37. Політичні технологи: характеристика та класифікація.

Політична технологія — це система засобів, технік послідовного досягнення бажаного результату в тій чи іншій сфері політичної діяльності.

Характер і особливості політичних технологій зумовлені особливостями суспільства, сутністю політичного процесу як сукупності діяльності суб'єктів політики.

Є декілька типологій політичних технологій, які поділяють, залежно від політичної системи і політичного режиму, на демократичні та недемократичні, базові та другорядні.

Базові політичні технології стосуються погляду, дії великих груп або й усього населення країни. Це — опитування громадської думки, референдуми, вибори.

Другорядні політичні технології — це технології розробки і прийняття політичних рішень, проведення певних політичних акцій (збори, мітинги, пікетування тощо).

Політичні технології поділяють також на загальні (стосуються максимально великої кількості громадян, суб'єктів політичного процесу) та індивідуальні (властиві окремим суб'єктам політики).

Політична діяльність на рівні владних структур виконує три основні функції: аналітичну (діагностичну), директивну (прийняття і впровадження рішень) та мобілізуючу.

Відповідно можна класифікувати політичні технології на:

— аналітичні (технології збирання й аналізу політичної інформації);

— директивні (технології прийняття політичного рішення);

— мобілізуючі (технології форсування підтримки політичного рішення значними масами населення.

Загальне поняття "політична інформація" містить декілька складових. Це не лише знання про політичні симпатії й антипатії соціальних, національних та інших груп, про потреби й інтереси населення, а й сукупність даних про тенденції розвитку їхніх взаємин, а отже — про можливість зміцнення між ними союзів або виникнення напруження в майбутньому.

Важливим аспектом аналітичних технологій є уміння визначати специфічні характеристики кожної конкретної ситуації й запобігати механічному застосуванню стратегій, які могли б мати успіх не за цих, а за інших обставин. Політична дія завжди конкретна, розвивається у специфічному контексті, який необхідно правильно розуміти, щоб досягти успіху.

38. Класифікаційний вимір адміністративного ресурсу.

Адміністративний ресурс — це можливість використання політичними силами, партіями і кандидатами на виборах їх політичного становища або зв'язків з урядовими установами з метою впливу на результати виборів. У Росії одним із широко використовуваних видів недобросовісної конкуренції є використання адміністративного ресурсу в бізнесі. Цим евфемізмом іменують отримання адміністрацією, різними представниками держави хабарів в явному і неявному вигляді в обмін на різного роду преференції. Як правило, слово «корупція» і «хабарництво» замінюють поняттям «адміністративний ресурс» у разі можливості позову за наклеп або досить високого становища критикованого особи.

40. Характеристика форм, методів і засобів використання змі під час виборчої кампанії.

Одним із найважливіших ресурсів під час виборчих перегонів є правильно обрана стратегія роботи зі ЗМІ, максимальне використання їх потенціалу. Плануючи заходи, в яких вони мають бути використані, необхідно з´ясувати передбачені законодавством можливості і обмеження. Крім законів, які регулюють діяльність в інформаційній сфері, всебічно має бути простудійований Закон України «Про вибори народних депутатів України».

Після цього планують роботу із ЗМІ, яку традиційно розпочинають одночасно з вивченням ситуації у регіоні. У плані передбачають теми виступів авторитетних авторів і коментаторів (учених, юристів, соціологів), прес-конференцій, круглих столів, теледискусіи за участю відомих експертів, фахівців.

У цій справі важливе створення інформаційних приводів — соціально значущих, резонансних подій, які цікавлять суспільство і використовують журналісти при підготовці матеріалів для ЗМІ. Такі матеріали мають бути актуальними і викликати непідробний інтерес у широкої аудиторії.

Найефективнішим у передвиборчих процесах є телебачення, яке володіє величезними ресурсами у формуванні ставлення до кандидатів. їх зовнішній вигляд, міміка і жести, трансльовані по телебаченню під час виступів, несуть не тільки інформацію, але і значне символічне, психологічне навантаження.

Друкована преса відкриває широкі можливості для аналізу подій і фактів, вивчення виборцями програм виступів, біографій кандидатів тощо. При цьому важливо враховувати, що відверте вихваляння кандидата може спрацювати контрпродуктивно, навіть спричинити негативну реакцію. У виборчій кампанії максимально використовують місцеву пресу, оскільки вона найбільше наближена до свого читача, краще відображає місцеву специфіку, має авторитет у місцевих мешканців. Часто практикують видання газет лише на час виборів. Однак це потребує чималих коштів, належної фахової підготовки працівників редакцій. Оскільки такі видання позбавлені перспективи, не включені в реальну конкурентну боротьбу на інформаційному ринку, а залучені до їх творення журналісти розглядають цю справу як тимчасовий підробіток, рівень їх дуже низький. Вони одноманітні тематично і жанрово, компліментарні за змістом публікацій, безбарвні стилістично, а тому малоцікаві читачам.

Не обминають команди кандидатів передвиборчу співпрацю з радіо, адже воно наявне майже в кожній квартирі. Останнім часом розширюють аудиторію слухачів FM-радіопроекти. При розповсюдженні матеріалів про кандидатів у радіопрограмах необхідно враховувати особливості сприйняття інформації на слух, характеристики аудиторії.

Під час виборчого процесу необхідно постійно здійснювати моніторинг (англ. monitoring, від лат. monitor — остережний, спостережливий)преси — спостереження за змістом та іншими характеристиками публікацій з метою з´ясування їх відповідності цілям виборчої кампанії, впливу на аудиторію. Його організаторів традиційно цікавлять найактуальніші теми; основні ідеї і теми дня; оновлення тематики, змісту виступів порівняно з попереднім днем; інформація, пов´язана з учасниками виборів; зміни обсягу і характеру інформації порівняно з попереднім днем; характерні цитати про учасників виборів; рекомендації штабу кандидата. Таку інформацію щодня систематизують у спеціальних бюлетенях, що дають змістовний матеріал для аналізу у виборчому штабі.

Позитивно впливають на виборців уміло виготовлені фотопортрети, супроводжувані лаконічними афористичними репліками. Та фотографія може як підкреслити привабливі риси людини, так і спотворити їх. Тому до цієї роботи необхідно залучати висококваліфікованих фотомайстрів, дизайнерів, ретельно і всебічно аналізувати запропоновані роботи і тільки після безсумнівно схвальної оцінки розповсюджувати їх.

Можливе використання гумористичних шаржів, карикатур, покликаних допомогти людям побачити в політиках риси, які на перший погляд не помітні навіть на портретах, або ті, що влучно і дотепно, вигідно характеризують особу кандидата.

Нині у передвиборчих змаганнях широко використовують можливості Інтернету (спеціальні сайти кандидата, форуми, он-лайнові конференції тощо).

Для роботи із ЗМІ у виборчому штабі кандидата має бути професійно підготовлений працівник (група), що підтримуватиме постійний зв´язок із журналістами.

Використовують у виборчій кампанії і рекламу, та з огляду на ставлення до неї, цей засіб просування ідей застосовувати слід обережно.