- •Анотація
- •Аннотация
- •1.Аналіз науково-технічної та патентної літератури .
- •1.1 Перспективні напрями створення функціональної майонезної продукції.[11]
- •1.2 Використання нетрадиціної олійної основи в технології майонезів.
- •1.3 Використання рослинних емульгаторів у виробництві майонезних емульсій.
- •1.4 Підвищення термінів зберігання майонезів за допомогою антиоксидантів.
- •1.5 Технології майонезних соусів з використанням нетрадиційних стабілізаційних систем.
- •2. Матеріали і методи досліджень
- •Матеріали досліджень
- •Технічні вимоги:
- •2.2.6 Визначення йодного числа
- •2.2.7 Визначення колірного числа.
- •2.2.8 Визначення стійкості емульсії
- •2.2.9 Визначення кислотності
- •2.2.10 Органолептична оцінка майонезів.
- •Обгрунтування необхідності науково-дослідної роботи.
- •Експериментальна частина
- •Дослідження олій
- •4.1.1 Порівняння жирнокислотного складу ріпакової олії порівняно з соняшниковою та оливковою оліями для майонезів.
- •4.1.2 Органолептична оцінка ріпакової рафінованої дезодорованої олії.
- •4.1.3 Визначення фізико-хімічних показників рафінованої дезодорованої ріпакової олії.
- •4.2 Дослідження майонезів.
- •4.2.1 Розробка рецептури висококалорійного майонезу на основі ріпакової олії та купажів соняшникової та ріпакової олій порівняно з використанням традиційної соняшникової олії.
- •4.2.2 Визначення фізико-хімічних показників висококалорійних майонезів.
- •4.2.3 Органолептична оцінка висококалорійних майонезів.
- •4.2.4 Дослідження при зберіганні висококалорійних майонезів.
- •4.3.1 Розробка рецептури середньокалорійного майонезу на основі ріпакової олії та купажів соняшникової та ріпакової олій порівняно з використанням традиційної соняшникової олії.
- •4.3.2 Визначення фізико-хімічних показників середньокалорійних майонезів.
- •4.3.3 Органолептична оцінка середньокалорійних майонезів.
- •4 .3.4 Дослідження при зберіганні середньокалорійних майонезів
- •4.4.1 Розробка рецептури та визначення фізико-хімічних показників майонезів типу «Провансаль» на основі соняшникової олії з використанням антиоксидантних продуктів.
- •4.4.2 Визначення органолептичних показників висококалорійних майонезів з антиоксидантними вітамінізованими добавками
- •4.4.3 Дослідження при зберіганні висококалорійних майонезів з антиоксидантними вітамінізованими добавками.
- •4.5 Дослідження низьокалорійних майонезів.
- •4.5.1 Дослідження можливості використання моно-диацилгліцеролів як емульгатора в майонезах на основі соняшникової олії.
- •4.5.2 Визначення органолептичних показників майонезу з мдг.
- •4.5.3 Визначення фізико-хімічних показників майонезу з мдг
- •4.6.1 Дослідження можливості використання ріпакового борошна як емульгатора в майонезах на основі соняшникової олії.
- •4.6.2 Визначення органолептичних показників майонезу з використанням ріпакового борошна як емульгатора.
- •4.6.3 Визначення фізико-хімічних показників майонезу з використанням ріпакового борошна як емульгатора.
4.4.3 Дослідження при зберіганні висококалорійних майонезів з антиоксидантними вітамінізованими добавками.
Графік 4.5 Зміна стійкості висококалорійних майонезних емульсій з додаванням антиоксидантних вітамінізованих добавок від періоду зберігання.
Графік 4.6 Зміна кислотності висококалорійних майонезних емульсій з додаванням антиоксидантних вітамінізованих добавок порівняно з кислотністю майонезу на соняшниковій олії з добавкою оцту від періоду зберігання.
Кислотність продукту збільшується, але показники відповідають вимогам стандарту.Стійкість емульсії в процесі всього зберігання знаходилась на рівні 98-100% стійкості незруйнованої емульсії, що відповідає вимогам ДСТУ.
Дослідженнями підтверджено мінімальний термін зберігання висококалорійних майонезів з додаванням антиоксидантних вітамінізованих добавок 30 днів.
4.5 Дослідження низьокалорійних майонезів.
4.5.1 Дослідження можливості використання моно-диацилгліцеролів як емульгатора в майонезах на основі соняшникової олії.
Підбір кількості емульгатора та стабілізаційної суміші.
В якості емульгатора було обрано моно-та дигліцероли жирних кислот ( Е 417) промислового призначення, що використовуються для виробництва маргаринів. Вони відповідають за взаємний розподіл двох незмішуючих фаз, за консистенцію виробу, його пластичні властивості, в´язкість.
Перевагою моно-диацилгліцерола є стимулювання кристалізації жиру для скорочення часу визрівання сумішей, підвищенні агрегативної стійкості повітряних бульбашок, полегшенні процесу збивання за рахунок кращого диспергування повітря в майонезі.
Емульгатор вносили у кількості 2 та 4%. Після приготування модельної емульсії перевірку стійкості проводили методом із застосуванням центрифуги.
В якості стабілізаційної суміші було обрано камеді гуару та ксантану (4:1)
В попередніх дослідженнях на кафедрі ТЖПКП було встановлено, що при змішуванні ксантану із гуаром утворюється розчин більш в'язкий, ніж при використанні цих загусників окремо - тобто проявляється синергізм. При цьому найкращою пропорцією з гуаровою смолою необхідно більший вміст гуару 80:20
Факторний аналіз
1.Визначаємо вхідні параметри, які найбільше впливають на стійкість емульсії майонезу:
х1 -вміст емульгатора , %
х2 – вміст камеді гуару та ксантану,%
Вихідним параметром за яким регулюватимемо процес приймаємо :
у – стійкість емульсії,%
2.Вибираємо вид поліноміальної функції:
у=f(x1 , x2)
3.В загальному виді складаємо рівняння регресії :
у= В0 + В1*x1+ В2*x2 + В12*x1*x2
4.Необхідна кількість дослідів визначається за формулою:
N= pγ, де
р- кількість рівнів,
γ- кількість факторів
N= 22=4
5.Нормалізуємо вихідне рівняння регресії, тобто перетворюємо х безрозмірні нормалізовані і позначаємо z:
,
де
хі – значення фактора на максимальному значенні
х0і – значення фактора на мінімальному значенні
Δі – крок варіювання фактора.
6.Виходячи з цього запишемо рівняння регресії після нормалізації :
у= В0 + В1*z1+ В2*z2 + В12*z1*z2
7.Складаємо таблицю, в якій зазначимо діапазон змін кожного фактору:
Таблиця 4.20
Найменування рівнів варіювання |
Позначення |
Фактори |
|
x1,% |
x2,% |
||
Верхній |
+ |
0,4 |
4 |
Середній |
0 |
0,3 |
3 |
Нижній |
- |
0,2 |
2 |
Крок |
Δ |
0,1 |
1 |
8.Для зручності складання плану повного факторного експеременту складаємо його матрицю у кодованому й натуральному вигляді.
Для зображенн матриці в кодованому вигляді нижній рівень кожного з факторів позначаємо як « - », верхній «+ » Кожному з позначень рівнів відповідає конкретне значення:
Таблиця 4.21
№ досліду |
Фактори |
|||
x1 |
x2 |
|||
1 |
+ |
0,4 |
+ |
4 |
2 |
+ |
0,4 |
- |
2 |
3 |
- |
0,2 |
+ |
4 |
4 |
- |
0,2 |
- |
2 |
9.Вибираємо кількість паралельних дослідів:
m=3
10.Складаємо матрицю повного двохфакторного експеременту:
Таблиця 4.22
№ досліду |
Матриця експеремунту |
Значення досліду |
|
S2одн |
|||||
z0 |
z1 |
z2 |
z1z2 |
y1 |
y2 |
y3 |
|||
1 |
+ |
+ |
+ |
+ |
99 |
100 |
100 |
99,6 |
0,34 |
2 |
+ |
+ |
- |
- |
100 |
100 |
100 |
100 |
0 |
3 |
+ |
- |
+ |
- |
98 |
98 |
98 |
98 |
0 |
4 |
+ |
- |
- |
+ |
92 |
92 |
93 |
92,3 |
0,335 |
Обробка експерементальних даних за дисперсійно-кореляційним аналізом.
1. Перевірка на однорідність дисперсій вихідної величини :
,
де g- кількість повторностей в кожній строці,
і- номер строки в плані експеременту
1.S2одн= (99,6-99)2+(99,6-100)2+(99,6-100)2/3-1=0,34
2. S2одн= (100-100)2+(100-100)2+(100-100)2/3-1=0
3.S2одн= (98-98)2+(98-98)2+(98-98)2/3-1=0
4.S2одн= (92,3-92)2+(92,3-92)2+(92,3-93)2/3-1=0,335
Критерій Кохрена:
1.Gp=0,34/0,675=0,5
Gт=0,7679 (α =0,05; ƒ1=N=4; ƒ2=m-1=2)
Gp<Gт, отже дисперсія є однорідною, а значення відтворюваними
2. Знаходження дисперсії відтворюваності:
S2відт=0,675/4= 0,17
3. Знаходимо коефіцієнти рівняння регресії:
B0 = 99,6+100+98+92,3/4 = 97,475
B1=99,6+100-98-92,3 /4 = 2,325
B2=99,6-100+98-92,3/4 = 1,325
B12=99,6-100-98+92,3/4= -1,525
4. Перевірка на значущість коефіцієнтів регресії.
Коефіцієнт Стьюдента :
=0,0425
=0,206
=11,29
=6,43
=7,40
tт =2,31 (α = 0,05; ƒ = N*(m-1) = 4*(3-1)=8)
Якщо tт<tbk коефіцієнт вважається значущим і в рівнянні регресії залишається.
Тоді y= 97,475 + 2,325*z1+ 1,325*z2 -1,525*z1*z2
5. Перевірка рівняння регресії на адекватність.
Критерій Фішера:
Перевірка адекватності рівняння регресії :
=97,475+2,325*(+1)+1,325*(+1)-1,525 *(+1)=99,6
=97,475+2,325*(+1)+1,325*(-1)-1,525 *(-1)=100
=97,475+2,325*(-1)+1,325*(+1)-1,525 *(-1)=98
=97,475+2,325*(-1)+1,325*(-1)-1,525 *(+1)=92,3
Різниця
а.99,6-99,6 = 0
б.100-100=0
в.98-98=0
г.92,3-92,3=0
S2од =0
Fp=0
Fт= (α=0,05; ƒ1=N-1=3; ƒ2=N*(m-1)=4*(3-1)=8) ; Fт=4,07
Якщо Fp<Fт, то рівняння регресії вважається адекватним.
Отже, це рівняння може слугувати основою для пошуку оптимальних умов ведення процесу.
Запис математичної моделі.
1. Розкодування вхідних і вихідних параметрів.
y=
97,475 + 2,325*
+
1,325*
-1,525*
*
y= 97,475 + 23,325*х1-6,975+ 1,325*х2-3,975- 15,25*х1*х2+4,575*х2+45,75*х1-13,725
у=72,8+69*х1+5,9*х2-15,25*х1*х2
Задаємо стійкість емульсії 98%, а кількість камеді гуару та ксантану – 0,3%. Тоді необхідна кількість моно-диацилгліцерола складатиме:
72,8 + 20,7 + 5,9*х2-4,575*х2=98
93,5 + 1,325*х2= 98
1,325*х2 = 4,5
х2 = 3,3 %
Отже, для отримання стійкості 98 % необхідно 0,3% камеді гуару та ксантану і 3,3 % моно-диацилгліцерола.
