Висновок
У наш час доказовість мислення набуває якісно нового значення. Це пояснюється потребою викорінення виробленої впродовж десятиліть звички вірити "на слово" так званим класикам, поширенням різноманітних марновірств. До того ж у деяких галузях виробництва (ядерне, хімічне) надзвичайно небезпечно використовувати недостовірні знання, ігнорувати найменші можливості збою техніки.
Говорячи про надійну й безаварійну роботу атомних станцій, академік Б. Патон зазначав, що навіть звичайна оцінка типу "ймовірність відмови системи протягом року дорівнює 0,001" вже не може влаштовувати, бо, як сумно жартують системотехніки, "навіть найбільш малоймовірна подія колись обов'язково відбудеться".
Поняття "доведення" використовується в широкому і вузькому значеннях. У широкому значенні під доведенням розуміють і власне доведення, і спростування (будуючи спростування, опонент змушений доводити, наводити доводи, аргументи1).
Але не достатньо мати неспростовні думки, потрібно продемонструвати їх істинність, доцільність, відстояти їх. Саме цій меті служить доведення.
Список використаної літератури
1. Арюлин А.А Учбово-методичний посібник по вивченню курсу «Логіка». К.,1997;
2. Гетманова А.О. Учебник по логике. – М., 1995.
3. Жеребкін В.Є. Логіка. Х., 1995
4. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. К., 1997
5.Конверський А. Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998
6. Руденко К.П. Логіка. – К., 1976. – С.139.
7. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999. – С.332.
8. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. К.,1996;
Додатки.
• Таблиця 1. Історичні етапи розвитку науки логіки
• Таблиця 2. Відношення між поняттями
Таблиця 3.
Логічні сполучники
• Таблиця 4.
Зображення логічного квадрату
