2.1 Методика дослідження вольових якостей у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення.

Вольову сферу дитини дошкільного віку досліджував ряд науковців, а саме : В. Амен, Г. Лаврєнтьєва, Є. Фещенко, М. Дорки, М.Панфілова, Р. Теммл, Т.Тиграненко та ін. Вони виявили низку методик для дослідження вольової сфери дитини старшого дошкільного віку. Зокрема, методика ʺВольова саморегуляція дошкільниківʺ. Метою даної методики є: дослідження вольової саморегуляції дитини дошкільного віку. Розвиток самовдосконалення та самоконтролю. Покращення набутих вольових якостей дитини.

Наочний матеріал: 8 карток, на яких зображено різні добре знайомі дитині предмети. На кожній з карток є 4 зображення предметів один з яких не відповідає за сюжетом до інших. Експериментатор пропонує дитині уважно розглядати картки і шукати зайве зображення. Методика проводиться не визначений термін.

Експериментатор уважно слідує за виконанням дитиною завдань, допомагає, коли виникають різні за важкістю труднощі та фіксує кількість виконаних дитиною завдань. На основі бальної системи оцінювання виділено 3 рівні розвитку сили волі дитини старшого дошкільного віку – високий, середній, низький. Кожна відповідь дитини фіксується експериментатором і оцінюється в один бал. Після дослідження експериментатор підраховує загальну кількість балів, які набирає дитина і визначає рівень формування вольових якостей дитини старшого дошкільного віку:

І – низький рівень (від 0 до 20 );

ІІ – середній рівень (від 21 до 40);

ІІІ – високий рівень (від 41 до 60).

2.2 Аналіз результатів дослідження

Дослідження проводилося за методикою:ʺВольова саморегуляція дошкільниківʺ. У Кам’янець-Подільському дошкільному навчальному закладі  № 23 ʺЛелекаʺ. В дослідженні брали участь 5 дітей із різними порушеннями мовлення, віком від 4 до 6 років. Методика виявилась для всіх дітей доступною. Діти були активними, життєрадісними, привітними та дисциплінованими.

Найкраще відзначилась Евеліна, яка набрала 53 бали, що свідчить про високий рівень формування вольових якостей та навичок дитини. Дівчинка прагнула довго виконувати завдання, відповіді давала швидко і чітко, була зосередженою, впевненою в собі, швидко узагальнювала картинки одного сюжету це свідчить про високий рівень вольової саморегуляції дитини. Труднощі у виконанні завдань були у Єви та Лєри, що свідчить про низький рівень розвитку вольової сфери дітей. Єва виконувала завдання швидко не думаючи над правильною відповіддю, спостерігалась швидка втомлюваність дівчинки, дитина була відкритою в спілкуванні. Лєра була відкритою у спілкуванні, активною, завдання їй давались важко тому що дівчинка не могла самостійно проаналізувати і систематизувати матеріал методики, навіть із допомогою дівчинка не могла класифікувати картинки однієї сюжетної лінії і знайти зайве зображення.

Отже, отримані у результаті дослідження дані дозволили виділити 3 групи дітей. Перша група, яка становить 20 % дітей старшого дошкільного віку, що мають високий рівень сформованості вольових якостей. Друга група, яка становить 40 % дітей , що мають середній рівень сформованості вольових якостей. Третя група дітей, яка становить 40 % дошкільнят, що мають низький рівень сформованості вольових якостей.

Таблиця 2.1