- •1 Факторы розміщення виробництва
- •2. Поясніть механізм бюджетного регулювання.
- •8 Тисяч родовищ
- •3 349 Родовищ освоєно промисловістю
- •4 Вугільна промисловість України
- •5. Які відмінності між екстенсивним та інтенсивним шляхами розвитку економіки?
- •6. Україна в системі міжнародного поділу праці.
- •7. Сучасний адміністративний поділ території України
- •8. Поняття демографічної кризи, чинники та наслідки.
- •9. Чорна металургія України.
- •10. Тваринницький комплекс України
- •11. Рейтинг соціально-економічного розвитку регіонів
- •12. Чисельність населення, природний приріст, смертність, народжуваність
- •13. Депопуляція населення
- •14. Нафтова промисловість України
- •15. Економічний район
- •16. Яким чином здійснюється державна регіональна політика?
- •17. Розміщення та використання нерудних корисних копалин
- •18.Сутність понять "регіональна економіка", "територіальний поділ праці
- •19. Густота розселення населення. Міське, сільське населення
- •20. Загальна характеристика металургійного комплексу України, територіальна структура
- •21. Проблеми землекористування в Україні
- •22. Назвіть головні недоліки сучасної бюджетної системи
- •23. Електроенергетика України
- •24. Поняття „трудові ресурси”, „економічно активне населення", „робоча сила".
- •25. Характеристика і особливості поширення в Україні основних видів горючих корисних копалин
- •26. Експортно-імпортні операції України
- •27. Предмет і об'єкти дослідження регіональної економіки
- •29. Кольорова металургія України
- •30. Рейтинг регіонів України за рівнем розвитку.
- •31. Відмінності соціально-економічного розвитку регіонів України.
- •32. Водні ресурси України: оцінка і аналіз сучасних проблем.
- •33. Газова промисловість України, її структура і регіональний розвиток.
- •34. Поняття територіального поділу праці.
- •35. Національний склад населення України.
- •36. Легка промисловість України.
- •37. Монофункціональні міста
- •38. Агломерації.
- •39. Характеристика лісистості України та її регіональних особливостей
- •40. Регіональна політика щодо реформування міжбюджетних відносин
- •41. Основні види природних ресурсів
- •4. Лісові ресурси
- •5. Рекреаційні ресурси
- •42. Харчова промисловість України
- •43. Назвіть основні варіанти розв’язання проблеми нерівномірності розвитку регіонів
- •44. „Рекреація” і „рекреаційні ресурси”. Туристично-рекреаційний комплекс України.
- •45. Лісовиробничий комплекс України, розміщення і регіональна структура.
- •46. Рослинництво України.
- •47. Проблеми землекористування в Україні
- •48. Машинобудування України
- •49. Роль місцевих органів влади у регіональному розвитку.
- •50. Біологічні ресурси
- •51. Сутнісні характеристики апк
- •52. Назвіть основні варіанти розв’язання проблеми нерівномірності розвитку регіонів.
- •53. Роль, особливості, сировинна база хімічного комплексу України.
- •54. Зовнішньоекономічні зв’язки України.
- •55. Соціально-економічні проблеми регіонів України.
- •56. Будівельний комплекс України
- •57. Особливості структури зовнішньоторгового балансу України
- •58. Загальна характеристика транспортного комплексу України.
- •59. Мультимодальні перевезення
- •60. Депресивні території: сутність, ознаки
47. Проблеми землекористування в Україні
Проблема раціонального використання земельних ресурсів, що є чи не основною передумовою підвищення ефективності як сільськогосподарського, так й суспільного виробництва в цілому, визначається головним чином структурою землекористування, оптимізацією співвідношень основних його складових. Тому цілком природною й зрозумілою є та увага, яка приділяється зазначеному питанню як в діяльності вищих адміністративних органів влади, так й дослідженнях багатьох вчених-економістів.
Специфіка пропонованої роботи в тому, що сучасний стан землекористування в Україні розглядається, з однієї сторони, як логічне завершення тих організаційно-економічних перетворень, які мали місце в цій сфері в минулому, а з іншої, - як перехідний етап на шляху утвердження в аграрному секторі ринкових відносин. Методологічною основою дослідження виступав критичний аналіз найважливіших, принципових положень чинного Земельного кодексу.
48. Машинобудування України
В даний час машинобудування України включає близько 1500 підприємств та організацій, де працюють майже 1,6 млн. осіб. Крім того, в галузі функціонують понад 2 тис. малих і спільних підприємств, кооперативів. Продукція українських машинобудівників в цілому, за винятком окремих видів товарів, неконкурентоспроможна як на світовому ринку, так і на внутрішньому ринку. Це зумовлено багатьма чинниками. Одним з них - скорочення витрат на науково-конструкторські роботи, що призвело до зниження якості продукції, гальмування процесу її оновлення, втрати завойованих раніше ринкових позицій. Машинобудівний комплекс України охоплює понад 20 спеціалізованих галузей, тобто практично всі галузі машинобудування (крім годинникової). Вінслужить основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази господарства. У сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу. Випускаючи засоби праці для різних галузей господарства, машинобудуваннязабезпечує комплексну механізацію та автоматизацію проізводства.На машинобудівний комплекс припадає понад 40% усього промислово-виробничого потенціалу індустріального виробництва України; частка продукції комплексу в загальному обсязі продукції промисловості становить 29%. Це трудомістка галузь промисловості і разом з тим належить до металомістких галузей. ВВП галузі зменшилася з 27% до 7,8%. Обсяг виробництва продукції в ньому скоротився до 37.0%. Найбільший занепад простежується в сільськогосподарському машинобудуванні (на 87%), автомобілестрое-ванні (86%). Проблемною є реалізація продукції з-за її високої ціни. Рентабельність галузі становить 7,2%. Науковими дослідженнями займаються 116 організацій. Пріоритетні галузі - авіаційна, ракето-космічна, суднобудування, електронна, виробництво міських транспортних засобів, оборонної галузі експортного спрямування, виробництво зернових комбайнів, енергозберігаючого обладнання.
49. Роль місцевих органів влади у регіональному розвитку.
Економічні функції місцевих органів державної влади дуже широкі. В більшості країн ці органи є повноправними суб'єктами господарської діяльності. Вони розв'язують проблеми соціального обслуговування населення, охорони природного навколишнього середовища, продовольчого забезпечення, економічного планування, регулювання земельних відносин, розвитку інфраструктури ринку та ін. У розвинутих країнах функціонують два види місцевих органів влади. Це місцеві органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. Їх функції різні. Місцеві органи державної виконавчої влади забезпечують реалізацію на відповідних територіях політики центрального уряду. Їх економічні функції є складовою частиною економічних функцій державної виконавчої влади взагалі. Разом з тим у розвинутих країнах склалася практика, згідно з якою функції центральних і місцевих органів державної виконавчої влади розмежовані. Відповідно до цієї практики центральний уряд делегує, передає частину своїх повноважень в економічній сфері місцевим органам державної влади. Цей процес має назву деконцентрації повноважень. На місцеві органи державної виконавчої влади, як правило, покладаються функції управління майном підприємств, що входять до державного сектора, нагляду за дотриманням законодавства, забезпечення екологічної та економічної безпеки, державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та ін. Отже, державне господарство має кілька рівнів. Є також кілька рівнів реалізації економічних функцій держави.
