1 8. Лейоміосаркома
Злоякісна пухлина з гладкомязових клітин. Тканинний атипізм полягає у дуже великому переважанні строми. Клітинний атипізм проявляється :гіперхромні клітини , поліморфізм, порушення мітозу. Характер росту—інфільтративний.На гістологічному препараті бачимо: 1.атипові гладкомязові клітини-поліморфні, гіперхромні. 2. Багатоядерні гіперхромні клітини(симласти). 3. Утворюють різноспрямовані пучки,
Лейоміома — пухлина з гладких м’язів. Пучки гладком’язових клітин в пухлині розташовані хаотично. Строма утворена прошарками сполучної тканини, в якій проходять кровоносні й лімфа- тичні судини. Якщо строма розвинена надмірно, пухлину називають фіброміомою. Лейоміома може досягати значних розмірів,особливо в матці. Досить часто в ній з’являються вторинні зміни (некроз, гіаліноз, утворення кіст та ін.).
1 9 № 208 Кавернозна гемангіома печінки
Гемангіома-пухлина, що походить з кровоносних судин. Ознаки тканинного атипізму полягають у хаотично розташованих капілярах. Інші варіанти гемангіом: капілярна, венозна, кавернозна гемангіоперицитома. Злоякісний аналог - ангіосаркома.
Гемангіома — збірне поняття, яке включає новоутворення дисембріопластичного і бластоматозного характеру. Виділяють такі види гемангіом: капілярну, венозну, кавернозну і доброякісну ге- мангіоперицитому. Кавернозна гемангіома найбільш часто розвивається в печінці, шкірі, губчастих кістках, м’язах, шлунково-кишковому тракті, іноді мозку. Зовні являє собою губчастий вузол червоно-синього кольору, відділений від прилеглих тканин. Гістологічно складається з ве- ликих судинних тонкостінних порожнин (каверн), висланих ендотелієм і заповнених рідкою або скипілою кров’ю. Доброякісна гемангіоперицитома — пухлина з кровоносних судин з переважною локалізацією в шкірі та міжм’язових прошарках кінцівок. Побудована з хаотично розташованих капілярів, оточених муфтами з проліферуючих перицитів; між клітинами — багата сітка аргірофільних волокон.
Ознаки тканинного атипізму полягають у хаотично розташованих капілярах.
З кровоносних судин
Зріла доброякісна пухлина
включає новоутворення дисембріопластичного і бластоматозного характеру
експансивний ріст
так
кавернозна
20.Меланома:
М
еланома-пухлина,що
походить з меланоцитів.Клтітиннийатипізм
полягає у поліморфізмі.Найчастіше
локалізація пухлини шкірні
пігменти.Доброякіснийаналог-невус.1Атипові клітини
2Позаклітинний меланін
3.Сполучно-тканинні септи строми
Меланома (меланобластома, злоякісна меланома) — злоякісна пухлина з меланінутворюючої тканини, одна з найзлоякісніших пухлин із значущою здатністю до метастазування. Пухлина розвивається в шкірі, пігментній оболонці ока, оболонках мозку,мозковому прошарку надниркових залоз, рідко — в слизових оболонках. Розвиток меланоми можливий і з невуса. Більшість меланом локалізуються в шкірі обличчя,кінцівок, тулуба. Меланома має вигляд бурої (коричневої) плями з рожевими або чорними вкрапленнями (поверхнево-розповсюджена меланома); синьо-чорного м’якого вузла або бляшки (вузлова форма меланоми). Вона складається з веретеноподібних або поліморфних, потворних клітин. В цитоплазмі більшості з них знаходиться меланін жовто-бурого кольору; іноді зустрічаються і безпігментні меланоми. В пухлині багато мітозів; можливі крововиливи та некроз пухлинних клітин. При розпаді пухлини в кров проникає значна кількість меланіну і промеланіну, що може супроводжу ватися меланінемією і меланінурією. Меланома рано дає як гематогенні, так і лімфогенні метастази.
