1.2 Тектоніка

Добрянська площа розташована в північно-західній частині Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Вона належить до Рогізнянського блоку, який обмежується Судово-Вишнянським та Городоцьким регіональними розломами. Площа охоплює, в напрямі з північного заходу на південний схід, такі блоки: Довгомостиський, Добрянський, Рудківський, що розділені поперечними порушеннями.

Судово-Вишнянський регіональний розлом простежується на південний захід від Добрянської площі. Його амплітуда сягає 200 м. Екрануючі властивості цього розлому доведені на таких родовищах: Вижомлянське, Вишнянське, Орховицьке та інші. Судово-Вишнянський розлом на досліджуваній площі є екраном для покладів вуглеводнів Орховицького і Добрянського блоків по підгіпсовій частині розрізу. Це підтверджують результати буріння св. 6 і 9 Орховичі, які розташовані в Добрянському блоці. За даними часових сейсмічних розрізів Судово-Вишнянське порушення затухає, у відкладах сармата, тому не позначене на юртах.

У цьому розломі слід виділяти молоду частину і більш древню основу цього порушення. Древня основа представлена практично вертикальною площиною власне Краковецького розлому, по якому проходило зміщення блоків плат формової (мезозой-палеозойської) основи. У верхній частині припіднятого блоку дана площина переходить в ерозійну поверхню, що в більшості випадків має терасоподібну форму. Інша, більш молода частина зони Краковецького розлому, проявилась у вигляді системи гравітаційних зсувів, що утворились в моласовій частині розрізу на різних стратиграфічних рівнях. Зсуви мають характерну ковшеподібну форму. Рух потенційно мобільних глинистих товщ в сторону некомпенсованого моласового басейну спричинював формування серії так званих антитетичних розломів, що мають характер невеликих насувів. Ці насуви затухають біля підошви гравітаційного скиду. В зоні розвитку таких насувів здебільшого формувались так звані структури росту, які в більшості осадових басейнів є високо перспективними пастками для вуглеводнів.

Після формування товщі молас, тектонічні рухи платформової основи (наступне опускання занурених блоків) приводили до формування Неокраковецького розлому. Він має вигляд відгалуження від загальної більш древньої площини Краковецького розлому і дещо нахилений в сторону зануреного блоку.

Розривні порушення по платформовій основі подані на структурній доверхньобаденської поверхні. Виділено три поперечних порушення, які розділяють площу на ряд блоків. Одне з них, в південно-західній частині площі відділяє блок, де розташоване Рудківське газоконденсатне родовище від Добрянського та Орховицького блоків. У свою чергу блоки відділяються від Вишнянського та Довгомостиського блоків поперечним порушенням, розташованим у середній частині площі. Означені блоки північного заходу також обмежені поперечним порушенням.

Досліджувана площа представлена трьома структурними поверхами – палеозойським, мезозойським та кайнозойським. Ці поверхи відповідають відкладам, відповідно, складчастого фундаменту, плат формової основи моласового заповнення передгірського прогину. Палеозойський структурний поверх не планується розкривати пошуково-розвідувальним бурінням.

Структурний план доверхньобаденської поверхні вказує на його ерозійне походження. Тут, в інтерпретації виконаній п. Степанюком М.П., виділені елементи, що різняться як за походженням, так і за величиною витриманості латерального поширення. До регіональних компонентів слід віднести загальне поступове занурення на північний схід від Рудківського підняття, поступове прогинання субстрату при наближенні до Городоцького розлому в північно-східній частині площі (так звана прирозломна синкліналь), та зону ерозійного зрізання при наближенні до Краковецького розлому. До локальних ерозійних форм слід віднести невеликі ерозійні залишки і відносно похилі палеоерозійні долини та тераси, які зв'язані з ліологічними неоднорідностями платформової основи, що піддавалися дії процесів денудації. Особливо це стосується смуг поширення відкладів ерозійного заповнення, які, імовірно, мають палеогеновий вік.

Усього, за результатами сейсмостратиграфічної інтерпретації часових розрізів СГТ в межах ділянки досліджень виділено 4-5 таких смуг (дві смуги в районі св.9-Орх.-5-Орх. з'єднуються). Деякі з них проявляються ланцюжком ерозійних піднять: смуга в північно-західній частині площі та поблизу Судово-Вишнянського розлому в межах Орховицького блоку. До речі, остання простежується далеко в південно східному напрямку через Летнянське газоконденсатне родовище. Інші в патформенному палеорельєфі мають вигляд похилих протяжних долин. Такою є смуга, що простягається вздовж Краковецького розлому, завдяки чому між даною смугою й розломом утворюється валоподібне підняття.

За даними досліджень, вперше на досліджуваній площі виділена система відносно вузьких лінійних палеодолин, яка можливо належить до древньої дренажної системи. В загальних рисах, подібне розташування палеодолин неможливо характеризувати як типову дренажну палеосистему. Подібні утворення могли виникнути в районі древнього локального поділу на початкових етапах його формування. Завдяки існуванню подібних долин (каньйонів), на території досліджень по доверхньобаденській поверхні виділяють ряд ізольованих піднять, що представляють потенційні пастки вуглеводнів. Підтвердження тому є отримання припливу нафти у св.9-Орх. та газу у св.6-Орх.

На структурній карті у межах Добрянської площі в Розгізнянському блоці виділяється низка локальних антиклінальних піднять. В межах Довгомостиського блоку в районі розташування проектних свердловин. В підгіпсовій частині розрізу склались сприятливі умови для формування масивно-пластових покладів вуглеводнів. Слід відмітити, що більшість антиклінальних пасток обмежується порушеннями, які розглядаються як можливі екрани для покладів нафти і газу.

В загальних рисах структурні плани по закартованих сейсмокомплексах є досить подібними. Для них характерне регіональне занурення шарів у північно-західному напрямку від Рудківського підняття. Поблизу Городоцького розлому простягається прирозломна синкліналь з максимальним прогинанням в перересіченні св. Яворів-1. При наближенні до зазначеного розлому остерігається різкий підйом горизонтів сармату з їх наступнім виклинюванням вздовж ерозійної поверхні розвинутої у відкладах мезозою.

З південного заходу простежується зона Краковецького розлому. На картах вона обмежена площинами Неокраковецького розлому гравітаційними зсувами. Зсуви характеризуються колесоподібною будовою о площі та різною величиною проникнення на глибину. Ця смуга є досить перспективним районом на предмет виявлення складних переважно нетрадиційних пасток вуглеводнів. В межах площі досліджень тут розташовані Нікловицьке та Макунівське газові родовища.

Розривного порушення достатньої амплітуди в зоні Судово-Вишнянського розлому (по платформовій основі) в товщі сарматських відкладів, по наявних сейсмічних даних, ми не виділяли. Проте, на південний захід від даного розлому спостерігається асиметрична синклінальна зона по обидві сторони від якої простягається утворення типу структурного носа. По межі Вишнянського та Довгомостиського блоків амплітуда Судово-Вишнянського розлому, по платформовій основі, значно зменшується (до 50-70 м.) що спричиняє "затухання" означеної синкліналі та структурних носів.

В Добрянському блоці на рівні горизонту НД-9 закартовано невелике антиклінальне підняття, яке, можливо, має акумулятивну природу, тобто є консидементаційним утворенням. Воно проявляється на фоні детального падіння шарів від Рудківского підняття і відділене від останнього вузьким синклінальним прогином. Вище по розрізу в даному районі закартовано локальний гравітаційний скид. Цей скид утворився через накопичення потенційно мобільних осадових верств, що формувались в умовах швидкої седиментації при розгружені тут значної кількості пластичного матеріалу. В середній частині даного скиду утворилась антикліналь росту, проте на фоні регіонального підйому шарів в сторону Рудківського підняття вона має незначні розміри.

Ще одним об'єктом для досліджень є смуги розвитку локальних кумулятивних утворень, що на часових розрізах проявляються в широкому поширенні горбистих сейсмофацій та розриві кореляції горизонтів. На рівні горизонту НД-2 закартовано дві таких смуги. Перша, в південно-західній частині площі, відокремлює моласові відклади Рудківського підняття від аналогічних верств Добрянського підняття. Друга смуга розташована в північно-західній частині площі. На нашу думку подібні утворення свідчать про існування дещо різних седиментаційних режимів в моласовому передгірському басейні вздовж його простягання. В смугах можливі кумуляція або літологічно ізольованих піскуватих об'єктів, фаціальні заміщення літологічні виклинюваня.

На рівні горизонту НД-9 закартована тільки північно-західна смуга, проте це не свідчить про її відсутність поблизу Рудківського підняття. Тут, на даному рівні, варіації хвильового поля по яких картувалась означена смуга, менш виразні, але фрагментарно присутні.

Седиментаційні об'єкти, такі як: товщі латерального нарощування розрізу, зони транзиту кластичного матеріалу та розвитку локальних кумулятивних форм, існують і в осадових верствах нижче НД-9-НД-10 горизонтів. Так, в свердловині 5-Нк, що розташована в зоні поширення сальних акумулятивних форм, на рівні горизонтів НД-13-НД-15 присутні прошарки алевролітів та пісковиків, які за даними промислової геофізики можуть виявитись газонасиченими.

В межах виділених сейсмофаціальних зон можливе утворення стандартних пасток вуглеводнів літологічно обмеженого чи структурно-літологічного типів. Також можливе формування літологічних чи стратиграфічних екранів для шарів пісковиків, що поширюються далеко за межі означених зон, що в поєднанні з структурними чинниками дає основу для картування складнопобудованих пасток вуглеводнів.

Аналіз тектонічної будови дозволяє зробити висновок про наявність на Добрянській площі низки підготовлених перспективних структур-пасток, сприятливих для нафтогазонакопичення, сформованих завдяки як тектонічним процесам так і літологічним чинникам.

Перш за все, це ерозійного походження виступи фундаменту, які закартовані в районі розташування пробурених свердловин. Ці об'єкти по підгіпсовій частині перспективні для пошуків нафти. Вони розділені між собою ерозійними врізами та розломами. Повздовжній Судово-Вишнянський розлом та поперечні розломи розглядаються як такі, що будуть екранувати передбачувані поклади газу і нафти.

Сарматські пастки передбачаються даної будови: антиклінальні, тектонічно-екрановані, синклінальні літологічно обмежені.

Подібні пастки мають розвиток на сусідньому Орховицькому нафтогазовому родовищі.