолога.
При наданні спеціалізованої допомоги хворому, який знаходився у стані клінічної смерті - 1) Хворому не проводили масаж серця; 2) не можна вводити р-ни натрію гідрокарбонату та кальцію хлориду внутрішньо- серцево (тим більше, що одночасне їх введення супроводжується випаданням осаду білого кольору - вапна; 3) при ізолінії на ЕКГ дефібриляцію не проводять; 4) перший розряд дефібрилятора проводять, починаючи з 3,5-4 тис. вольт; 5) повторні розряди повинні бути на 500 вольт вище попередніх.
При проведенні інтубації трахеї анестезіолог спостеріг - Регургітація з аспірацією шлункового вмісту в дихальні шляхи. Причина: зростання внутрішньошлункового тиску при наявності його вмісту. Перебіг аспіраційного пневмоніту: брон- хіолоспазм, «тимчасове благополуччя», набряк легень, синдром «шокової легені», бактеріальна пневмонія. Невідкладні заходи: інтубація трахеї, введення р-нів бронхолітиків, глюкокортикої- дів внутрішньовенно та у трахеобронхіальне дерево, санаційна бронхоскопія чи трахеобронхіальний лаваж, тривала ШВЛ (6- 12 год) з позитивним тиском в кінці видиху, інфузійна терапія в режимі гемодилюції, антибіотикотерапія.
При проведенні маскового наркозу-Ларингоспазм (тотальний). Причина - подразнюючий вплив, напр., високих концентрацій інгаляційного анестетика, чи попадання шлункового вмісту на голосові зв'язки, чи опера¬ції на рефлексогенних зонах при поверхневому наркозі. Невід¬кладні дії: призупинити операцію, забезпечити інсуфляцію кис¬нем, ввести 0,5 мл 0,1 % р-ну атропіну сульфату внутрішньовенно, 7-10 мл 2% р-ну дитиліну внутрішньовенно; ларингоскопія, ін- тубація трахеї, ШВЛ, ситуаційна терапія.
Прогулюючись берегом Тернопільського озера - Витягнути дитину із води; очистити порожнину рота пальцем, огорнутим шматком тканини; проводити ШВЛ «рот до рота» та закритий масаж серця до тих пір, поки не прибуде машина "швидкої допомоги".
Розрахуйте об’єм води в організмі та її розподіл по секторах - 88 • 0,6 = 52,8 л (загальний об'єм води); 88 • 0,4 = 35,2 л(об'єм внутрішньоклітинної води); 88 • 0,15 = 13,2 л (об' єм води інтерстиціального сектора); 88 • 0,005 = 4,4 л (об'єм води що циркулює в судинному руслі).
Сім’я М. святкувала Новий рік біля каміна- Отруєння чадним газом важкого ступеня, екзотоксична кома. Оксигенотерапія (100 % кисню), інфузійна дезінтоксика- ційна терапія, введення антигіпоксантів (оксибутирату натрію), вітамінів, транспортування в ПІТ. Гіпербарична оксигенація, краніоцеребральна гіпотермія, введення цитохрому С, пірацета- му, ситуаційна терапія.
Скільки потрібно перелити хворому Б. (42 роки, маса тіла 80 кг) -(4,5 - 2,6) • 0,6 • 80 = 91,2 ммоль; 91,2 -7,5 : 4 = 171 Мл.
Студент В. під час розмови з приятелем в кафе голосно сміявся -а) Здійснити прийом Геймліха; б) конікотомія; в) конікотомія та реанімаційні заходи (ШВЛ "рот до конікотомічної трубки", закритий масаж серця), виклик бригади спеціалізованої мед. допомоги.
Студент В. Став свідком такого випадку : електромонтер - Стан клінічної смерті. Серцево-легенево-мозкова реанімація (1 стадія), розпочати з прекордіального удару).
У породіллі Ж., 32 років, під час пологів спостерігалась крововтрата - Гемотрансфузійний шок. ДВЗ синдром, стадія коагулопа- тичних кровотеч. Стабілізація гемодинаміки переливанням великих доз свіжозамороженої плазми, гемодинамічних середни¬ків; підготовка до екстреної операції.
У тримісячної дитини, в якої за останні дні відмічались проноси - Ліквідація гіпертермії фізичними та медикаментозними засобами, інфузійна терапія до ліквідації гіпогідратації, антибіоти- котерапія.
У хворого Ж., 54 років о 3-й годині ночі -Забезпечення венозного доступу, введення 1% р-ну морфіну гідрохлориду (внутрішньовенно), ЕКГ-діагностика, інфузія добутаміну на ізотонічному розчині натрію хлориду, інгаляція кисню через р-н піногасника (спирту), закисно-кисневий наркоз, транспортування у ПІТ.
У хворого з гострою кишковою непрохідністю отримано -Гіпертонічна гіпогідратація, гіпокаліємічний гіпохлореміч- ний метаболічний алкалоз в стадії субкомпенсації.
У хворого Н., з гострою нирковою недостатністю - Субкомпенсований метаболічний ацидоз; помірна гіперка- ліємія, гіпонатріємія та гіпокальціємія.
У хворого на 5-й день відсутності діурезу виявлено:- Хворому показана негайна гемодіалізна терапія (показни¬ки калію, сечовини та ЦВТ вищі від критично допустимих).
У хворого О. (33 років, 67 кг), з діагнозом виразкова хвороба шлунка - Гіпокаліємічний, гіпохлоремічний алкалоз в стадії субком- пенсації.
У хворого О., 44 років, центральний венозний тиск - Дефіцит ОЦК, падіння тонусу артеріол. У першому випадку інфузійно-трансфузійна терапія, у другому - введення симпатоміметиків.
У хворої Л. (54 років, маса тіла 76 кг), натрій плазми - (140 - 128) • 0,2 • 76 = 182 ммоль.; 182 : 154 = 1,18 л (0,9% р-ну натрію хлориду); 182 : 1 = 182 мл (7,5 % р_Ну калію хлориду).
У хворої Я., 44 років, з масою тіла 78 кг, та -Індекс Альговера = 1,42; шок декомпенсований зворотний.
Ухворої М.( 60 років, маса тіла 60 кг) -Ізотонічна гіпогідратація. Корекцію необхідно проводити ізотонічним розчином натрію хлориду із розрахунку:(0,55 - 0,4) : 0,4 • 0,2 • 60 = 1,8 л.
Хвора К., 23, доставлена у стаціонар з діагнозом : отруєння грибами - Отруєння грибами, важкого ступеня, гепатонефротоксич- на стадія.
Хвора С., 18 років доставлена в токсикологічне відділення в делірійному стану - Отруєння атропіновмісними речовинами. Промивання шлун¬ка, введення антидоту (0,05 % р-ну прозерину по 1 мл під кон¬тролем розмірів зіниць та ЧСС, детоксикаційна терапія, консу¬льтація лікарем-психіатром.
Хвори й С., середньго віку, знайдений на кухні комунальної квартири - Отруєння фосфорорганічними речовинами важкого ступе¬ня. Екзотоксичний шок. Промивання шлунка, введення антидо¬ту (0,1 % р-ну атропіну сульфату - до проявів атропінізації), оксигенотерапія, інфузійна терапія до стабілізації гемодинамі¬ки, транспортування у ПІТ токсикологічного відділення.
Хворий Ж., 19 років, доставлений МШД з квартири - Отруєння наркотичними середниками (передозування). Інтубація трахеї, ШВЛ, введення антидоту до наркотичних аналгетиків (р-ну налорфіну), інфузійна терапія до відновлення параметрів гемодинаміки, форсований діурез.
Хворий Ж., 45 років, підготовлений до планової-Ступінь ризику - З В (за Гологорським).
Хворий К., 35 років, 70 кг, доставлений машиною - Проривна виразка шлунка, перитоніт, токсична стадія. Порушення гомеостазу: субкомпенсований метаболічний ацидоз, частково компенсований респіраторним алкалозом. Протягом двох годин хворому необхідно перелити 2,5 - 3 л кристало¬їдів під контролем ЦВТ та показника гематокриту, повторне дослідження КОС. Оксигенотерапія, знеболювання.
Хворий К., 56 років, доставлений машиною швидкої допомоги у приймалне - Гостра дихальна недостатність II ст. Необхідно виявити причину патології (найімовірніше, це пневмонія). Оксигенотерапія, інфузійна дезінтоксикаційна терапія, антибіотики, моніторинг гемодинаміки та дихання.
Хворий М., 19 років, доставлений у стаціонар попутним транспортом - Гостра дихальна та серцево-судинна недостатність. Інтуба- ція трахеї, ШВЛ, інфузійна терапія до нормалізації параметрів гемодинаміки.
Хворий С. (50 років, 75 кг), доставлений з вулиці в приймальне відділення у термін стані - Змішаний ацидоз (респіраторний та метаболічний) в стадії декомпенсації. Необхідна негайна штучна вентиляція легень; пі¬сля корекції респіраторних порушень слід оцінити метаболічні розлади та вирішити питання про їх корекцію.
Хворий Ю., 50 років, підібраний каретою - Закрита черепно-мозкова травма. Глибока церебральна кома тяжкого ступеня. Алкогольне сп'яніння. Комп'ютерна томографія черепа, консультація нейрохірурга, негайне оперативне втручання.
Хворого Б. доставили в лікарню у вкрай тяжкому стані: непритомний - Підключення системи внутрішньовенних вливань, оксигенотерапія, пряма ларингоскопія, інтубація трахеї, ШВЛ, діагностика причини патології.
Хворого доставили в комбустіолгічне відділення у важкому стані - Площа опіку 22 - 25% (обличчя - 1/2 від 9%; передні поверхні рук - 1/2 від 18%; передня поверхня - 1/2 від 18%).
Хворому з гострою печінковою недостатністю призначили - а, г, д, ж.
Хворому К. з бронхіальною астмою чергове відвідування лікаря - Оксигенотерапія, ШВЛ маскою, підключення системи внутрішньовенних вливань, введення р-ну атропіну сульфату (0,1% 0,5 мл), фторотановий наркоз, інтубація трахеї, санаційна бронхоскопія.
Хворому О., 70 кг, з гострою шлунково- кишковою кровотечею, черговий лікар вирішив перелити кров: 1) а) при таких гемоконцентраційних показниках хворий не потребував гемотрансфузійної терапії; б) еритроцитна маса низької температури (не підігріта); в) лікар не визначив груПи крові з флакона; г) не проведено проби на індивідуальну суміс¬ність; д) невірно проведена проба на резус сумісність; е) це проведена біологічна проба.2) У хворого виник гемотрансфузійний шок, ймовірно, внаслідок переливання несумісної крові.
Через тиждень після відновлення діурезу у хворого з нирковою недост. - а) надмірною втратою води та калію, б) необхідно відкоре- гувати гіпогідратацію гіпотонічними розчинами до нормалізації натрію плазми, вводити поляризуючі розчини.
Що характерно для: А) екзогенної та Б) ендогенної печінкої коми- А- а); в); г); д); ж). Б- а); е); є).
Юнак Я., 17 років, 15 днів тому в лісі проколов сучком ногу - Правець, генералізована форма, середнього ступеня тяжкості. Негайна госпіталізація в ПІТ.
Які лікарські середники протипоказані для введення хворим з гіперосмоляр. - г; д; є; - підвищують осмолярність плазми; и - контрінсулярний гормон.
Які лікарські середники неможна призначати хворому з другою стадією гострої ниркової недост. - а); г); д); з); и);
Яку передопераційну підготовкуслід провести хворому С., 73 років-Промивання шлунка із залишенням постійного зонда, об¬стеження - гематокрит, електроліти крові, КОС, інфузійна те¬рапія до відновлення ОЦК (під контролем ЦВТ, діурезу, до нормалізації гематокриту).
