- •10. Методи політичного прогнозування і особливості їх застосування.
- •11.Прогнозування механізмів виникнення, ескалації політичних конфліктів і запобігання їм.
- •13. Прогнозування можливих наслідків політичних рішень.
- •14. Організація та проведення політичної рекламної кампанії.
- •16. Розробка стратегії та тактики виборчої кампанії.
- •17. Організація та проведення передвиборчої агітації.
- •18. Інформаційне забезпечення роботи правлячої команди.
- •19. Вибір моделі та технології прийняття урядових рішень. Моделі прийняття рішень: формальна, змагальна, колегіальна.
- •20. Вибори як процедура формування владних відносин. Роль виборів у суспільному житті.
- •21. Виборчі технології як засіб регулювання електоральної поведінки.
- •22. Правова регламентація виборчого процесу.
- •23. Типологія виборчих систем.
- •24. Інформаційне забезпечення роботи політичної (виборчої) кампанії.
- •25. Роль інформації в політичному житті суспільства.
- •26. Маніпуляція в політичній кампанії.
- •28. Вивчення особливостей функціонування ринку влади в Україні.
- •29. Виборча інженерія як засіб політичної боротьби.
- •30. Імідж та основні його типи.
- •31. Формування іміджу політичних акторів.
- •32. Імідж політичного лідера як суспільно-політичний феномен.
- •33. Основні способи формування іміджу політичного лідера.
- •34. Особливості формування іміджу політичної партії.
- •35. Політична реклама та її різновиди в сучасних маркетингових технологіях.
- •36. Політичні технології: суть і особливості реалізації.
- •37. Політичні технологи: характеристика та класифікація.
- •38. Класифікаційний вимір адміністративного ресурсу.
- •40. Характеристика форм, методів і засобів використання змі під час виборчої кампанії.
- •41. Поняття і сутність політичного маніпулювання.
- •42. Використання політичної реклами у боротьбі за владу.
- •43. Політична реклама на телебаченні.
- •44. Політична реклама та її різновиди в сучасних маркетингових технологіях.
16. Розробка стратегії та тактики виборчої кампанії.
чотири маркетингові системи:
– система маркетингової інформації;– система планування;– організація служби маркетингу;– система контролю..
Під впливом комплексу маркетингових комунікацій, що реалізовуються передвиборними командами партій і рухів, формуються передвиборні переваги і попит електорату. При цьому передвиборні «команди» прагнуть підвищити якість своїх кандидатів в свідомості виборців, удосконалюючи їх образ різними методами.
На успіх будь-якої виборчої кампанії впливає взаємодія трьох основних чинників:
1. Особа кандидата – його здібності, погляди на життя, характер, а також професійні зв'язки, що виявляються в організації кампанії.
2. Специфіка оточення – географічні і демографічні особливості виборчих округів, кількість виборців, рівень обираного органу влади. Грають роль урбанізація місцевості, наявність і професіоналізм ЗМІ, число помічників, що беруть участь у виборчій кампанії.
3. Політичний план: спрямованість, політичні цілі, стратегія, тактика, бюджет – тобто все те, що визначає структуру організації виборчої кампанії.
Політичний маркетинг відноситься до категорії тактичних комунікацій. Він діє на політичному полі, заздалегідь «обробленому» стратегічними комунікаціями,. Політичний маркетинг наповнює конкретним змістом заданий ними набір ситуацій, акумулює стратегічні ідеї рекламної кампанії, регулює поведінку виборців.
Розробка і реалізація стратегії і тактики проведення виборчої кампанії складається з наступних етапів:
1. Ситуативний аналіз,: аналіз передвиборної ситуації (зокрема потреб електорату) з метою визначення положення партії (рухи) на політичній арені; прогноз (що чекає партію при існуючому положенні); оцінку впливу зовнішнього середовища, виявлення наявних проблем.
2. Маркетинговий синтез. Він припускає: висунення цілей; оцінку цілей; визначення пріоритетності завдань, направлених на досягнення поставлених цілей.
3. Стратегічне планування. Включає: висунення можливих варіантів стратегії; вибір робочої стратегії; вирішення про практичну розробку стратегії.
4. Тактичне планування– визначення тактики (які дії слід зробити і чому); розробка оперативного плану і його реалізація.
5. Маркетинговий контроль. Сюди входять: збір інформації про результати діяльності і її оцінка.
17. Організація та проведення передвиборчої агітації.
Передвиборча агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію – суб’єкта виборчого процесу. Передвиборча агітація може здійснюватись в будь – яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.
Передвиборча агітація може проводитись у такаих формах:
проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями;
проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів;проведення публічних дебатів, дискусій, "круглих столів”, пресс-конференцій стосовно положень передвиборних программ та політичної діяльності партій – субєктів виборчого процесу чи політичної діяльності кандидатів у депутати;оприлюднення в друкованих та (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень;розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації;
розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зоівнішньої реклами
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування не пізніш як за вісімдесят днів до дня голосування обладнують стенди, дошки оголошень у відведених місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані у загальнодержавному окрузі, та кандидатів у депутати у одномандатному окрузі з додержанням принципу рівних умов.
Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на забезпечення ведення передвиборної агітаці, коштів виборчих фондів партій, кандидатів у депутатів одномандатних округах.
Кандидати у депутати, зареєстровані у загальнодержавному окрузі, можуть здійснювати передвиборну агітацію за кошти виборчого фонду партії.
Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.
Передвиборна агітація може проводитися у таких формах:
1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями;
2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів;
3) проведення публічних дебатів, дискусій, «круглих столів», прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності партій - суб'єктів виборчого процесу чи політичної діяльності кандидатів у депутати;
4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень;
5) розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації;
6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами;
