Тема 4: Мова і мовлення

1

Хто із вчених одним із перших порушив проблему мови і мовлення?

Ф. де Соссюр;

*В. фон Гумбольдт;

Г. Штейнталь;

Ф. Фінк;

2

Хто був засновником казанської Казансько-Петербурзької лінгвістичної школи?

Г. фон дер Габеленц;

Ф. де Соссюр;

В. фон Гумбольдт;

*І. Бодуен де Куртене;

3

Хто із вчених зауважив, що потрібно розрізняти три поняття: лінгвальну діяльність, мову і мовлення?

Г. фон дер Габеленц;

*Ф. де Соссюр;

В. фон Гумбольдт;

І. Бодуен де Куртене;

4

Хто із вчених першим увів у лінгвістичну теорію дихотомію «мова – мовлення»?

В. фон Гумбольдт;

І. Бодуен де Куртене;

Г. фон дер Габеленц;

*Ф. де Соссюр;

5

Хто із вчених запропонував трихономічну концепцію «мова – мовлення – текст»?

М. Андреєв;

Л. Зіндер;

*М. Черемисіна;

Л. Щерба;

6

Хто із вчених зауважив, що «текст не можна розглядати як явище одного порядку з мовою і мовленням. Текст – поняття видове стосовно родового поняття мовлення»?

*Ю. Фоменко;

М. Андреєв;

Л. Щерба;

Е. Косеріу;

7

Хто із вчених запропонував чотириелементну побудову: мова, мовлення, мовленнєвий акт і мовленнєвий матеріал?

М. Андреєв, Л. Щерба;

*М. Андреєв, Л. Зіндер;

М. Черемисіна, Л. Щерба;

Е. Косеріу;

8

Хто із вчених запропонував схему із трьох рівнів: рівень індивідуального мовлення, рівень норми і структурний рівень?

*Е. Косеріу;

М. Андреєв;

Л. Зіндер;

Ю. Фоменко;

9

Хто із вчених вважав, що мовлення є похідним від мови, тобто розглядав мову не як продукт лінгвістичної діяльності спеціалістів, а як об’єктивне явище, що реалізується в мовленні?

Л. Зіндер;

Ю. Фоменко;

*Т. Ломтєв;

Л. Щерба;

10

У гносеологічному плані мову потрібно розглядати як:

психічне явище;

психофізичне явище;

*абстрактне (загальне) явище;

оказіональне (випадкове, унікальне) явище;

11

У гносеологічному плані мовлення потрібно розглядати як:

*окреме, конкретне явище;

психічне явище;

психофізичне явище;

загальноприйняте явище;

12

У плані онтологічному мова належить до:

стабільних явищ;

*психічних явищ;

загальноприйнятих явищ;

психофізичних явищ;

13

У онтологічному плані мовлення належить до:

стабільних явищ;

психічних явищ;

загальноприйнятих явищ;

*психофізичних явищ;

14

З прагматичного погляду мова являє собою:

рухливе явище;

психічне явище;

*стабільне, загальноприйняте явище;

абстрактне явище;

15

З прагматичного погляду мовлення являє собою:

психічне явище;

психофізичне явище;

абстрактне (загальне) явище;

*оказіональне (випадкове, унікальне) явище;

16

Мовлення може мати:

4 форми;

3 форми;

*2 форми;

одну форму;

17

Хто із мовознавців усі традиційні елементи, що трапляються в мовленнєвому потоці, відносив до мови, а все те, що визначається конкретними умовами, інтенцією мови – до мовлення?

О. Смирницький;

*А. Гардинер;

Л. Зіндер;

Ю. Фоменко;

18

Хто із мовознавців відносив до мови ті явища, які відтворюються (слова, фразеологізми, морфологічні форми тощо), а до мовлення – явища які створюються в процесі комунікації (словосполучення, конкретні речення)?

*О. Смирницький;

А. Гардинер;

Л. Зіндер;

Ю. Фоменко;