9. Охарактеризуйте підходи до розуміння Джихаду в сучасному ісламі. Розкрийте положення жінки в ісламі.

У зв'язку з дуже важливим для ісламу поняттям джихаду можна наголосити на войовничості мусульманської релігії. Саме цей аспект спричиняв і спричинює цілу низку політичних проблем, починаючи з перших років існування ісламу й аж до нашого часу (політична нестабільність на Близькому Сході, тероризм ісламських фундаменталістів та ін.). Але закид на адресу войовничості ісламу є дещо однобічним і в усякому разі не виваженим із наукової точки зору. Адже джихад не є суто релігійною войовничістю. У перекладі з арабської воно означає «старання, зусилля, напруження». В ісламі існують такі поняття, як «джихад серця» - боротьба з власними недоліками, «джихад руки» - дотримання міри в покаранні, «джихад мови» та ін., що мають у першу чергу етичний та правничий зміст (самовиховання, справедливість та ін.). Збройна ж боротьба за утвердження ісламу в світі називається «джихад меча», тобто є лише одним із аспектів джихаду. Але на Заході переважає розуміння джихаду виключно як «війни за віру». Таке розуміння одного з найважливіших понять ісламу притаманне передусім політикам - тому, що саме цей аспект завдає найбільшого неспокою світові. Жінка мусульманка має певні права, але в порівнянні з чоловіком прав у неї менше. Вона має право на життя, освіту, житло, їжу, шлюб по коханню, добре до себе ставлення. Права жінок в ісламі: 1) Положення жінки в ісламі дає їй можливість жити щасливо, бути коханою, насолоджуватися земними і духовними благами. Але жінка мусульманка не повинна вчиняти таких вчинків, які б не схвалював її чоловік. 2) Жінка грає величезну, але в суспільному, політичному та економічному житті держави обмежена. Тобто її місце і сенс життя - дім, сім’я, діти. Не даремно в правових питаннях голос двох жінок стоїть голосу одного чоловіка. 3) Ставлення до жінки в країнах, які проповідують Іслам, істотно відрізняється від західних стереотипів, але це йде тільки на благо сім’ї, тобто на користь для самої жінки. Адже аморальний спосіб життя, який жорстко присікається ісламом, не може принести нічого корисного і конструктивного. 4) Одяг. Іслам забороняє оголяти ті частини жіночого тіла (аорт), які Аллах вважає неприпустимими для погляду інших чоловіків.

Жінка в ісламі має свої права і обов’язки, які не повинні входити в протиріччя з ісламом, сім’єю і чоловіком. Жінка мусульманка не повинна суперечити чоловікові, зобов’язана займатися сім’єю і домашнім господарством, а на чоловікові лежать обов’язки щодо забезпечення безпеки та фінансової підтримки .

10. Розкрийте поняття релігійної та світської моралі. Визначте можливі конфлікти між ними.

Релігійна мораль являє собою сукупність моральних понять, принципів, етичних норм, що утворюються під безпосереднім впливом релігійного світогляду. Стверджуючи, що моральність має надприродне, божественне походження, проповідники всіх релігій проголошують тим самим вічність і незмінність своїх моральних установлень. Норми моральності можуть бути різноманітними в різних релігійних системах. Це пояснюється насамперед тим, що укладалися вони в різних країнах, у різних народів, на різних етапах суспільного розвитку. Світська теорія моралі проголошує добро найвищою абсолютною вселюдською цінністю, прагнення його наповнює життя людини сенсом, релігійна — творінням Бога. Він — найвища досконалість (еталон досконалості), істина, добро. Основні заповіді, які визнає релігія, не суперечать принципам світської етики: "Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!", "Не вбивай!", "Не чини перелюбу!", "Не кради!", "Не свідчи неправдиво на свого ближнього!". Однаково витлумачують вони людські чесноти (милосердя, щедрість, правдивість, чесність, справедливість, мудрість, терпеливість, помірність) і моральні вади (гордість, скупість, заздрість, лінощі, дармоїдство тощо). Можливі конфлікти якщо: Сформовані за допомогою релігії світорозуміння, світовідчуття, світоспоглядання, світоставлення тощо можуть спонукати віруючу людину до конфлікту з носіями чи суб'єктами політики (державою, партією, рухом, особою), якщо їх принципи, конкретні дії суперечать поглядам, оцінкам і нормам релігійного індивіда чи інституції. Найчастіше це за умов перебування індивіда (інституції) в іновірному середовищі.

11. Порівняйте основні риси етики стоїків та Епікура. Проаналізуйте думку Епікура: «Будьмо вдячні розумній природі, що вона зробила потрібне легким, а тяжке - непотрібним» та Сенеки «Що природньо - те не соромно».

Епікур стверджував практичну мету філософії, її етичний сенс: «Пусті слова того філософа, якими не лікується ніяке страждання людини. Як від медицини немає ніякої користі, якщо вона не виганяє хвороб з тіла, так і від філософії, якщо вона не виганяє хвороб душі ». Я вважаю що Епікур у вислові "Будьмо вдячні розумній природі, що вона зробила потрібне легким, а тяжке – непотрібним" стверджував що: Основна програма природи - продовження роду. Вижити зараз, щоб продовжити рід. Цей "прогрес" порівняно не складний. Важкий духовний прогрес, але він і не потрібен в контексті головної програми природи. Вислів Сенеки  «Що природньо - те не соромно» я розумію так: що природно, те створено Богом. Що створено Богом, не може бути потворним - все в цьому світі для любові.

12. Визначте основні положення етики конфуціанства. Як ви розумієте вислови «Благородний чоловік винить себе, низький - інших», «Посієш вчинок - вродить звичка, посієш звичку - вродить характер, посієш характер - вродить доля».

Конфуцій (бл. 551 до н.е. - 479 до н.е.) - давньокитайський мислитель і філософ. Засновник етично-суспільного вчення - конфуціанства. Конфуціанство - філософсько-етичне вчення та одна з найголовніших філософсько-релігійних течій Давнього Китаю, які спираються на погляди давньокитайського мислителя та філософа Кун Фуцзи (Конфуція). Основний зміст конфуціанства становлять п'ять доброчесностей: мудрість, гуманність, вірність, повага до старших, мужність.  Як етична філософсько-релігійна доктрина конфуціанство є духовною основою китайського суспільства, оскільки формулює засади соціального порядку, обґрунтовує ідеал досконалої людини. Етика конфуціанства проголошує верховенство добра над злом, основним поняттям, своєрідним моральним законом якої є «жень» - гуманність, людинолюбство, людяність. Учення про жень було на той час новою мораллю. За конфуціанською етикою, людина, яка щиро дотримується принципу людяності, не скоїть зла, здатна виявляти шанобливість, ввічливість, правдивість, кмітливість, доброту.  Обумовлюючи відносини людей у суспільстві і сім'ї, моральний принцип жень перебуває в органічному зв'язку з принципом «сяо» - шанування рідних і старших. Церемонії, тобто зовнішні вияви поваги, синівської любові, відданості украй необхідні. На визнанні важливості церемоній ґрунтується принцип «лі» (правило, норма, ритуал, церемоніал, етикет). Без лі не може існувати держава. Він має бути основою виховання, яке вибудовується на особистому прикладі, вимозі до неухильного дотримання церемоній, етикету.

"Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю". Кажучи іншими словами, наші вчинки, незалежно від того, гарні вони чи погані, можуть з часом перейти у звичку. А характер людини у деякій мірі й визначається звичками. А те, що від характеру людини залежить її доля – нам доводить саме життя.  Моральним ідеалом, за Конфуцієм, є благородний муж (цзюн-цзи), якому властиві відданість, щирість, вірність, справедливість. Головна відмінність «благородного чоловіка» від аморальної «низької» людини полягає в особливостях вимог: «Благородна людина вимоглива  до себе, низька людина вимоглива до інших».