42. Використання політичної реклами у боротьбі за владу.

Аналізуючи рекламу, як інструмент політичної конкуренції, треба дати визначення терміну «політика».

Політика тлумачать як:

· Система державних інституцій, куди входять влади: законодавчу, виконавчу, судову; політичних організацій, партії, громадські об'єднання і рух.

· Політика, як динамічний політичний процес, тобто. зміни, яким піддаються державні інститути та виконавці різних функцій.

· Політика, як система правилами гри. Закони, регулюючі політику, може бути писанными (норми, права) і неписанными (традиції, звичаї).

· Політика, як система цінностей, норм, установок громадян.

· Політика, як вид людської діяльності.

Політичні партії– це такі політичні об'єднання, які у концентрованої формі висловлюють політичних інтересів, цілі й ідеали соціальних груп, складаються з найактивніших їхніх представників і керують ними на процесі взаємодії щодо здійснення структурі державної влади у суспільстві.

У основу визначення сучасної політичну партію покладено чотири критерію:

· Долговременность організації.

· Полномасштабность організації, існування як на національному, а й у місцевому рівні.

· Прагнення здійсненню влади.

· Пошук народної підтримки.

Під політичної рекламою зазвичай розуміють рекламну кампанію кандидата на виборну діяльність у системі виконавчої чи законодавчої влади, проведену ході передвиборної боротьби. Головною стратегічною метою рекламної кампанії є перемога під час виборів. визначення політичної реклами– «це будь-яка реклама як система методів психологічного на масові аудиторії з єдиною метою управляти їх політичним поведінкою, націлена зміну чи закріплення тих чи інших політичних убеждений»[1] що, на погляд, відбиває особливості змісту політичної реклами. Адже її завдання не в тому, аби допомогти виборцю ідентифікувати ті чи інші об'єднання чи його представників, а й у формуванні відповідних іміджів. «На відміну від комерційної, вона не має сезонний характер. Проте, якщо у першому разі результату кампанії можна чекати тривалий час, то у другому зворотний спрацьовує миттєво, і підсумок «продажу» іміджу стає ясний відразу після виборчої кампанії».

Імідж створюється спеціально, вона завжди краще оригіналу, повинен бути правдоподібний, йому характерні яскравість і конкретність. Імідж є спрямована зовні «я» людини, зване його публічне «я».

Змістовна сторона політичної реклами мусить бути вибудувана в такий спосіб, щоб виборці відчули в кандидатів властивості, якими самі хотів би мати.

Сферою відображення дійсності для політичної реклами є у вибори і передвиборна боротьба партій і кандидатів у різні влади, що зводиться до в передвиборній агітації.

Вибори– це основний інструмент демократії, дозволяє створити законні органи виконавчої влади через волеизлияние народу. Виборчі кампанії політичних партій, громадських рухів, окремих кандидатів– кульмінаційний той час у їхньої політичної діяльності. Перед партіями і кандидатами постає завдання ще до його виборчої кампанії виділити окремі категорії виборців їхнього посиленою пропагандистської обробки, тобто. в передвиборній агітації через засобу масової комунікації.

У щонайширшому значенні поняття «агітація» зводиться до «поширенню ідей для на свідомість, настрій, громадську активність мас з допомогою усних виступів і ЗМІ». Отже, передвиборна агітація– це або діяльність, спрямовану поширення інформації (ідей) з досягнення успіху політичних виборах, що є сферою дійсності, відображуваної політичної рекламою.