Охорона праці

7.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які існують на підприємствах за природою впливу розділяються на групи згідно ГОСТ 12.0.003-74.

До групи фізичних факторів відносять: рухомі машини та механізми; підвищену загазованість та запиленість повітря; підвищену або понижену температуру повітря; підвищений рівень шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку; підвищення або пониження барометричного тиску та його різку зміну; вологість та рухомість повітря; підвищений рівень іонізуючих і електромагнітних випромінювань; недостатність освітлення; розташування робочого місця на значній висоті від поверхні землі.

У групі хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів виділяють наступні підгрупи:

1. За характером впливу на організм людини: токсичні речовини (викликають отруєння всього організму людини або діють на окремі органи та системи); подразливі (викликають подразнення слизистих оболонок); сенсибілізуючі (діють як алергени); канцерогенні (викликають розвиток всіх ракових захворювань); нутогенні (призводять до порушення генетичного коду); задушливі (викликають відтік легенів); наркотичні (впливають на центральну нервову систему).

2. За шляхом проникнення в організм людини: через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, кожні покрови.

Група біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів включає біологічні об’єкти, вплив яких на робітників викликає травми та захворювання: мікроорганізми (бактерії, віруси) та продукти їх життєдіяльності.

Група психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів за характером дії поділяється на перевантаження фізичні (статичні, динамічні) і нервово-психічні (розумове перенавантаження, монотонність праці, емоційні перенавантаження).

7.2 Загальні ергономічні вимоги до робочого місця при виконанні роботи сидячи та стоячи

За ГОСТ 12.2.032-78 робоче місце для виконання робіт сидячи

організовують при легкій роботі, яка не потребує вільного пересування працюючого, а також при роботі середньої тяжкості у випадках, що

обумовлюються особливостями технологічного процесу. Конструкція робочого місця та взаємне розташування всіх його елементів (сидіння, органи керування, засоби відображення інформації і т. д.) повинні відповідати антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам, а також характеру роботи. Робоче місце повинно бути організовано у відповідності з вимогами стандартів, технічних умов та (або) методичних вказівок з охорони праці.

Конструкцією виробничого обладнання та робочого місця повинно бути забезпечено оптимальне положення працюючого, яке досягається регулюванням висоти робочої поверхні, сидіння та простору для ніг. У таблиці 7.1 наведено значення висоти робочої поверхні в залежності від найменування робіт, що виконуються.

Таблиця 7.1. – Висота робочої поверхні при організації робочого місця сидячи

Найменування роботи	Висота робочої поверхні, мм, при організації робочого місця
	жінок	чоловіків	жінок і чоловіків
Дуже тонкі зорові роботи (зборка дуже мілких деталей)	930	1020	975
Тонкі зорові роботи (верстатні роботи, які потребують високої точності)	835	905	870
Легкі роботи (монтаж більш крупних деталей; верстатні роботи, які не потребують високої точності)	700	750	725
Легка складальна робота більш крупних деталей	630	680	655

У тих випадках, коли не можливо здійснити регулювання висоти робочої поверхні та підставки для ніг, допускається проектувати та виготовляти обладнання з параметрами робочого місця, що не регулюється.

За ГОСТ 12.2.033-78 робоче місце для виконання робіт стоячи організовують при фізичній роботі середньої та важкої тяжкості, а також при технологічно обумовленій величині робочої зони, що перевищує її параметри при роботі сидячи. Робоче місце повинно забезпечувати виконання трудових операцій у межах зони досяжності моторного поля. При проектуванні обладнання та організації робочого місця слід враховувати антропометричні

показники жінок (якщо працюють тільки жінки) та чоловіків (якщо працюють тільки чоловіки); якщо обладнання обслуговують жінки та чоловіки – загальні середні показники чоловіків та жінок.

Організація робочого місця і конструкція обладнання повинні забезпечувати пряме та вільне положення корпусу тіла працюючого або

нахил його вперед не більше ніж на 15°. Конструкція виробничого обладнання та організація робочого місця повинні забезпечувати оптимальне положення працюючого, яке досягається регулюванням робочої поверхні. Для забезпечення зручного, можливо близького підходу до столу, верстату повинно бути передбачено простір для стоп розмірів не менше 1500 мм за глибиною, 150 мм за висотою та 530 мм за шириною.

При роботі двома руками органи управління розміщують з таким розрахунком, щоб не було перехрещування рук. При розміщуванні органів управління слід керуватися даними таблиці. 7.2.

Таблиця 7.2. – Висота робочої поверхні при організації робочого місця стоячи

Категорія робіт	Висота робочої поверхні при організації робочого місця, мм
	жінок	чоловіків	жінок і чоловіків
Середня	930	980	955