Висновки

Узагальнивши результати проведеної науково-дослідної роботи, можна зробити такі висновки.

Проблема формування інформаційно-графічних компетенцій молодших школярів у початковому курсі математики, зокрема, практична її складова, потребує детального вивчення науковцями, методистами, вчителями-практиками для подальшого удосконалення змісту початкового курсу математики і, безпосередньо, підвищення ефективності організації навчального процесу. Окремі її аспекти відображені у наукових психолого-педагогічних розвідках, методичних працях С. Скворцової, Н.Глузман, О.Корчевська, О.Комар, О.Онопрієнко, Н.Бібік, С.Бондар, О.Савченко, Т.Байбара, М.Вашуленко.

Встановлено, що компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток життєвих (ключових) і предметних компетентностей особистості, результатом якого повинна бути сформована загальна компетентність людини, що є сукупністю життєвих компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. На наш погляд, найбільш чітким є визначення «компетентності» як здатності застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв’язання певних життєво-важливих проблем.

Предметно-математична компетентність молодших школярів у найбільшій мір формується на уроках математики і охоплює групи таких складових – обчислювальну, інформаційно-графічну, логічну, геометричну компетентності, мета, зміст та завдання яких розкриті у програмі. Сутність предметно-математичної компетентності учня початкової школи полягає в умінні бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтегрувати отримані результати. Інформаційно-графічна компетентність, як важлива складова предметно-математичної компетентності, передбачає: формування умінь, навичок, способів діяльності, пов’язаних з графічною інформацією, а саме уміння читати й записувати числа; подавати величини в різних одиницях вимірювання; знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, на діаграмах; читати й записувати вирази зі змінними, рівняння, рівності й нерівності, знаходити їх значення; користуватися годинником і календарем як засобами вимірювання часу тощо. Зважаючи на те, що дитина приходить до початкової школи у вік 6-7 років її провідна діяльність починає зазнавати змін, що значно впливає на розвиток психічних процесів. Так, прийшовши до школи, дитина починає споглядати за математичною діяльністю, цим самим виховує у себе вольові якості та інтерес до діяльності. Включаючись у математичну діяльність, школяр початкової школи на основі свого сенситивного періоду починає опановувати велику кількість інформації – збільшує об’єм пам’яті, збагачує свій словник, виховує увагу та спостережливість за змінними об’єктами математики, тобто його наочно-образне мислення починає з часом переходити у словесно-логічне. Тож, формування інформаційно-графічних компетенцій молодшого школяра сприяє легкому та ефективному розвитку психічних процесів особистості за допомогою плавного переходу від малюнково-схематичних об’єктів до текстово-логічних завдань з математики які регламентовані змістовою лінією «Робота з даними».

З метою виявлення стану сформованості компетентності вчителя щодо формування інформаційно-графічних компетенцій учнів на уроках математики в початковій школі нами було проведено констатувальне дослідження, яким охоплено 20 вчителів. Результати дослідження показали, що вчителі-практики в основному володіють методичним інструментарієм, необхідним для вироблення знань та умінь інформаційно-графічної компетенції. Проте, 30% вчителів майже не можуть сформувати мети, сутності та змісту інформаційно-графічних компетенцій учнів, а отже не мають перспективного результату діяльності на уроках математики. Часто до предметно-математичних компетенцій прилічують загальні компетенції навчання та діяльності в повсякденному житті дітей. Прикро те, що 10% зовсім не володіє знаннями стосовно того, комплекс яких умінь потрібно сформувати в учнів при опануванні даного блоку компетенцій. Також, відсутні знання в плані добору методів та способів реалізації інформаційно-графічних компетенцій, що спричиняє опору тільки на підручник, який є часто не досить наповнений відповідними вправами. Позитивно, що у зміст контрольних робіт учнів, за результатами аналізу – 100%, вчителі включають завдання, спрямовані на перевірку сформованості в учнів умінь аналізувати, подавати інформацію різними способами. Аналіз контрольних робіт показав, що діти успішно виконують різного роду завдання. Робота з схемами, таблицями, рівностями, іменованими числами та рівняннями викликає не аби-який інтерес у школярів, що сприяє їх посиленому інтересу до виконання завдань. Успішність такої діяльності оцінена відмінними оцінками, які переважають у більшості аналізованих робіт. Контрольні роботи оцінені на відмітку «добре» містять помилки не в завданнях зі змістової лінії «Робота з даними», а спричинені неуважністю в чистоті запису чи помилках при обчисленнях.

У дослідженні обґрунтовано, що ефективність навчального процесу з математики, зокрема щодо формування у молодших школярів предметно-математичних компетенцій залежить від якості викладу навчального матеріалу у підручниках з математики, методичної компетентності вчителя – уміння правильно формувати систему завдань на урок, підбирати методи і прийоми роботи, застосовувати міжпредметні зв’язки, інтегрувати навчальний матеріал. У чинних підручниках з математики автори М.В. Богданович, Г.П. Лишенко позитивним є те, що вони наповнені достатньою кількістю завдань, які допомагають сформувати інформаційно-графічні компетенції учнів, дані завдання подані у доступній, для дітей, формі та представлені систематично, на кожен урок автори виділили від 2 до 6 завдань. Також, дані завдання побудовані за принципом «від легкого до складного» і поступово збільшуються і ускладнюються з кожним класом. Що стосується наповнюваності даними завданнями підручників авторів Ф.М. Рівкінд, Л.В. Оляницька, позитивним є те, що дані завдання присутні у підручнику, але негативною стороною є їх мала кількість, одиничність, наявність тільки на певних уроках, не систематичність та подача того матеріалу, який за підручником М.В.Богданович вивчається у 3 класі (рівняння, вирази зі змінною).

З’ясовано, що ефективність навчального процесу на кожному уроці залежить від правильного планування уроку, логічної послідовності завдань, які служать механізмом вироблення, закріплення, удосконалення того чи іншого уміння. Так, учителю необхідно до кожного уроку готувати відповідну систему завдань, яка відповідатиме структурі уроку та нестиме новий, але аналогічний зміст, позитивним є обернення даних завдань, різне їх трактування і подача дітям та творча робота над ними. Серед методів і прийомів широко використовуваними є методи демонстрації та ілюстрації, наприклад, при вивченні нумерації чисел, де учні повинні опанувати способами позначення писаних та друкованих чисел, не менш важливим є цей спосіб при опрацюванні таблиць та схем. При вивченні величин діти застосовують способи та методи аналізу і практичної діяльності при роботі з іменованими числами та їх величинами. Виконуючи рівняння, рівності та нерівності застосовують проблемно-пошукові методи та способи діяльності. Метод спостереження та аналізу доречний при роботі з годинником та календарем. Правильність побудови кожного уроку залежить від методичної обізнаності вчителя, вміння визначити місце уроку в системі уроків, відповідно підібрати навчальний матеріал, який базується на попередньо вивченому, уміння логічно та послідовно розмістити навчальний матеріал та визначити методи роботи над кожним завданням.

Інформаційно-графічні компетенції формуються не тільки на уроці математики, а й на усіх інших уроках початкової школи – так на уроках української мови діти розуміють алгоритм роботи над таблицею, та визначають взаємозалежність колонок. Уроки математики можна інтегрувати з уроками трудового навчання, доцільним є вивчення таких тем: «Формули», «Побудова креслень одягу», «Одиниці маси.» На уроках природознавства діти уміють визначати масштаб, будують план шкільної території. На уроках музики визначають порядковий номер ноти, вчаться зображати додаткові знаки. Тому учителю важливо уміти здійснювати між предметні зв’язки. Наприклад, при вивченні тем: «Симетрія в природі», «Кількість повітря в природі» – природознавство; «Закріплення умінь роботи з таблицею відмінків іменника», «Правильність написання» – українська мова; «Сім нот та допоміжні знаки» – музика, тощо. Обгрунтовано, що ефективним засобом забезпечення цілісності, міцності знань, умінь учнів є інтеграція навчального матеріалу, як в межах одного предмета, так і навчальних тем різних предметів. Зокрема, при вивченні тем: «Мовою математики про природу» (природознавство та математика) для 4 класу, «Теремок» інтегрований урок (математика, читання та природознавство) для 1 класу, «Чиж та Голуб. Закріплення знань табличного множення і ділення. Розв’язування задач на знаходження суми.» (математика читання 3 клас.) тощо.

На основі аналізу результатів дипломної роботи нами розроблено методичні рекомендації для підвищення ефективності компетентності вчителя щодо формування інформаційно-графічних компетенцій учнів на уроках математики в початковій школі. Серед основних: досконале володіння нормативною базою початкової загальної освіти; глибоке розуміння сутності поняття «інформаційно-графічні компетенції» та похідних її категорій; розуміння специфіки навчального матеріалу всіх змістових ліній освітньої галузі «Математика», особливо – «Робота з даними»; уміння логічно будувати навчальний процес при формуванні інформаційно-графічних компетенцій учня з урахуванням його вікових та психологічних особливостей; доповнення системи завдань підручника новими видами роботи з математичною інформацією; реалізація міжпредметних зв’язків для формування цілісної системи знань; диференціація завдань, що сприяє індивідуалізації навчання при опануванні інформаційно-графічними компетенціями. Звичайно, що результати дослідження не вичерпують усієї повноти важливої, значущої для практики початкової школи проблеми – формування у молодших школярів інформаційно-графічної компетентності. Вони, скоріше, загострюють окремі її аспекти, а, отже, підкреслюють необхідність подальших наукових розвідок та методичних напрацювань у даному контексті.