- •Розділ 1 формування предметно-математичних компетенцій молодших школярів, як наукова проблема
- •Аналіз наукової психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження
- •(За м.С.Голованем)
- •1.2. Мета, завдання, зміст формування предметно-математичних компетенцій молодших школярів
- •1.3. Особливості формування предметно-математичних компетенцій учнів 1-4 класів
- •Констатувальне дослідження стану формування інформаційно-графічних компетенцій учнів у сучасній початковій школі
- •Розділ 2 методика формування інформаційно-графічних компетенцій учнів 1-4 класів
- •Аналіз змісту підручників з математики для 1-4 класів щодо реалізації змістової лінії «Робота з даними»
- •2.2. Методика вироблення основних умінь та навичок інформаційно-графічних компетенцій в навчальному процесі з математики початкової школи
- •2.3. Реалізація міжпредметних зв’язків та інтеграція змісту навчального матеріалу як важливий чинник формування інформаційно-графічних компетентностей
- •2.4. Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності роботи з формування інформаційно-графічних компетенцій молодших школярів на уроках математики в початковій школі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Анкета «Компетентність вчителя щодо формування інформаційно-графічних компетенцій учнів на уроках математики в початковій школі»
- •Зразки контрольних робіт для учнів початкової школи Контрольні роботи для 2 класу
- •Зразки контрольних робіт для учнів початкової школи Контрольні роботи для 3 класу
- •Зразки контрольних робіт для учнів початкової школи Контрольні роботи для 4 класу
- •План-конспект уроку з математики 3 клас
- •Хід уроку:
- •Фрагмент уроку з математики 3 клас
- •Хід уроку:
- •4 . Закріплення та узагальнення знань учнів
- •4.1. Розв’язування логічних завдань №804.
- •4.2.Робота з числами
- •План-конспект уроку з математики 3 клас
- •Хід уроку:
- •1.Організація класу до уроку
- •2.Актуалізація опорних знань
- •2.1. Перевірка домашнього завдання
- •2.4. Усне опитування
- •3. Вивчення нового матеріалу
- •3.1. Повідомлення теми і мети уроку
- •3.4. Робота над задачами.
- •4. Узагальнення та систематизація знань учнів
- •4.3. Логічна задача
- •Методична система підручників для 4 класу
- •Інтегрований урок природознавства та математики у 4 класі
- •План уроку
- •Хід уроку
- •«Типи завдань які сприяють формуванню інформаційно-графічної компетентності молодших школярів на уроках математики»
- •Диференційовані завдання
- •1. Склади та розв’яжи задачу за коротким записом
- •2. Прочитай числа I, V, X, l, xl, lx.
2.4. Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності роботи з формування інформаційно-графічних компетенцій молодших школярів на уроках математики в початковій школі
Інформаційно-графічні компетенції є тим необхідним інструментом, за допомогою якого учні початкової школи будуть опановувати основи наук у середній та старшій школі.
Аналіз державної бази, результати констатувального дослідження дозволяють сформувати ряд методичних рекомендацій, дотримуючись яких, учитель-практик зможе оптимальніше організовувати навчальний процес, щодо оволодіння, закріплення, удосконалення умінь і навичок молодших школярів, які забезпечать формування у них інформаційно-графічних компетенцій з математики.
1. Досконале володіння змістом Державного стандарту початкової загальної освіти, зокрема змістом освітньої галузі «Математика» та навчальною програмою для початкової школи, постійний їх перегляд для переосмислення, конкретизації, чіткішого усвідомлення завдань, які окреслені щодо вивчення кожної навчальної теми.
2. Глибоке усвідомлення сутності категорії «інформаційно-графічні компетентності» та понять, які їх характеризують – «читання інформації», «тлумачення інформації», «узагальнення інформації» тощо. Для детальнішого розуміння психофізіологічного механізму, який лежить в основі виконання цих навчальних завдань учнів.
3. Розуміння сутності, завдань, особливостей вивчення кожної змістової лінії початкового курсу математика у тому числі, – «Робота з даними».
4. Розуміння специфіки навчального матеріалу кожної змістової лінії з позиції її можливостей щодо вироблення інформаційно-графічних компетенцій.
5. Намагання вчителя через подання різними способами, лаконічного викладення математичної інформації на кожному уроці, на конкретних зразках завдань демонструвати красу, довершеність математики як науки, викликати інтерес учня до аналізу, синтезу, узагальнення, інтерпретації навчального матеріалу.
6. Логіка побудови навчального процесу на уроках під час роботи щодо формування знань та умінь інформаційно-графічних компетенції повинна опиратися на дані вікової та педагогічної психології учнів початкових класів. Тобто, для того щоб сформувати уміння, треба розуміти алгоритм роботи над змістом даних завдань, добирати різноманітні методи і прийоми, які зможуть продемонструвати суть роботи з завданнями, а також сприятимуть самостійній пошуковій діяльності учня, яка допоможе сформувати у школярів необхідні компетенції.
7. У меті кожного уроку визначати завдання для вироблення, удосконалення умінь і навичок, які складають основу інформаційно-графічних компетенцій.
8. Включати у зміст кожного уроку завдання для різноманітної роботи з математичною інформацією, доповнювати завдання підручника, зошита з друкованою основою новими завданнями виду:
- прочитай вирази різними (усіма можливими) способами;
- визначити, яким чином подано математичну інформацію, викласти у короткому, чіткому вигляді;
- спростити математичний запис;
- здійснити тотожні перетворення математичних записів;
- узагальнити математичні записи і подати у таблиці, тощо (див. додаток Л)
9. Аналіз різних підручників, додаткових навчальних посібників з метою формування оптимальної системи завдань, що сприятиме удосконаленню вмінь читати, аналізувати, подавати, тощо математичну інформацію.
10. Інтеграція змісту різних навчальних тем різних дисциплін з метою кращого вироблення умінь і навичок.
11. Реалізація міжпредметних зв’язків як важливий чинник підвищення інтересу до вивчення математики, зокрема розуміння того, що у світі все можна подати в математичному еквіваленті. Міжпредметні зв’язки сприяють формуванню цілісної системи знань та умінь з різних наук і краще сприяють формуванню такого утворення як інформаційно-графічні компетенції.
12. Диференціювання завдань, що є необхідною умовою індивідуалізації навчання, особливо стосовно формування інформаційно-графічних компетенцій, адже дана компетентність забезпечує розвитком теоретичного мислення, яке у дітей молодшого шкільного віку тільки на стадії формування, тому завдання повинні мати посильний характер, і одночасно, розвивати ефективність для кожного учня.