3.Групи часток за будовою.
За будовою частки поділяються на прості і складені. Простими називаються ті, що складаються з одного слова. До них належать усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток: ще, же, би, навряд, мов, лише, тільки, навіть, ось, саме та ін.: Тільки музика хай виграє, Бо душа у мене є. Складені частки складаються з кількох слів. Найчастіше вони включають просту частку, що підсилюється або іншою простою часткою, або сполучником, або прийменником: трохи не, навряд чи, ще й, хай би, еге ж, тільки і, що за, невже ж, лиш би та ін.: Та хоча б вижив... Славний він хлопець. За місцем у реченні частки бувають препозитивні (стоять перед тим словом, до якого відносяться): хай, нехай, давай, не, ні, казна-, хтозна-, що за та деякі інші: І тобі рости й не в'януть зроду, Квітувать в поемах і віршах і постпозитивні (стоять після того слова, до якого відносяться): -бо, -но, -то, -небудь: Отакий-то на чужині сон мені приснився... Окремі частки можуть вільно переміщуватись у реченні, тобто стояти в будь-якій позиції: хіба, тільки, лише, уже, ще, й та ін.: Ще замерзнеш у дорозі. Пор.: Замерзнеш ще у дорозі і Замерзнеш у дорозі ще.
За будовою частки поділяються на прості і складені. Простими називаються ті, що складаються з одного слова. До них належать усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток: ще, же, би, навряд, мов, лише, тільки, навіть, ось, саме та ін.: Тільки музика хай виграє, Бо душа у мене є (Гал.).
Складені частки складаються з кількох слів. Найчастіше вони включають просту частку, що підсилюється або іншою простою часткою, або сполучником, або прийменником: трохи не, навряд чи, ще й, хай би, еге ж, тільки і, що за, невже ж, лиш би та ін.: Та хоча б вижив... Славний він хлопець (Гонч.).
4. не було
5. Правопис часток.Наголос.
Правопис часток
Словотворчі частки пишуться разом, окремо або через дефіс.
Разом пишуться:
а) частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абищо, абияк, аніскільки, анітрохи, анічогісінько, аніяк, дедалі, деколи, декотрий, дещиця, дещо, чималенький, чимало, щовечора, що
години, щоденник, щодня, щодоби, щодуху, щонайкращий, щоправда, щоразу, щосили, якби, якнайшвидше, якомога, якщо та ін.;
б) частки би (б), то, що у складі сполучників: щоб, якби, немовбито, нібито, абощо, і частка же (ж) у складі стверджувальних часток авжеж, атож;
в) частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах: будується, наївся (наївсь);
г) частка -сь у складі займенників і прислівників: котрийсь, котрась, котресь, якийсь, якась, якесь;десь, колись,.хтось, щось.
Окремо пишуться:
а) частка що в сполуках дарма що, тільки що, хіба що, що ж до;
б) частка то в експресивних сполученнях що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
Через дефіс пишуться:
а) частки бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремого слова: іди-бо; давай-но; тільки-но; так-от, як-от; отакий-то, стільки-то, тим-то, якось-то; важкий-таки, все-таки, дістав-та-ки, так-таки;
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: скільки ж то (написано), чим би то (втішити).
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Частка таки пишеться окремо від тих слів, яких вона стосується, якщо вона стоїть перед ними: Він таки забіг до друга.
б) компоненти будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-й под. у складі займенників і прислівників.
Модальні частки теж пишуться окремо, а саме:
а) частка же (ж), що відіграє видільну роль у реченні:
Ходи ж зі мною; Він же великий учений;
б) частки то, це, що мають у складі речення значення вказівності або визначальності: На що то одній людині стільки грошей? Чи це вже й пожартувати не можна?
ПРАВОПИС ЧАСТКИ НЕ
Якщо частка не має заперечне значення, то вона з усіма частинами мови пишеться о к р є м о, а якщо виступай префіксом — разом.
Разом частка не пишеться:
з іменниками, прикметниками, дієсловами (дієприслівниками), прислівниками, які без не не вживаються: ненависть, незрівнянний, неозорий, невтомно, несамовито, нехтувати, необхідність, негайно; з іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо в сполученні з префіксом вони набувають нового, протилежного, значення і їх можна замінити синонімом: неголосно (тихо); невеликий (малий); недруг (ворог); коли слова з не утворюють єдине поняття: неспеціаліст, незнайомий, немов;
у складі префікса недо-, що означає неповноту ознаки чи дії в іменниках, прикметниках, дієсловах, дієприкметниках, дієприслівниках, прислівниках: недопечений, недогашений, не-докошений, недооцінювати, недоспівані, недолюблювати, недоїдати, недожатий, недоцвів, недостатньо.
Окремо частка не пишеться: з іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками при наявності протиставлення: не веселий, а сумний; не багато, а мало; не воля, а рабство. У реченні таке протиставлення може бути відсутнє, але його можна домислити: це не біла фарба (а іншого кольору); це не сестра (а подруга);
Примітка. Якщо зіставляються не прямо протилежні поняття, а суміжні, між якими можна поставити сполучник але, то не зі словами пишеться разом: голос мав невисокий, але приємний; читав неголосно, але виразно. Якщо ж протиставлення в реченні відсутнє, то не з прикметниками і прислівниками пишеться разом або окремо, залежно від змісту: при ствердженні — разом, при запереченні — окремо. Наприклад: Цей текст незрозумілий; Ця продукція не державна.
з дієсловами, числівниками, прийменниками, сполучниками, частками, з деякими прислівниками та дієприслівниками, із займенниками та дієслівними формами на -но, -то: ие бігти, не спитавши, не один, не перший, не про тебе, не тільки, не потрібно, не там, не мій, не ти, не то...не то, не можна, не вкрито, не зроблено, не виконано, не прочитано (але: неабиякий);
з прикметниками, прислівниками, перед якими стоять слова типу: далеко, зовсім, аж ніяк, нітрохи тощо: це не нове рішення, зовсім не довго чекати; аж ніяк не близько їхати.
ПРАВОПИС ЧАСТКИ НІ
Якщо частка ні виступає префіксом, то пишеться разом, якщо часткою — окремо.
Разом частка ні пишеться:
із займенниками та прислівниками: ніякий, нічий, ніхто, ніщо, ніколи, нікуди, ніде, нізвідки;
з іменниками, прикметниками та прислівниками, які без ні не вживаються: нічия, нікчемний, ніяково.
Окремо частка ні пишеться: якщо між часткою ні і займенником у непрямому відмінку стоїть прийменник: ні від кого, ні від чого, ні з ким, ні з чим, ні в чому, ні при чому, ні при кому, ні на кому, ні на чиїй;
коли частка ні вживається як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням: ні гарний, ні поганий; ні дешевий, ні дорогий; ні старий, ні молодий; ні малий, ні великий;
у нерозкладних словосполученнях: ні світ ні зоря, ні се ні те, ні кінця ні краю.