- •10. Методи політичного прогнозування і особливості їх застосування.
- •11.Прогнозування механізмів виникнення, ескалації політичних конфліктів і запобігання їм.
- •13. Прогнозування можливих наслідків політичних рішень.
- •14. Організація та проведення політичної рекламної кампанії.
- •16. Розробка стратегії та тактики виборчої кампанії.
- •17. Організація та проведення передвиборчої агітації.
- •18. Інформаційне забезпечення роботи правлячої команди.
- •19. Вибір моделі та технології прийняття урядових рішень. Моделі прийняття рішень: формальна, змагальна, колегіальна.
- •20. Вибори як процедура формування владних відносин. Роль виборів у суспільному житті.
- •21. Виборчі технології як засіб регулювання електоральної поведінки.
- •22. Правова регламентація виборчого процесу.
- •23. Типологія виборчих систем.
- •24. Інформаційне забезпечення роботи політичної (виборчої) кампанії.
- •25. Роль інформації в політичному житті суспільства.
- •26. Маніпуляція в політичній кампанії.
- •28. Вивчення особливостей функціонування ринку влади в Україні.
- •29. Виборча інженерія як засіб політичної боротьби.
- •30. Імідж та основні його типи.
- •31. Формування іміджу політичних акторів.
- •32. Імідж політичного лідера як суспільно-політичний феномен.
- •33. Основні способи формування іміджу політичного лідера.
- •34. Особливості формування іміджу політичної партії.
- •35. Політична реклама та її різновиди в сучасних маркетингових технологіях.
- •36. Політичні технології: суть і особливості реалізації.
- •37. Політичні технологи: характеристика та класифікація.
- •38. Класифікаційний вимір адміністративного ресурсу.
- •40. Характеристика форм, методів і засобів використання змі під час виборчої кампанії.
- •41. Поняття і сутність політичного маніпулювання.
- •42. Використання політичної реклами у боротьбі за владу.
- •43. Політична реклама на телебаченні.
- •44. Політична реклама та її різновиди в сучасних маркетингових технологіях.
30. Імідж та основні його типи.
Імідж — штучна імітація або подання зовнішньої форми будь-якого об'єкта, особливо особи.Термін вперше з'явився у 1806 році в словнику Ноя Вебстера.
Типи
· Класичний · Консервативний (традиційний) · Романтичний · Спортивний (природний) · Яскравий (сексуальний) · Авангардний
Класичний - людина по натурі лідер, йому потрібно реалізуватися у всіх сферах життя, завжди налаштовуватися на успіх. Дуже динамічний, активний. Завжди доглядає за собою, будь то чоловік або жінка.
Консервативний або ще його називають Традиційний – призначений для людей старших вікових категорій. Ідеальний для сімейного життя. Консервативним іміджем користуються жителі невеликих міст, де в принципі немає сильно прагнення виділитися з натовпу.
Люди, що належать до такого типу іміджу, навряд чи будуть змінювати свого іміджу, і швидше віддадуть перевагу залишитися в ньому.
Романтичний - люди, яким в цілому важлива публіка, вони ведуть себе як в кіно, граючи якусь певну роль, репетирують перед дзеркалом свою поведінку. Дуже мрійливі, бачать життя через рожеві окуляри, і досить важко сприймається реальність. Вимагають творчої реалізації.
Спортивний або ж природний – віддають, насамперед, перевагу комфорту. За характером вони відкриті, динамічні, без флірту.
Жінки дуже рідко ходять в сукні, взуття воліють без каблука і мінімум макіяжу, як говоритися природна краса.
Сексуальний або яскравий – люди такого типу прагнуть до публічності, піднести себе у вищому світі, і щоб увага приверталась тільки на їх особистістю. Вони ставлять ставку на те щоб сподобається оточуючим, особливо протилежної статі, вразити на повал, отже, стежать за своєю зовнішністю і фігурою. Воліють чіткий макіяж, робити акцент на губи. Безліч аксесуарів. Парфум воліють насичені, солодкі.
Чоловіки – це самозакохані нарциси. Жінок ділять на гідних (що змогли оцінити їх) і недостойних (всі інші). Одяг підбирають тільки ту, що може вигідно підкреслити їх "скульптурні форми". Багато часу приділяють зачісці і "фейсу".
Авангардний (богемний, вільний) Люди, що відносяться до авангардного типу прагнуть до свободи, самовираження, не бояться експериментувати. Володіють харизмою, не бояться змінюватися. Так само вони є яскравими представниками street fashion.
31. Формування іміджу політичних акторів.
Політичний імідж в сучасних умовах стає настільки важливим чинником, що з ним обов’язково змушені рахуватися політики, які прагнуть здобути владу чи утримати її. Нова політична практика висунула відповідні вимоги перед теорією, у відповідності з якими в практичній політології виник цілий новий напрямок, що одержав назву іміджелогії.
Формування іміджу політичного лідера і політичної партії в українській практичній політології має певні особливості. Вони пояснюються не тільки характером соціально-політичних трансформацій останніх років, але й історичними традиціями.
досвідчені іміджмейкери уміють за короткий час “розкрутити” того чи іншого претендента на посаду і привести його до перемоги. “Невелика група професійних політичних консультантів, – справедливо пише російський дослідник А. Максимов, – здатна просто перевернути хід кампанії, перетворити визнаного лідера на аутсайдера, а нікому досі не відому людину зробити лідером громадської думки”
У вітчизняній літературі створення політичного іміджу аналізується з різних точок зору, так як побудова іміджу являється однією з складових стратегії виборчої кампанії. Перша точка зору — побудова іміджу це певна соціальна технологія, її висвітлює в своїх роботах В. Королько, О. Петров; друга точка зору — це особливий вид соціальної комунікації, досліджується колективом ІІС НААН України. І третє тлумачення – побудови іміджу є ситуацією і простором використання маніпулятивних технологій, висвітлюється в працях Г. Почепцова.
Імідж політичного лідера формується на основі як мінімум двох основних факторів: очікувань виборців та індивідуальних особливостей самого політика. Однак варто враховувати, що в сучасному політичному житті, коли широко використовуються ефективні методи політичної реклами у ЗМІ та здійснюється потужний і всеохоплюючий тиск на громадську думку, імідж “лідера-для-публіки” може значно відрізнятися від “лідера-реальної особистості”.
