1 Факторы розміщення виробництва

До основних факторів розміщення виробництва на території країни належать природні, демографічні, історичні, організаційні, транспортні, науково-технічні, економічні, соціальні, географічні, державно-політичні та інш. Природні фактори характеризують умови поведінки людей в області розміщення виробництва залежно від наявності, різноманіття і якості корисних копалин, гідроенергетичних (водних), лісових ресурсів, а також залежно від особливостей рельєфу місцевості (рівний, яружний, гірський, кам’янистий і т. д. ), видів грунтів (тверда грунт, піски, болота, глинозем, чорнозем і т. д.), кліматичних умов (помірний клімат, жаркий, тропічний, північний і т. п.), сейсмічності, схильності іншим природним екстремальним катаклізмів. , В східних районах 2 березня осіб / км, в північних менше 1 людина / км), умов відтворення, загальної освіти та професійного навчання, зростання кваліфікації. Соціальне суспільство має прагнути до рівномірного розселення населення на території країни, але це вимагає великих витрат на житлове та культурно-побутове будівництво. Тому в регіонах з низькою щільністю населення, як правило, розміщуються видобувні галузі і галузі, здійснюють первинну обробку сировини і матеріалів. Історичні чинники визначають розміщення традиційних галузей. Відомі своїми традиціями галузі виробництва в м. Іваново, Тулі, Новоросійську, Сочі, Санкт-Петербурзі, Москві.

2. Поясніть механізм бюджетного регулювання.

Бюджетний механізм та реалізація ефективної політики у сфері державних фінансів займають достатньо важливе місце у процесі регулювання економічного розвитку держави. Одним з основних інструментів державного регулювання економіки є бюджетний механізм, який суттєво впливає на соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць та держави в цілому. Від якості та своєчасності прийняття рішень з питань формування дохідної частини бюджету, проведення податкової політики, державних видатків та міжбюджетних відносин залежить збалансованість державних фінансів, рівень ефективності державного регулювання економічних процесів. Забезпечення цілеспрямованого впливу на темпи та якість економічного зростання потребує формування відповідної системи бюджетного регулювання, спрямованої на управління результатами на основі використання сукупності механізмів бюджетної підтримки, удосконалення інституційного забезпечення фінансово-економічних перетворень. На етапі ринкової трансформації економіки необхідне, з одного боку, переосмислення системи фінансово-бюджетних знань, поглядів і парадигм, що склалися в країнах з розвинутою ринковою економікою стосовно можливості їх застосування в країнах орієнтованих на ринкову економіку, з іншого – здійснення поглибленого аналізу тенденцій бюджетного процесу в Україні та його впливу на економічний розвиток держави. Зазначене дасть змогу поглибити розуміння сутності бюджету як економічної категорії та бюджетної системи як важливого регулятора економічних процесів і надасть можливість приймати оптимальні рішення стосовно роз­витку фінансово-бюджетних відносин в Україні.

3. Мінера́льно-сирови́нний ко́мплекс  у 1990 — 1991 роках забезпечував 23 —25%  національного продукту. З добуванням та використанням корисних копалин пов'язано 48% промислового потенціалу України і до 20% її трудових ресурсів. Ці показники наближаються до показників розвинутих країн з потужною гірничодобувною промисловістю, де зосереджено від 20 до 40% загальних інвестицій та до 20% трудових ресурсів.

Державним балансом запасів на 1 січня 2001 p. враховано близько