- •1 Факторы розміщення виробництва
- •2. Поясніть механізм бюджетного регулювання.
- •8 Тисяч родовищ
- •3 349 Родовищ освоєно промисловістю
- •4 Вугільна промисловість України
- •5. Які відмінності між екстенсивним та інтенсивним шляхами розвитку економіки?
- •6. Україна в системі міжнародного поділу праці.
- •7. Сучасний адміністративний поділ території України
- •8. Поняття демографічної кризи, чинники та наслідки.
- •9. Чорна металургія України.
- •10. Тваринницький комплекс України
- •11. Рейтинг соціально-економічного розвитку регіонів
- •12. Чисельність населення, природний приріст, смертність, народжуваність
- •13. Депопуляція населення
- •14. Нафтова промисловість України
- •15. Економічний район
- •16. Яким чином здійснюється державна регіональна політика?
- •17. Розміщення та використання нерудних корисних копалин
- •18.Сутність понять "регіональна економіка", "територіальний поділ праці
- •19. Густота розселення населення. Міське, сільське населення
- •20. Загальна характеристика металургійного комплексу України, територіальна структура
- •21. Проблеми землекористування в Україні
- •22. Назвіть головні недоліки сучасної бюджетної системи
- •23. Електроенергетика України
- •24. Поняття „трудові ресурси”, „економічно активне населення", „робоча сила".
- •25. Характеристика і особливості поширення в Україні основних видів горючих корисних копалин
- •26. Експортно-імпортні операції України
- •27. Предмет і об'єкти дослідження регіональної економіки
- •29. Кольорова металургія України
- •30. Рейтинг регіонів України за рівнем розвитку.
- •31. Відмінності соціально-економічного розвитку регіонів України.
- •32. Водні ресурси України: оцінка і аналіз сучасних проблем.
- •33. Газова промисловість України, її структура і регіональний розвиток.
- •34. Поняття територіального поділу праці.
- •35. Національний склад населення України.
- •36. Легка промисловість України.
- •37. Монофункціональні міста
- •38. Агломерації.
- •39. Характеристика лісистості України та її регіональних особливостей
- •40. Регіональна політика щодо реформування міжбюджетних відносин
- •41. Основні види природних ресурсів
- •4. Лісові ресурси
- •5. Рекреаційні ресурси
- •42. Харчова промисловість України
- •43. Назвіть основні варіанти розв’язання проблеми нерівномірності розвитку регіонів
- •44. „Рекреація” і „рекреаційні ресурси”. Туристично-рекреаційний комплекс України.
- •45. Лісовиробничий комплекс України, розміщення і регіональна структура.
- •46. Рослинництво України.
- •47. Проблеми землекористування в Україні
- •48. Машинобудування України
- •49. Роль місцевих органів влади у регіональному розвитку.
- •50. Біологічні ресурси
- •51. Сутнісні характеристики апк
- •52. Назвіть основні варіанти розв’язання проблеми нерівномірності розвитку регіонів.
- •53. Роль, особливості, сировинна база хімічного комплексу України.
- •54. Зовнішньоекономічні зв’язки України.
- •55. Соціально-економічні проблеми регіонів України.
- •56. Будівельний комплекс України
- •57. Особливості структури зовнішньоторгового балансу України
- •58. Загальна характеристика транспортного комплексу України.
- •59. Мультимодальні перевезення
- •60. Депресивні території: сутність, ознаки
35. Національний склад населення України.
Українці 37млн 77%,Росія 8млн 15 білоруси 280тис Евреї 100тис Вірмени 100тис,Греки 100тис,Румуни 150тис
Євреїпротягом десятиліть становили другу за чисельністю національну меншину. З'явилися тут вони ще в період Київської Русі. Зараз проживають у містах (99%), переважно у Києві, Одеській, Чернівецькій, Вінницькій, Харківській областях. Чисельність їх сильно зменшилася через масове винищення нацистами в роки Другої світової війни. У післявоєнні роки спостерігається еміграція єврейського населення з України. Представники інших національностей проживають переважно в районах України, прилеглих до їх національних держав. Білоруси живуть на Поліссі, поблизу кордону з Білоруссю, а також у містах Донбасу й Придніпров'я, селах Миколаївщини й Криму. Молдавани 250тис проживають в основному в селах Одеської та Чернівецької, а також Кіровоградської і Миколаївської областей. Поляки 140тис найбільшу частку становлять у населенні міст Житомирської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької областей. Болгари 200тис. проживають у селах південно-західних районів Одеської області та у Приазов'ї. У західних областях (особливо Закарпатській) поряд з українцями живуть чехи, угорці156 , румуни, словаки. У Донецькій області проживають греки, у Запорізькій — албанці.
36. Легка промисловість України.
Українська легка промисловість сьогодні є потужним багатогалузевим комплексом з виробництва товарів народного споживання. Вона забезпечує приблизно 150 тис. робочих місць. Цей соціально вагомий сектор економіки орієнтований на кінцевого споживача. Потенціальні можливості підприємств легкої промисловості дозволяють виробляти широкий спектр товарів, здатних задовольнити увесь попит внутрішнього ринку. На підприємствах галузі, розташованих в усіх регіонах України, зосереджено близько 7% загальної чисельності промислово-виробничого потенціалу промисловості і 2,4% виробничих фондів.
У галузі легкої промисловості функціонує понад 10 тис. підприємств, з них у текстильній промисловості – близько 2,5 тис., з виробництва готового одягу і хутра – близько 6 тис., шкіри і шкіряного взуття – близько 1,5 тис. Практично всі підприємства легкої промисловості приватизовані, а ті, що знаходяться у державній власності, становлять менше 1%.
Галузь складається з 17 підгалузей, має потужний виробничий потенціал, здатний виробляти широкий спектр товарів широкого вживання і промислового призначення. Водночас легка промисловість пов’язана з багатьма суміжними галузями і обслуговує весь господарський комплекс країни.
37. Монофункціональні міста
Монофункціональні міста-міста, що являють собою відкриту, складну, цілісну територіальну суспільноекономічну систему, яка розвивається на базі однієї домінуючої галузі спеціалізації підприємств, організацій, установ, а також населення міста.
Монофункціональні міста посідають важливе місце у структурі міських поселень України. Поряд з цим обмежені можливості економічного розвитку внаслідок вузької виробничої спеціалізації, а також недосконалість фіскально-бюджетних відносин, зумовлюють наявність низки проблем, що перешкоджають створенню сприятливого життєвого середовища у таких населених пунктах.
Помітно виділяються за рівнем економічного розвитку монофункціональні міста з потужними енергогенеруючими об’єктами. Це, зокрема, м. Кузнецовськ Рівненської області (Рівненська АЕС), м. Южноукраїнськ Миколаївської області (Південно-Українська АЕС), м. Енергодар Запорізької області (Запорізька АЕС, Запорізька ТЕС) тощо. Таким чином, простежується чіткий поділ монофункціональних міст України, залежно від рівня соціально-економічного розвитку, розвиненості інфраструктури та життєвих умов, на такі групи:
1) міста-лідери – демонструють вищі за середньоукраїнські показники соціально-економічного розвитку, характеризуються більш розвиненою інфраструктурою та відносно невеликим техногенним навантаженням. До цієї групи можна віднести, наприклад, м. Вільногірськ Дніпропетровської області, м. Енергодар Запорізької області, м. Кузнецовськ Рівненської області, м. Нетішин Хмельницької області.
2) міста із середнім рівнем розвитку – мають показники соціально-економічного розвитку на рівні середньоукраїнських, розміщені в зоні тяжіння великих міст, на перетині транспортних магістралей. Це, наприклад, м. Вугледар та м. Авдіївка Донецької області, м. Красноперекопськ АР Крим.
3) міста, що демонструють ознаки депресивності – повністю залежать від одного підприємства, помітно відстають за рівнем розвитку, володіють, як правило, практично вичерпаним природно-ресурсним потенціалом і характеризуються вкрай несприятливою екологічною ситуацією. Це, зокрема, м. Дебальцеве, м. Дзержинськ, м. Димитров, м. Добропілля, м. Докучаєвськ, м. Кіровське Донецької області.