- •10. Методи політичного прогнозування і особливості їх застосування.
- •11.Прогнозування механізмів виникнення, ескалації політичних конфліктів і запобігання їм.
- •13. Прогнозування можливих наслідків політичних рішень.
- •14. Організація та проведення політичної рекламної кампанії.
- •16. Розробка стратегії та тактики виборчої кампанії.
- •17. Організація та проведення передвиборчої агітації.
- •18. Інформаційне забезпечення роботи правлячої команди.
- •19. Вибір моделі та технології прийняття урядових рішень. Моделі прийняття рішень: формальна, змагальна, колегіальна.
- •20. Вибори як процедура формування владних відносин. Роль виборів у суспільному житті.
- •21. Виборчі технології як засіб регулювання електоральної поведінки.
- •22. Правова регламентація виборчого процесу.
- •23. Типологія виборчих систем.
- •24. Інформаційне забезпечення роботи політичної (виборчої) кампанії.
- •25. Роль інформації в політичному житті суспільства.
- •26. Маніпуляція в політичній кампанії.
- •28. Вивчення особливостей функціонування ринку влади в Україні.
- •29. Виборча інженерія як засіб політичної боротьби.
- •30. Імідж та основні його типи.
- •31. Формування іміджу політичних акторів.
- •32. Імідж політичного лідера як суспільно-політичний феномен.
- •33. Основні способи формування іміджу політичного лідера.
- •34. Особливості формування іміджу політичної партії.
- •35. Політична реклама та її різновиди в сучасних маркетингових технологіях.
- •36. Політичні технології: суть і особливості реалізації.
- •37. Політичні технологи: характеристика та класифікація.
- •38. Класифікаційний вимір адміністративного ресурсу.
- •40. Характеристика форм, методів і засобів використання змі під час виборчої кампанії.
- •41. Поняття і сутність політичного маніпулювання.
- •42. Використання політичної реклами у боротьбі за владу.
- •43. Політична реклама на телебаченні.
- •44. Політична реклама та її різновиди в сучасних маркетингових технологіях.
11.Прогнозування механізмів виникнення, ескалації політичних конфліктів і запобігання їм.
Основними показниками небезпеки виникнення конфлікту є:
активізація національних рухів (груп), налаштованих на безкомпромісне вирішення своїх об'єктивно назрілих проблем
вимогами запровадження надзвичайних заходів, що включають обмеження свободи таін.;
спонтанна міграція населення, поява біженців;
Запобігання конфліктам засобом прогнозування передбачає аналіз джерел інформації.
Інформацію про конфлікти містять періодична преса, статистичні дані, політичні огляди, політичні заяви, результати анкетних опитувань, моніторинги громадської думки, матеріали наукових форумів та ін.
Важливу роль при прогнозуванні конфліктів, як вважає Л. Юрженко, відіграє різнобічний аналіз контексту, на тлі якого він може спалахнути. Виділяють такі контексти:соціальний (розподіл соціальних сил, суспільних потреб;економічний (природні та людські ресурси, життєвий рівень населення, зовнішня торгівля, фінанси, стан народного господарства ;організаційний (рівень функціонування організацій, що можуть визначально вплинути на характер конфлікту);науково-технічний(інформаційне забезпечення).
Прогнозування у сфері політичних конфліктів передбачає розроблення технологій, розв'язання кризових ситуацій і досягнення консенсусу, що включає втілення методик пошуку згоди між учасниками конфліктних ситуацій та забезпечення можливостей управління ними. Управлінню конфліктами сприяють ефективні переговори. З метою досягнення успіху в переговорному процесі політ. форм. рекоменд. суб'єктам щодо стилю їхньої поведінки у відносинах з аутсайдером чи сильним опонентом, визначають засоби досягнення взаєморозуміння з опонентом, пом'якшення його позиції, встановлюють правила інформування учасників переговорів.
Вирішення, своєчасне прогнозування та професійне врегулювання конфліктів передбачає розроблення ефективних міждисциплінарних методик аналізу та експертизи конфліктних ситуацій:
а) оцінювання схильності особистості або соціальної групи до ескалації чи продуктивного вирішення конфлікту;
б) задіяння партнерських відносин, діалогічного потенціалу групи та психологічної готовності об'єднаних у неїіндивідів до співробітництва і пошуку альтернатив;
в) визначення гостроти, стадії перебігу конфлікту, явних і прихованих особливостей учасників, психологічногозмісту конфлікту (культури, стереотипів поведінки,схильності до ініціатив учасників конфлікту).
12. Передбачення і забезпечення результатів виборчих кампаній.
Прогноз. рез. виборів передбачає: прогноз.спектру і могутності «сил», які братимуть участь у виборах або впливатимуть на них; прогнозування економічної і політичної ситуацій, які складатимуться на час проведення виборів; прогнозстратегій, які реалізовуватимуться різними «силами»;. При цьому беруть до уваги: результати минулих виборів; недавні прецеденти в країнах, які мали подібну політичну ситуацію; результати досліджень громадської думки; можливі зловживання під час виборів з боку влади, учасників виборів, іноземних суб'єктів.
Для прогноз.поведінки суб'єктів виборчого процесу зважають на такі характеристики: політичну орієнтацію, програму, лозунги; приховані інтереси; ресурсні можливості; підтримку відомих діячів; інтелектуальні
Політичне прогнозування можливості; застосовувані технології; відносини з владою; відносини із ЗМІ; первісну їх репутацію у виборців.
Для точнішого спрогнозування виборів з'ясовують, хто, якими засобами і в якому напрямі впливатиме на них. При цьому враховують, що деякі суб'єкти розпочинають підготовку до виборів за кілька років до старту виборчої кампанії: «вирощують» чи нейтралізують певні політичні фігури, готують економічну і політичну ситуації, розраховують фінансові ресурси.
У дослідженнях стану політичної свідомості населення, прогноз. поведінки громадян на виборах користуються методами експертних оцінок,резул.соціолог.опитувань.Ефективним прогнозним засобом у виборчому процесі є екзит-пол, який досить точно орієнтує перевірку діяльності виборчих комісій, протидіє фальсифікаціям.
