Тема 1: Мовознавство як наука. Загальне мовознавство як навчальна дисципліна

1

Мовознавство, або лінгвістика, – наука …

що вивчає мовленнєву діяльність людей у двох аспектах, включаючи експериментальне дослідження психологічної діяльності суб’єкта щодо засвоєння та використання мовної системи як організованої та автономної;

*про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників;

про лексичну систему мови в цілому;

про сукупність розділових знаків і систему усталених знаків їх уживання;

2

Усі мовознавчі дослідження можна розподілити між двома підрозділами цієї науки – …

*конкретним і загальним мовознавством;

власне загальним і теоретичним мовознавством;

синхронічним і діахронічним мовознавством;

конструктивним і функціональним мовознавством;

3

Мовознавство, особливо загальне, найбільш органічно пов’язане з …

етнографією;

археологією;

*філософією;

логікою;

4

Коли виникли такі галузі мовознавства, як лінгводидактика, інтерлінгвістика, інженерна лінгвістика тощо?

у першій половині ХІХ століття;

у другій половині ХІХ століття;

у першій половині ХХ століття;

*у другій половині ХХ століття;

5

Напрям у мовознавстві, який опрацьовує методи розв’язання практичних завдань, пов’язаних із використанням мови, і зорієнтований на задоволення суспільних потреб це – …

соціолінгвістика;

*прикладна лінгвістика;

семіотика;

етнолінгвістика;

6

Найважливіші проблеми прикладного мовознавства це – …

*автоматичний переклад та інформаційна служба;

автоматичне анотування та індексування документів;

стандартизація й уніфікація науково-технічної термінології;

автоматичний аналіз і синтез тексту;

1

Наука, що вивчає структуру та функціонування різних знакових систем це – …

семасіологія;

семантика;

*семіотика;

мовознавство;

2

Матеріальний, чуттєво сприйманий предмет, який виступає в процесі пізнання і спілкування в ролі замінника (представника) іншого предмета і використовується для одержання, зберігання, перетворення і передачі інформації називається …

звуком;

складом;

виразом;

*знаком;

3

Основоположником лінгвосеміотики є …

Аристотель;

*Ф. де Соссюр;

В. Гумбольдт;

В. Поржезінський;

4

Знаки, пов’язані з позначуваними предметами, як дії зі своїми причинами називаються …

знаки-копії;

знаки-сигнали;

знаки-символи;

*знаки-індекси;

5

Відтворення, репродукції, подібні на позначувані предмети це – …

знаки-індекси;

*знаки-копії;

знаки-сигнали;

знаки-символи;

6

Знаки, які вимагають після себе певної дії, реакції це – …

знаки-індекси;

знаки-копії;

*знаки-сигнали;

знаки-символи;

7

Знаки, які використовуються для передачі (визначення) абстрактного змісту це – …

знаки-індекси;

знаки-копії;

знаки-сигнали;

*знаки-символи;

8

Знаки-індекси і знаки-копії виконують …

*пізнавально-прагматичну функцію;

комунікативну функцію;

комунікативно-прагматичну функцію;

прагматичну функцію;

9

Знаки-сигнали і знаки-символи виконують …

пізнавально-прагматичну функцію;

комунікативну функцію;

*комунікативно-прагматичну функцію;

прагматичну функцію;

10

Знаки, які виконують експресивну функцію і виражають «внутрішню суть» відправника це – …

сигнали;

*симптоми;

символи;

індекси;

11

Хто із мовознавців запропонував класифікацію, за якою всі знаки поділяють на природні і штучні?

К. Блер;

Ч. Пірс;

*А. Шафф;

Е. Ахунзянов;

12

З погляду фізичної природи, або, іншими словами, за способом сприйняття їх людиною знаки поділяють на:

*5 видів;

4 види;

3 види;

2 види;

13

Найважливіші для людини слухові (акустичні) та зорові (оптичні) знаки залежно від способу їх творення поділяють на …

2 підвиди (субкоди);

3 підвиди (субкоди);

*4 підвиди (субкоди);

5 підвидів (субкодів);

14

Відповідно до знакової ситуації, за Ч. Моррісом, розрізняють три аспекти знаків :

*семантику, синтактику і прагматику;

сигматику, семантику, синтактику;

прагматику, сигматику і синтактику;

синтактику, акустику, сигматику;

15

Найменшою мовною одиницею є …

семема;

*фонема;

морфема;

знак;

16

Двостороння одиниця, якій притаманні всі знакові функції це – …

морфема;

фонема;

семема;

*слово;

17

Яка одиниця мови не є знаком, бо складається зі знаків і належить до рівня структур?

слово;

*речення;

морфема;

фонема;

18

Фонема належить до …

знакового рівня;

суперзнакового рівня;

полізнакового рівня;

*субзнакового рівня;

19

Слова належать до …

*знакового рівня;

суперзнакового рівня;

полізнакового рівня;

субзнакового рівня;

20

Речення належать до …

знакового рівня;

*суперзнакового рівня;

полізнакового рівня;

субзнакового рівня;

21

Словосполучення належить до …

*знакового рівня;

суперзнакового рівня;

полізнакового рівня;

субзнакового рівня;

22

Морфема належить до …

*знакового рівня;

суперзнакового рівня;

полізнакового рівня;

субзнакового рівня;

23

Склад належить до …

знакового рівня;

суперзнакового рівня;

полізнакового рівня;

*субзнакового рівня;

24

Морфема є …

односторонньою одиницею;

*двосторонньою одиницею;

найменшою одиницею;

чотиристоронньою одиницею;